Родина Червоноцвітів була однією з трьох великих родин, що стояли за Академією Безодні Лісу Кісток, так само як і родина Лілітелл.
Це була родина, яка мала офіційних Магів у кожному поколінні і могла активувати бойову доблесть цих Магів під час війни. Це був зовсім інший рівень, ніж сім'я Бікі, що занепала.
Під захистом сім'ї Червонобубнової Квітки сім'я Бікі могла лише зціпити зуби в поразці, бо ніколи не змогла б повернути Веселкове Зілля.
«Що стосується Бікі, вона була схоплена експертами в її родині. Кажуть, що дуже скоро її віддадуть під суд і звинуватять у зраді сім'ї»
Очі Хонґ почервоніли, сльози ледь не навернулися на очі.
«Ху!» - Лейлін зробив довгий видих.
Бікі була закохана у Фейла, він знав це з першого дня в Академії. Більше того, він також знав, що Фейл не має особливих моральних цінностей.
Коли Бікі сказала Лейліну, що Фейл вже погодився бути її хлопцем, Лейлін відчув, що за цим стоїть змова, але не мав можливості попередити її про це.
Фейл, який зібрав достатню кількість балів у Таємній Площині, обміняв їх на Грайнову Воду. Додавши до неї Веселкове Зілля, його шанси на просування до Мага 1-го рангу були надзвичайно високими!
Що ж до сім'ї Бікі, то для них це було все одно, що втратити одного офіційного Мага. Більше того, їм довелося пережити навіть втрату Бікі, яка була Прислужницею.
«Досить непогана схема. Шкода, що його персонаж дещо опустився на дно. Якщо я побачу його наступного разу, я просто вб'ю його!» - байдуже подумав Лейлін.
Бікі була його доброю подругою. Більше того, у них був зв'язок на одну ніч, тож він повинен був спробувати врятувати її. Більше того, поки це буде в його силах, він допоможе їй помститися.
Проте… У своєму серці Лейлін не відчував приниження від того, що Бікі зрадили.
Якщо розібратися в деталях, то Бікі була дівчиною Фейла як за назвою, так і за фактом. Насправді, саме Лейлін зробила ганебний вчинок і дозволив Фейлу носити зелений капелюх (Прим. - те саме що і мати "роги"), тож природно, що він не повинен був почуватися приниженим чи на подобі того.
Однак зараз вирішальним моментом було врятувати Бікі.
Професор Крофт був чудовим кандидатом на її порятунок, але Лейлін дуже скоро відкинув цю думку.
Відносини між професорами та Прислужниками в Академії Безодні Лісу Кісток будувалися лише на взаємній вигоді. Прислужники розщедрювалися на магічні кристали та послуги. Натомість професори давали їм знання.
Якби це були Джейден і Тораш, дуже талановиті особистості, які отримали плекання свого наставника, це було б ще можливо. Однак у Бікі, яка мала досить середні здібності, були лише прості стосунки зі своїм наставником.
Здавалося, що після того, як вона закінчить навчання, стосунки між нею та її наставником згаснуть, якщо вона не стане офіційним Магом.
Крім того, Крофт був професором Академії Безодні Лісу Кісток. Вступаючи до Академії, він вже підписав контракт про невтручання у внутрішні справи інших сімей.
Що стосується сім'ї Бікі, то вона була однією з багатьох сімей під прапором Академії Безодні Лісу Кісток.
Отже, Крофт не міг втручатися, бо це було б порушенням угоди.
Випивши трохи остиглого чаю на круглому столі, він повільно заговорив під вичікувальним поглядом Хонґ.
«Через важливий експеримент я не можу піти, але напишу листа. Будь ласка, поверни його старшому в родині Бікі»
Експеримент з очищення крові щойно вступив у свою найважливішу фазу.
Якби не Хонґ, яка розповіла йому новину про Бікі, Лейлін навіть не відволікся б від нього.
Але й залишати лабораторію надовго він теж не міг.
