Таємна Площина Чотирьох Сезонів

«Чому ціна на ці кристали така висока?»

 

Лейлін не втримався і вигукнув ‒ «А ще є обмеження на кількість, яку я можу придбати?»

 

Судячи з усього, з таким методом розрахунку ціни, елементарні кристали були одним з найдорожчих товарів в каталозі. За ціною вони поступалися лише зіллям духовної сили.

 

Лейлін пробув в Саду Чотирьох Сезонів чотири місяці, і йому виділялося 10 очок внесків на місяць. Це означало, що навіть якщо Лейлін залишатиметься бездіяльним, він зможе отримувати від Саду Чотирьох Сезонів десять балів щомісяця. Крім того, він приєднався до загону Мартіна, і кожного разу, коли він виконував місію, він отримував фіксовану кількість балів внеску.

 

Однак навіть після додавання всіх цих балів, їх все одно не вистачало, щоб купити багато речей.

 

«Хоча віддача від кристалів стихій велика, безперечно, що вони можуть збільшити силу Мага. Природно, що цей предмет користується великим попитом»

 

Здавалося, що жінка-Маг чула ці запитання незліченну кількість разів, тому не вагалася з відповіддю.

 

«Дайте мені 50 грамів елементарних кристалів, і на додачу до цього додайте ці дві частини висококласної інформації»

 

Лейлін зробив паузу і подумав, перш ніж вказати на каталог і сказати жінці.

 

Він знав, що припустився помилки: щомісячний розподіл ресурсів Саду Чотирьох Сезонів не можна було скласти докупи, натомість він був фіксованим для кожного місяця.

 

Тобто Лейлін міг отримувати до 50 грамів елементарних кристалів на місяць, але він не міг зачекати і отримати одразу за кілька місяців.

 

Більше того, навіть якби він заздалегідь знав, що місячний запас не може бути накопичений, він, щойно приєднавшись, не мав такої кількості балів внеску, яка була б йому виділена в першу чергу.

 

«Всього 80 балів!»

 

Жінка-Маг взяла значок Лейліна і помахала ним над чорним автоматом. Спалахнуло яскраве червоне світло.

 

Після цього вона дістала з-за прилавка предмети, які Лейлін просив.

 

«Дякую!»

 

Лейлін поклав речі в мантію і з важким серцем покинув площу.

 

«Лейліне! Лейліне!»

 

До Лейліна поспішно підбіг низькорослий Маг, меншие метар зростом і головою, схожою на гнома.

 

«Ти якраз вчасно. Іди за мною, Мартін якраз тебе шукав!»

 

З того, що Лейлін знав про цього низькорослого Мага, він також був тимчасово приписаний до групи Мартіна. Вони вдвох виконали значну кількість місій разом і мали пристойні стосунки один з одним.

 

«Щось не так?» - поцікавився Лейлін.

 

Як лідер, Мартін зазвичай керував і планував завдання. Однак в інших сферах Мартін був мало присутнім.

 

«Здається, це пов'язано із завданням на цей місяць!» - невисокий на зріст Маг усміхнувся.

 

«З тих пір, як Лейлін приєдналася до Команди 3, наші успіхи постійно зростають, що дозволило Мартіну завоювати прихильність лорда Декарта! Крім того, оскільки наша група працює надзвичайно добре, Декарт почав доручати нам інші, більш складні завдання з більш високими нагородами»

 

«Цього разу, мабуть, це буде пов'язано з цією справою...»

 

«Інші завдання?» - Лейліну стало трохи цікаво.

 

Відтоді, як він приєднався до Команди 3 під керівництвом Мартіна, завдання, які йому доручали, завжди полягали у варінні Зілля Морозу і тому подібне.

 

У цій складній і виснажливій справі наявність чіпа грала вирішальну роль. Швидкість виконання завдань Лейліном була просто приголомшливою.

 

Таким чином, хоча Лейлін свідомо приховував частину своїх здібностей, навмисно припускаючись помилок, його внесок у роботу маленької команди був значним, що принесло йому повагу багатьох членів команди.

 

Лейлін йшов за низькорослим Магом, проходячи через кілька довгих і вузьких розвилок, і врешті-решт прибув до місця зустрічі Команди 3.

