Бери Участь та Грабуй

Лейлін не знав про інцидент, який стався після того, як він вийшов з маленької крамнички.

 

Домовившись зі старою відьмою, він спершу пішов до найвідомішого і найрозкішнішого ресторану в Безсонному місті, щоб розкішно повечеряти. Після цього він приніс подарунки на віллу Крю, щоб віддячити йому за те, що він заздалегідь розкрив деяку інформацію.

 

Що стосується Крю, то після того, як він побачив Лейліна, який успішно став членом Саду Чотирьох Сезонів, його шокований вираз обличчя ледь не розсмішив Лейліна.

 

Хоча Сад Чотирьох Сезонів був оцінений як першокласний з повними умовами для експериментів, було незаперечно, що з точки зору насолоди він все ще не відповідав тому, що могло запропонувати Безсонне Місто.

 

Лейлін нарешті зрозумів, чому багато членів, які мали гуртожиток у штаб-квартирі Саду Чотирьох Сезонів, все ще відвідують Безсонне Місто під час своїх відпусток.

 

Для Магів їхня довга тривалість життя і нелюдська сила дозволяли їм легко здобувати значний вплив і статус.

 

І окрім досліджень та аналізу, ці смертні втіхи стали для них одним із способів розваг.

 

Не бачачи надії на подальше просування, багато літніх Магів залишали свої організації і йшли у Безсонне Місто, насолоджуючись життям на повну котушку.

 

Сусід Лейліна, Крю, був яскравим прикладом таких людей.

 

Однак на той час Лейлін не міг навіть думати про це, оскільки був ще молодий і мав великий потенціал для того, щоб збільшити свою могутність. Було надто рано впадати у відчай.

 

Для нього це був лише спосіб відволіктися і розслабитися у вільний від роботи час.

 

....

 

Час минав швидко, і через три дні Лейлін дотримався обіцянки і знову зустрівся зі старою відьмою.

 

«Йди за мною! Я приведу тебе на зустріч з організацією, яка мене підтримує!»

 

Вона вивела Лейліна з Безсонного міста.

 

У досить ізольованому лісі стара відьма дістала маску привида і надягла її ‒ «Організації темних Магів і світлих Магів відрізняються. Будь-яке розголошення інформації може призвести до неприємностей. Тому багато членів приховують свою особистість. Тобі краще закрити обличчя і придумати собі псевдонім!»

 

Здавалося, що ще до того, як отримати повну формулу Сліз Марії, стара відьма вже схилила Лейліна до союзу з нею.

 

Зрештою, порівняно з обіцянками та обітницями, обмеження, пов'язані з вигодою, були більш вічними.

 

«Моє прізвисько - Старий Диявол. Не називай мене ніяк інакше!» - нагадала йому стара відьма, явно хвилюючись.

 

«Приховувати особистість? Мені подобається ця ідея!» - Лейлін кивнув, і м'язи його обличчя скрутилися. Колір його волосся також змінився з чорного на сріблясто-білий.

 

Одночасно він натягнув на обличчя маску ‒ «Коли ми прибудемо туди, клич мене "Кривавий Розбійник"!»

 

Система Темних Магів набагато більше відповідала смакам Лейліна.

 

Крім того, приховування своєї особистості було б корисним для його роботи в Саду Чотирьох Сезонів.

 

Зустріч відбулася на дні болота.

 

Хоча це місце можна було б порівняти з пеклом для звичайних людей, для Лейліна та інших офіційних Магів це було лише питанням кількох кроків.

 

Пройшовши через болото, яке випромінювало гнильний запах, Лейлін опинився в просторі під землею, який був облаштований в той момент.

 

«Ти запізнилася! Старий Диявол! І ти, здається, принесла свіжу кров?»

 

Чорна миша, завбільшки з дорослого, підвелась, люто дивлячись на Лейліна своїми маленькими очима, повними недовіри.

 

«Так, це той, про кого я говорила раніше. Його звуть "Кривавий Розбійник"!»

 

«Хоча смердюча кров'ю аура на ньому говорить мені, що він темний Маг, але тих відступників, які перейшли на бік світлих Магів, занадто багато. Нам потрібен глибший рівень підтвердження...»