Порівняно з Бікі, Лейліну загрожувала ще більша небезпека. Він повинен був якнайшвидше стати Чорнокнижником 1-го рангу, щоб краще протистояти загрозі з боку сім'ї Лілітелл.
Крім того, сім'я Лілітелл могла вийти на нього будь-якої миті. З плином часу ця ймовірність може лише зростати. Він повинен був очистити кров до того, як сім'я Лілітелл що-небудь виявить, і знайти безпечне місце за межами Академії, щоб завершити своє найважливіше досягнення!
Це питання стосувалося його життя і смерті! Порівнюючи важливість цієї справи, питання Бікі можна було відкласти на другий план.
Лейлін знав, що він був геніальним Аколітом в Академії Безодні Лісу Кісток, який мав величезні шанси стати офіційним Магом.
Що стосується глави сім'ї Бікі, то він був лише Аколітом 3-го рівня. У Світі Магів обов'язковою умовою об'єднання було мати схожий рівень сили! Отже, щодо слів Лейліна, інша сторона, безумовно, дала б їм певний розгляд.
Почувши слова Лейліна, очі Хонґ потьмарилися, а тіло напружилося, ледь не бажаючи покинути своє місце.
Здається, вона вважала, що Лейлін лише хотіла висвітлити це питання на поверхневому рівні.
Насправді, це була найпоширеніша практика Аколітів. Хонґ вже була морально готова, але все одно відчувала себе трохи розчарованою.
«У листі я буду щиро просити голову не продовжувати судовий процес, а також залишити джерело духовної сили Бікі недоторканим, не завдаючи йому шкоди»
Джерело духовної сили було найголовнішою основою Магів, яка являла собою море свідомості та духовної сили.
Якщо це джерело було витрачене, маг ставав калікою. Часто так чинили в сім'ях над тими членами, які їх зраджували.
«А натомість! Я обіцяю відшкодувати втрачене Веселкове Зілля!» - останні слова Лейліна змусили очі Хонґ відразу ж заблищати.
«Спасибі тобі! Я дійсно дуже вдячна...» - Хонґ була настільки схвильована, що її мова стала незв'язною.
Якби це було просте прохання, інша сторона могла б взагалі не подивитися Лейліну в обличчя, оскільки вони обидва були Аколітами 3-го рівня, а голова походив з родини Магів.
Однак, з обіцянкою компенсації, це був інший випадок.
Зрештою, навіть якщо вони вб'ють Бікі зараз, сім'я не отримає жодної вигоди. Якби вони просто тримали її в полоні, то навіть існував шанс отримати за це компенсацію!
Всі логічні Маги точно знали б, що вибрати між цими двома варіантами.
«У нас з Бікі один і той же наставник, тому я повинен це зробити»
Лейлін посміхнувся і підвівся.
Після свого експерименту він негайно спробує просунутися далі. Як тільки він досягне успіху і стане офіційним Магом, його авторитет одразу ж зміниться.
Тоді, якщо він спробує врятувати Бікі, це буде менш клопітно.
По правді кажучи, ціну Веселкового Зілля можна було б легко компенсувати тим, що Лейлін мав зараз. Не кажучи вже про торгівлю зіллям, навіть ті кілька дорогоцінних трав, які він зібрав у Садах Ділана, мали ціну, що в кілька разів перевищувала вартість Веселкового Зілля.
Але якби він просто взяв гроші і викупив її, його б легко затаврували як ідіота, у якого грошей більше, ніж розуму. Лейлін вирішив, що немає сенсу в тому, щоб про нього говорили як про дурня.
Поєднуючи логіку та вигоду, він обрав шлях, який був би найменш затратним для нього.
«Я шукала багатьох людей, але тільки ти, Лейліне, допоміг мені. Бікі, безумовно, була б щасливою мати такого друга, як ти!» - зрештою, стосунки між Хонґ і Бікі здавалися досить добрими.
«Якщо більше немає ніяких справ, то вибач, але я вже йду!»
Лейлін посміхнувся як джентльмен, елегантно залишаючи своє місце.