 

* Понг! *

 

Залізні двері відразу ж відчинилися.

 

«Лейлін!»

 

Мартін розвалився за довгим столом і писав червоною ручкою, але, помітивши Лейліна, він одразу відклав свою роботу, і на його обличчі з'явилася приємна посмішка.

 

Для нього Лейлін був, по суті, його рятівником.

 

З приходом Лейліна до команди він зміг виконати своє власне завдання, впевнено забезпечивши свої власні ресурси цього року. Крім того… Він також допоміг своїй команді забезпечити кілька дуже хороших місій.

 

Тільки тепер він повірив, що Лейлін був його щасливою зіркою.

 

У просторій кімнаті були й інші члени Команди 3. Побачивши Лейліна, на їхніх обличчях з'явилися дружні посмішки.

 

«Чудово! Тепер, коли всі присутні, я розповім про завдання на цей місяць!»

 

Мартін з радістю дістав з мантії сувій, перев'язаний золотою стрічкою, і повільно розкрив його перед Лейліном та іншими.

 

«Наше завдання в цьому місяці - підтримувати певну ділянку в межах Таємної Площини. Винагорода: 50 балів внеску кожному!»

 

* Шум *

 

Незважаючи на те, що вони знали, що цього разу завдання буде дуже хорошим, Маги навколо були в хаосі.

 

«Це ж треба увійти в Таємну Площину! Це справді...» - низькорослий Маг мав дуже схвильований вираз обличчя.

 

У кутку Лейлін теж виявив своє здивування ‒ «Така величезна нагорода, а також Таємна Площина?»

 

Таємна площина - це область, яку стародавні Маги будували, щоб зберігати ресурси або проводити експерименти. Вона була ізольована заклинаннями, і, судячи з усього, Сад Чотирьох Сезонів теж мав таке місце.

 

«Мало не забув, Лейлін, ти ж нещодавно приєднався до нас і, напевно, ще не знаєш про Таємні Площини!»

 

Мартін як слід загорнув сувій і посміхнувся, підходячи до Лейліна.

 

«Лейлін, з того, що ти знаєш, що є тим, що Маг цінує найбільше?»

 

«Талант і ресурси!» - без вагань відповів Лейлін. Це був загальний консенсус усіх Магів на Південному узбережжі.

 

«Непогано. Здібності Мага задаються від народження, їх неможливо змінити, і єдиний спосіб компенсувати їх згодом - це ресурсний аспект!»

 

«За наявності достатніх ресурсів навіть Маг із середніми здібностями може досягти рівня обдарованого Мага...»

 

Мартін показав обличчя благоговіння.

 

«Таким чином, як тільки древні Маги просувалися вперед, вони шукали місцевість з високою концентрацією частинок елементарної енергії і будували Таємну Площину, щоб плекати і вирощувати ресурси... З цієї причини це корінь багатьох залишків древніх Магів!»

 

«Що ж до нинішнього покоління Магів, то вони далекі від всепоглинаючої могутності древніх Магів, які могли самостійно накладати заклинання ізоляції, створювати заклинання, здатні розтягувати і стискати простір... Для будівництва потрібні були ресурси, такі, як Космічні Камені, яких нинішні Маги не можуть знайти!»

 

«Таким чином, на нинішньому Південному узбережжі внутрішні кола різних організацій об'єднали зусилля, щоб відкрити і культивувати частину Таємної Площини як основний вид діяльності...»

 

«Можливо, є кілька щасливчиків. Тих, кому пощастило настільки, що вони можуть викликати заздрість, отримавши стародавні залишки і спадщину і контролюючи Таємну Площину. Це справді історія миттєвого успіху...»

 

Обличчя Мартіна заграло відтінком заздрості.

 

Звісно, Лейлін знав, що таке Таємна Площина, адже знання, які він раніше здобув у Садах Ділана, глибоко закарбувалися в його пам'яті.

 

Просто володіти частиною Таємної Площини означало б мати безмежні ресурси!

 

Для Мага, який особливо потребував ресурсів, це була непереборна пропозиція.