 

Крім чорної миші був лисий Маг, риси обличчя якого ніби розтанули. Навколо його тіла обвився великий чорний удав.

 

«Він налякав моє дитя!»

 

Удав, побачивши Лейліна, одразу ж злякано відступив, ніби побачивши свого природного ворога. Згодом воно шанобливо лягло на підлогу, демонструючи свою відданість Лейліну. Це зробило вираз обличчя лисого Мага вкрай непривабливим.

 

Тоді Лейлін зрозумів, що удав схилився перед ним через те, що походив від гігантського змія Кемоїна.

 

Це був родовід стародавньої істоти, яка мала природну схильність і контроль над власним видом.

 

«Щоб тебе!» - лисий Маг негайно напав.

 

Щось схоже на звірячі пазурі з'явилося в повітрі і накинулося на Лейліна, атака супроводжувалася виттям диких істот.

 

«Ти шукаєш смерті!»

 

Лейлін заревів, і з його тіла вирвалося червоне світло, коли він схопив повітря правою рукою!

 

Незліченні чорні тіні з'явилися з темряви і обвилися навколо цих звірячих кігтів.

 

* Сс-с-і-і! *

 

Біла пара безперервно з'являлася, і кігті звіра, поглинуті чорними тінями, почали розчинятися, перетворюючись на краплі чорної рідини, які капали на підлогу.

 

«Тьху!» - тим часом лисий Маг зблід і відступив на кілька кроків, здавалося, що він трохи постраждав.

 

«Ха-ха-ха ... Що я щойно побачила? Отруйний Змій, ти насправді навіть не можеш контролювати новачка!»

 

Жінка-Маг у білій масці висміяла його.

 

«Хм! Просто зачекай!» - лисий Отруйний Змій холодно подивився на Лейліна, але вдруге не напав на нього.

 

Перед тим, як прибути сюди, стара відьма вже встигла коротко представити Лейліна.

 

Ця невелика організація була створена кількома темними Магами після кількох ремесел, тому в ній не було ніяких суворих правил, настільки, що всі члени приховували свої особистості.

 

Однак, через деякий час, організація стала більш впливовою і вже могла конкурувати з організаціями середнього рівня.

 

Оскільки всі члени організації були темними Магами, вимоги до вступу були надзвичайно м'якими. Багато членів ворогували між собою, але, незважаючи на величезний тиск з боку світлих Магів, вони все ж вирішили приєднатися до цієї організації.

 

Що ж до попередніх кількох Магів, які намагалися ускладнити життя Лейліну, то це була лише формальність.

 

Зараз Лейлін продемонстрував свою силу, тож, природно, ніхто більше не наважувався його провокувати.

 

«Гаразд! Кривавого Розбійника рекомендую я. Більше того, я можу за нього поручитися!» - сказала стара відьма.

 

«Оскільки Старий Диявол вже сказала це, і всі, хто приєднується до нас, повинні дати клятву душі, то це точно не проблема!» - промовив Маг з головою тигра.

 

З того, що Лейлін чув від старої відьми, вона вступила в цю організацію дуже давно і могла вважатися старійшиною. Судячи з усього, це було правдою.

 

«Гаразд! Ми зібралися тут сьогодні не для того, щоб вітати новачка... Як просувається план, який ми обговорювали під час нашої попередньої зустрічі?» - запитав інший Маг, який огорнув себе зеленим туманом.

 

«Якщо ми всі тут, то це означає, що ми всі згодні з цим. А ще ми можемо випробувати нашого новачка!» - Отруйний Змій витріщився на Лейлін.

 

«Напад на Таємну Площину, так? Я беру участь, але я хочу розділити ресурси відповідно до своїх внесків!» - м'яко сказала Лейлін.

 

Це було те, що стара відьма сказала йому раніше.

 

Така велика група темних Магів зібралася не просто для того, щоб обмінятися ресурсами.

 

Для них власне виробництво було надто повільним. Найкращим способом було все ж таки грабувати ресурси у світлих Магів!