Справа Бікі була лише невеликою несподіванкою для Лейліна. Вийшовши з лабораторії, щоб вирішити це питання, Лейлін знову з головою занурився в експерименти.
Через три дні Лейлін із захопленим виглядом дивився на пробірку з вулканізованого кришталю.
Усередині пробірки шар фіолетово-червоної рідини вже зайняв більше половини простору. Більше того, в ній вирувало шипіння, безперервно виділяючи крихітні бульбашки, немов жила своїм життям.
«Це все есенція з Чорної Змії Горала, що додається до спеціального апарату для очищення крові, який використовує серце як заправку. Завдяки здібностям чіпа в поєднанні з магічними заклинаннями для безперервного очищення, я нарешті отримав півпробірки цієї стародавньої крові!»
На очах Лейліна можна було побачити мрійливий вираз, коли він бурмотів.
Просто тримаючи пробірку, Лейлін відчув величезну силу, що безперервно випромінювалася з пробірки, випромінюючись в навколишнє середовище.
«Це дійсно родовід стародавньої істоти - Гігантської Змії Кемоїна!»
Лейлін запитав чіп ‒ «Як відбувається сортування інформації про Гігантського Кемоїнського Змія?»
Ці грізні істоти давніх часів лише побіжно згадувалися в дуже небагатьох документах та оповідях бардів. Існувало багато хибних уявлень про них, тому Лейлін доручив чіпу розібратися з реальним змістом даних про Гігантського Змія Кемоїна.
Зрештою, це був його єдиний вибір!
Що ж до родоводів інших видів змій, то як їх можна було так легко отримати? Будь-яка істота зі слідами стародавнього родоводу могла коштувати страшну ціну. Крім того, Лейлін ще не був офіційним Магом, тому багато каналів не могли бути використані.
[Біп! Після 3465 порівнянь, опускаючи 139 неправдивої інформації, 45 інформації, що повторюється, основний вміст відсортовано] - повідомив чіп.
[Гігантський Змій Кемоїна: Стародавня істота, що досягає у дорослому стані довжини 5000 метрів. Відома своїм могутнім тілом і таємничими здібностями до заклинань. У дорослій фазі він може протистояти Магам 4-го рангу і є руйнівником багатьох міст у легендах. Основні властивості елементів: Темрява, з вторинним елементом Вогню! За легендами, Мати Десяти Тисяч Змій не змогла отримати контроль над Світом Тіней і тому привела своїх дітей у Світ Чистилища. Відтоді всі її нащадки мають стихію Вогню]
[Джерела походження: Довідник із Зображенням Стародавніх Істот, Подорожі Грея, Щоденник Великого Мага Серхольма, Книга Велетенського Змія....]
«Стихія темряви і стихія вогню?» - екстаз заповнив обличчя Лейліна.
Хоча після пересадки крові Чорнокнижники, природно, додавали елементи стародавньої істоти, це, безумовно, було найкраще - мати вроджену спорідненість, щоб бути сумісними зі стародавньою істотою.
Навіть після зміни родоводу, початкові якості тіла Мага були надзвичайно важливими. Це визначалося з самого початку народження і було вкрай складно змінити в майбутньому.
«Чіп, виведи мою таблицю спорідненості стихій!»
Перед Лейліном з'явилося спроектоване зображення.
Найдовший стовпчик був темного кольору, що означало основну стихію, до якої належала Лейлін: Темряву.
За нею йшла вогненно-червона смуга, вдвічі менша за розмір елемента Темряви. Це була вторинна стихія Лейліна - Вогонь.
В кінці була зелена смужка і кілька інших кольорів, що представляли спорідненість інших стихій.
Однак ці смужки були набагато коротші за вогонь, у десятки разів. Якби Лейлін вирішив культивувати переважно ці елементарні енергетичні частинки, то зараз він, можливо, не був би навіть Аколітом 2-го рівня.
Іншими словами, спорідненість Лейліна зі стихією Темряви була найвищою, за нею йшла стихія Вогню. Решту можна було вважати незначними.