 

Однак можливості Мага були обмежені, і він не міг побудувати нову Таємну Площину самотужки. Тільки працюючи разом, Маги могли побудувати Таємну Площину.

 

Лейлін передбачив існування подібних місць в Академії Безодні Лісу Кісток, але оскільки його рівень тоді був нижчим, і він став Магом після того, як покинув Академію, він не зміг довести цю тезу.

 

«Лейліне, ти тут лише кілька місяців, але вже входиш у Таємну Площину. Вище керівництво, схоже, дуже довіряє тобі, га!»

 

Мартін дружньо поплескав Лейліна по спині.

 

«Зовсім ні! Зовсім ні!» - Лейлін зробив скромний вираз обличчя, виглядаючи досить сором'язливим.

 

«Ха-ха... Ходімо!»

 

Мартін засміявся і взяв на себе ініціативу, а сам Лейлін пішов слідом за ним.

 

Вхід до Таємної Площини Саду Чотирьох Сезонів знаходився неподалік від штаб-квартири, так що можна було легко розгорнути сили для охорони входу.

 

Лейлін і решта пішли за Мартіном, і, пройшовши п'ять-шість контрольно-пропускних пунктів, вони нарешті дісталися до входу в Таємну Площину.

 

Дорогою туди Лейлін використав чіп і відчув, як п'ять чи шість енергетичних хвиль пронизали його групу.

 

Крім того, Маги, що охороняли вхід, були напівперетвореними Магами і навіть вище.

 

Такі суворі та пильні перевірки застали Лейліна зненацька.

 

Стоячи перед ними, суворі Маги ще раз оглянули сувій, який тримав у руках Мартін. Після цього Мартін повернувся і крикнув Лейліну і решті ‒ «Приготуйтеся, вхід зараз відкриється!»

 

Вхід до Таємної Площини являв собою двері, зроблені з великої кам'яної брили, а по краях великих дверей були вибиті різні хитромудрі візерунки.

 

На помості біля входу сидів, схрестивши ноги, Маг, обличчя якого було приховане. Від його тіла випромінювалися надзвичайно загадкові та сильні енергетичні хвилі.

 

«Це Хранитель воріт! Швидше привітайте його!» - Мартін очолив групу Магів і вклонився першим.

 

«Це... Енергетичні хвилі Мага щонайменше 2-го рангу. Здається, важливість цієї Таємної Площини набагато перевершує мої здогадки!» - очі Лейліна спалахнули, коли він вклонився, як і інші.

 

«Оскільки перевірка закінчена, дозвольте нам увійти!»

 

Охоронець махнув рукою і проказав заклинання.

 

* Венг Венг! *

 

Кам'яні двері розсунулися, і з-за них випромінювалося біле світло, створюючи відчуття енергетичних хвиль, що виходили з порожнечі.

 

Маючи попередній досвід входу до Таємних Площин, Лейлін був знайомий з цим відчуттям. Це були хвилі, які випромінюють під час відкриття Площини.

 

У той же час з сувою в руках Мартіна з'явилося яскраве світло, яке огорнуло всю групу.

 

Коли біле світло зустрілося і злилося, воно створило сліпучий відблиск.

 

Коли сліпуче світло зникло, Мартін, як і інші Маги, зникли.

 

«Тьху!»

 

Лейлін потер очі, які різало від болю ‒ «Це дуже незручно!»

 

Він виявив, що стоїть на вершині іншої платформи, по якій ходило багато Прислужників.

 

На відміну від попереднього пейзажу, навколо було море зелені.

 

Небо було чистого блакитного кольору, а навколишнє повітря було надзвичайно свіжим.

 

«Ми в Таємній Площині? Вона здається досить великою!»

 

Лейлін погладив себе по підборіддю ‒ «Чіп, проаналізуй навколишнє середовище!»

 

[Біп! Йде сканування! Порівняно з повітрям у зовнішньому світі, щільність енергетичних частинок всередині Таємної Площини вища на 34,7%!]

 

Чіп відобразив перед Лейліном діаграму, швидко надаючи йому необхідні дані.

---

|P.S. ‒ нагадую що є телеґрам перекладу (посилання в описі), де рідко... дуже рідко з'являються якісь новини стосовно перекладу і деякі інші моменти|