 

Не можна сказати, що темні Маги не виробляли власні ресурси. Однак під час керування власною Таємною Площиною вони також грабували, щоб збільшити свій дохід.

 

Лейлін зрозумів усе це зовсім недавно.

 

Але саме з цієї причини він приєднався до організації темних Магів, тож природно, що він підтримав їхній план.

 

«Чудово! Оскільки всі згодні, я розповім про весь план»

 

«Таємна Площина, яку я виявив цього разу, знаходиться в невеликому секретному сховищі, що використовується Кільцевою Вежею Слонової Кістки Еннея. За нею стежить група примусу, що складається з офіційних Магів, і найсильніший Маг серед них має Перетворення Елементарної Сутності понад 80%. Я виведу його звідти, тож хочу 40% від нашого прибутку!»

 

Озвався Маг із зеленого туману.

 

«Згоден!»

 

«Згодена!»

 

... Очевидно, про це було домовлено заздалегідь, і навколишні Маги подивилися один на одного і швидко висловили свою згоду, киваючи головами.

 

«Якщо він так упевнений, що зможе відвести того Мага, то це означає, що той Маг у зеленому тумані дуже сильний! Він повинен бути на межі просування до 2-го рангу!»

 

Лейлін внутрішньо затремтів. Він дуже чітко усвідомлював свою силу і своє становище в групі.

 

Лише на основі переваги Чорнокнижників у вроджених заклинаннях і життєвій силі, додавши до цього його поточне Перетворення Елементарної Сутності, прямо зараз він міг би перемогти напівперетвореного Елементарного Мага. Однак проти Магів, які маю Перетворення Елементарної Сутність 80% і більше, у нього все одно не було жодних шансів.

 

Що ж до членів цієї організації темних Магів, то вони здебільшого були напівперетвореними Елементарними Магами, які вважалися елітою Південного узбережжя.

 

Що стосується малих Таємних Площин, то вони відрізнялися від Таємної Площини Саду Чотирьох Сезонів, яку Лейлін бачив раніше і яка простягалася на понад 100 000 гектарів.

 

Маленькі Таємні Площини були створені Магами, які бажали зберігати ресурси та інші цінні речі. Так само, як і в Садах Ділана, територія не була надзвичайно великою, але предмети, що знаходилися в ній, були надзвичайно цінними.

 

Що ж до Таємної Площини Саду Чотирьох Сезонів, то це була масштабна точка видобутку ресурсів. Оскільки територія була величезною, вартість будівництва була екстравагантною. Тому вони мали Мага 2-го рангу, який охороняв вхід.

 

Було очевидно, що якби ця організація, до якої належав Лейлін, спробувала пограбувати Таємна Площина Саду Чотирьох Сезонів, то кількість членів, які пішли б на це, визначала б кількість смертей.

 

Однак, маючи справу з невеликою Таємною Площиною, охоронцем якого був лише Маг 1 рангу, за умови досконалого виконання плану, можна було з великою ймовірністю розраховувати на успіх.

 

«Гаразд! Оскільки інших питань немає, тоді вирушаємо!»

 

Маг у зеленому тумані витягнув годинник і подивився на нього.

 

«Вирушаймо! Мій дорогенький вже зголоднів за свіжою кров'ю!» - лисий Отруйний Змій зловтішно і по-дикунськи посміхнувся...

 

......

 

У місці, розташованому неподалік від Безсонного міста.

 

Стояло кілька рукотворних будівель, з яких часто входили і виходили переодягнені Маги.

 

«Це філіал Кільцевої Вежеі Слонової Кістки Еннея. Таємна Площина, про яку я запитував, знаходиться в цьому місці...»

 

Голос Мага із зеленого туману пролунав ледь чутно ‒ «Я відведу вартового геть. Ви маєте пограбувати Таємну Площину до того, як прибуде охорона Безсонного Міста. Дійте за планом і пам'ятайте, що у вас є лише 5 хвилин!!»

 

«Не хвилюйся, ми ж не вперше працюємо разом!»

 

Старий Диявол, ким була  стара відьма, холодно засміялася.