«Властивості Гігантської Змії Кемоїн насправді сумісні з моєю спорідненістю. Згідно з введенням Учня Кемоїна, за цих обставин він може мати мультиплікативний (множильний) ефект на спорідненість Мага, що також є найкращим вибором!»
Лейлін не міг приховати радісного виразу обличчя.
Далі
Том 1. Розділ 122 - Спроба прориву
На другий день Лейлін негайно покинув Академію. Він зумів очистити древній рід, скориставшись можливостями Академії. Навіть інгредієнти для Зілля Спокою були в основному зібрані, тому Лейлін не міг придумати жодної іншої причини для того, щоб залишитися там. Більше того, з плином часу ймовірність того, що сім'я Лілітелл дізнається правду, тільки зростала. Лейлін не мав жодних засобів, щоб протистояти їм в Академії. Він також мав інший рівень міркувань. Те, до чого він збирався просунутися, було підтипом стародавнього Мага ‒ Чорнокнижник! Це, безумовно, відрізнялося від інших офіційних Магів. Під час просування можна було мати унікальні енергетичні хвилі, які випромінювалися. Якби декан Сайлі або Маг такого рівня дізнався про це, його кінець був би не дуже добрим. З міркувань безпеки краще було просуватися де-інде. Перед тим, як піти, Лейлін ретельно прибрав усі сліди своїх експериментів в лабораторії. Як би інші не намагалися провести обшук, вони не зможуть дізнатися, що він робив у лабораторії. Кинувши останній погляд на Академію Безодні Лісу Кісток, Лейлін пішов. У нього було передчуття, що після того, як він піде цього разу, може пройти дуже багато часу, перш ніж він повернеться сюди знову. Подумавши про майбутні події в Академії, це, безумовно, було б дуже інтригуюче! Лейлін посміхнувся, підганяючи свого красеня-скакуна, щоб той покинув Бездонний ліс. Ґрейстоун був містом, яке знаходилося відносно недалеко від Академії Безодні Лісу Кісток, і в ньому було не так багато жителів. Більше того, тут не зупинявся жоден маг. Відтоді, як Лейлін покинув Академію Безодні Лісу Кісток, він мчав сюди, не зупиняючись, і зняв двоповерхову квартиру в центрі міста. Навколо квартири було коло зелені. Незважаючи на те, що це був центр міста, тут панувало відчуття спокою. Збоку від зелені був ряд маленьких крамничок. Час від часу траплялися найманці зі сталевими клинками, які прогулювалися разом з жінками, одягненими в надзвичайно відвертий одяг. Лейлін ще трохи подивився, перш ніж закрити вікна. Ця вілла була місцем, яке він обрав, щоб стати Чорнокнижником 1-го рангу. Вона також була захищена захисним заклинанням, тому звичайна людина точно не змогла б увійти. Крім того, в околицях вілли проживала величезна кількість звичайних людей. Поки вони не зустрічали божевільних темних Магів, їхня безпека в цьому районі вважалася досить хорошою. Лейлін не очікував, що якщо він візьме заручників, вороги відпустять його, але вони мали б певні побоювання. Вони не наважилися б використовувати заклинання великої площі дії, що було для нього надзвичайно добре. * Шух * Лейлін закрив штори. Товста мішковина не пропускала сонячне світло в кімнату, і посеред кімнати з'явився слабкий шар червоного світла. Весь другий поверх вілли до цього моменту вже був під контролем Лейліна. Більше того, на підлозі був шар таємничого заклинання, вписаного в підлогу. Ці руни звивалися, наче маленькі змійки, і безперервно прямували до багряно-червоного світла. Світло перехрещувалося, утворюючи заклинання. В центрі формації була платформа з чистого чорного каменю. На ній маленьким ножем було вирізано безліч подряпин, що створювали дуже дивну картину. «Формування заклинання трансформації кровної лінії нарешті завершено!» Лейлін помасажував скроні, і в його очах з'явилося блакитне сяйво ‒ «Чіп! Проскануй мою статистику! Виведи мій поточний стан!» [Біп! Збір даних про господаря!] Незабаром чіп показав статистику Лейліна ‒ [Біп! Лейлін Фарльє. Прислужник 3-го рівня, лицар. Сила: 3.1, Спритність: 3.3, Життєва сила: 3.4, Духовна сила: 15.5, Магічна сила: 15 (магічна сила синхронізована з духовною). Статус: У розпалі тренування в техніці медитації "Учень Кемоїна", духовна сила на стадії очищення] Повернувшись до Академії, після того, як він повністю проаналізував техніку медитації "Учень Кемоїна" за допомогою чіпа, Лейлін почав коригувати свою власну техніку медитації та практикувати Просунуту техніку медитації. Техніка медитації "Учень Кемоїна", яку він отримав, мала загалом три рівні. З кожним підвищенням рівня техніка автоматично підвищувала ранг Чорнокнижника. Раніше Лейлін не мав жодної зміїної крові, тож не міг повноцінно розвиватися навіть на першому рівні. Однак Просунута техніка медитації дійсно була чимось хорошим, що раніше приховувалося різними організаціями. Після того, як Лейлін розвинув значну частину першого рівня і перетворив її на техніку медитації, він зрозумів, що його духовна сила пройшла процес очищення. Багато домішок всередині його Духовної сили, які раніше підсилювалися зіллям, тепер були вигнані в процесі медитації. Лейлін подивився на статистику своєї духовної сили. Через видалення попередніх домішок його Духовна сила зменшилася на 0.6, але це було того варте. Як для Прислужника, це був фундамент на шляху до того, щоб стати Магом. Чим міцнішим був фундамент, тим далі можна було йти шляхом Мага в майбутньому. Раніше Лейлін шукав швидкого шляху і вживав зілля у величезних кількостях. Це призвело до того, що в його тілі накопичилося багато залишків від зілля. Навіть його Духовна сила зазнала впливу, ставши дещо неоднорідною. Якби така ситуація відбувалася постійно, одного дня його шлях до просування став би повністю заблокованим. Наразі ж, під впливом техніки медитації "Учень Кемоїна", його Духовна сила безперервно очищувалася, прямуючи до кращого розвитку. Однак, як би він не старався, без стародавнього родоводу він ніколи не зможе повноцінно розвиватися на першому рівні і просунутися до Чорнокнижника 1-го рангу! «Вимога до Прислужника, щоб мати можливість просуватися, - це 15 духовної сила. Вимоги для Чорнокнижників і офіційних Магів майже однакові, з єдиною додатковою вимогою - родовід!» Лейлін знову оглянув формування заклинання. «Чіп! Проскануй і перевір ще раз формування заклинання трансформації кровної лінії!» Після його команди в очах Лейліна з'явилося сильне світіння синього світла, коли він сканував формацію. Це стосувалося майбутнього Лейліна, тому він повинен був бути особливо обережним. Лейлін підтвердив, що все в порядку і що він нічого не пропустив, але не став поспішати прориватися через вузьке місце. Спочатку він перекрив весь другий поверх, пройшов до ресторану, що знаходився на вулиці, і замовив щедрий обід, наповнений делікатесами. Потім Лейлін переодягнувся в одяг простолюдинів і кілька разів обійшов Ґрейстоун, дивлячись на рухи звичайних людей, як вони працюють, відпочивають, граються, відчуваючи їхні радощі та печалі. Нарешті Лейлін повернувся на віллу і сів, схрестивши ноги на ліжку, але не став медитувати. Він повернувся до спогадів про своє попереднє життя, про досвід переміщення у Світ Магів, про життя в кареті, про вступ до Академії, про різні експедиції. Появи Джорджа, Калівейра, Мерліна, Крофта і Бікі виринали в пам'яті Лейліна. Через кілька годин спогади Лейліна розсіялися. На зміну їм прийшли лише спокій і байдужість. Зі спокійним серцем Лейлін вперше не став медитувати, а одразу ж заснув. Лише на другий день, коли зійшло сонце, Лейлін прокинувся, відчуваючи себе бадьорим, ніби кожна клітинка його тіла наповнилася енергією. Активувавши всі захисні механізми, Лейлін одягнув вільний білий халат і пішов на другий поверх. Після останньої перевірки формації та зілля в очах Лейліна з'явився рішучий вираз. «Почнемо!» * Па! * Ґудзики на білому халаті розстебнулися, коли він сповз на підлогу. Лейлін був абсолютно голий, коли він підійшов до центру багряної формації і сів на чорну кам'яну платформу. Чорна кам'яна платформа була зроблена з яскраво-чорних каменів. Відчуття холоду пройшло по шкірі Лейліна, викликавши у нього мурашки по шкірі. Лейлін підняв чорний кинджал, кінчик леза якого випромінював гострий холод. Вираз обличчя Лейліна став твердішим, і він прямо порізав собі тіло! * Пу! * З нього хлинула кров. Вираз його обличчя був незмінним, а рука, що тримала кинджал, не здригнулася. У таємничій послідовності чорний кинджал почав різати все його тіло. Кожного разу, коли чорний кинджал перетинав тіло Лейліна, він залишав криваву рану, з якої безперервно капала кров. В самому кінці, від живота до чола, на тілі Лейліна була містична руна трикутної форми. Кров, що безперервно лилася з його шкіри, виглядала надзвичайно моторошно і таємниче. * Кап! Кап! Кап! * Кров, що стікала з його тіла, збиралася канавками на чорній кам'яній платформі, починала сходитися, слідуючи за канавками, і текла до утворення під платформою. * Бац! * Під дією крові червоне сяйво заклинання посилилося в десятки разів. Потужний спалах світла породив сильну енергетичну хвилю, яка безперервно випромінювалася на чотири стіни вілли. В цей момент на чотирьох стінах вілли магічні сині руни почали поглинати енергетичні хвилі, що витікали з заклинання. Багряний колір ставав все яскравішим і яскравішим, поки, нарешті, не поглинув всю кімнату. У цьому криваво-червоному світі раптово з'явився шар чорного диму, що безперервно змінював форму в повітрі. «Дотримуючись стародавнього договору, моя сила тепер буде моїм родоводом!» Побачивши чорну тінь, Лейлін поворушив губами і заспівав мовою Байрона. * Ве-енг Венг! * Після того, як Лейлін вимовив заклинання, густий чорний дим прикріпився до тіла Лейліна, а рани трикутної форми почали виблискувати в похмурому чорному світлі. Тіло Лейлін похололо. Надзвичайно холодне й дивне відчуття постійно атакувало нерви його мозку. Після сильного холоду було пекуче відчуття, наче всі клітини тіла горять. [Увага! Увага! Виявлено таємничу енергію, яка проникає і починає поглинати велику кількість життєвої сили господаря. Використати власну магічну силу господаря, щоб розвіяти її?] З'явився рядок слів червоного кольору. «Ні!» - Лейлін зціпив зуби. Поряд з безперервним печінням тіла, він виразно відчував, що його Духовна сила збільшується з шаленою швидкістю. Вона постійно наближалася до межі офіційного Мага. Однак, якби він використав для цього свою Життєву силу, то, швидше за все, перш ніж досягти вузького місця офіційного Мага, він би згорів до стану зморщеного трупа! «Зараз!» Лейлін підняв вулканізовану кришталеву пробірку з кров'ю Кемоїна і вилив пурпурно-червону кров на рани. * Бризь! * Пурпурно-червона кров приземлилася на тіло Лейліна. Вона почала ворушитися, ніби жила власним життям, і перетворилася на незліченну кількість маленьких змій, які просвердлили рани Лейліна. «А-а-аргх!» - очі Лейліна вилазили назовні, а м'язи на його обличчі перекошувалися. Надзвичайно страшна агонія постійно діяла на його нерви, навіть затуманюючи зір. У той момент, коли він знепритомнів, Лейлін почав слідувати методу, записаному в "Зіницях Кемоїна", і почав намагатися прорватися через вузьке місце Чорнокнижника.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!