Повернення до Краю Снів

"Чи то стародавні Маги, запечатані в ядрі Плетіння, чи то істоти закону за його межами, ні з ким нелегко впоратися…" - Лейлін погладив підборіддя, вже маючи в голові чітку стратегію ‒ "Дозволити цим сторонам контролювати один одного здається гарною ідеєю. Хай там що, коли прийде час, я буду там лідером і тираном. У будь-якому випадку, я отримаю найбільшу вигоду"

 

Щоб отримати ці переваги, Лейлін мав справити гарне враження. Щонайменше, він повинен був гарантувати, що коли прийде час і він голосно покличе, численні Маги законів підуть за ним на пошуки скарбів Світу Богів…

 

«Мені все ще потрібно почекати й накопичити віру у Світ Богів, але незабаром я зможу почати досліджувати Край Снів…» - Лейлін бурмотів собі під ніс, його тіло поступово згасало, коли він зникав.

 

У безмежному астральному плані Світ Богів і Світ Магів були схожі на дві великі воронки, що займали більшу частину простору і ресурсів. Вони також володіли найпотужнішими Світовими Волями та Силами Походження. Численні малі світи оточували їх, як зірки, найсильніші з них ‒ Чистилище, Тіньовий Світ, Крижаний Світ тощо.

 

Однак серед усіх цих світів існувала одна цікава істота. Воно було скрізь, вирощене сновидіннями, але мало справжню форму. На піку могутності його Сила Походження Світу була порівнянна з Силою Світу Магів та Світу Богів.

 

Це був Край Снів, місце, сповнене дивних неймовірних явищ, химерний і жахливий світ, який міг навіть викривляти час і простір. Край Снів був єдиним дивовижним місцем, яке могло контактувати зі Світом Богів і не піддаватися сильному придушенню.

 

У давнину Король Кошмарів використовував своє Тіло Поглинача Кошмарів, щоб найшвидше досягти вершини 8-го рангу, втерши носа численним Магам і ставши кошмаром для богів. Він сам побажав собі смерті, і Світ Богів не зміг нічого вдіяти з ним інакше.

 

Лейлін успадкував такий родовід, і тепер дивиться на речі з перспективи Короля Кошмарів і починав зосереджуватися на обрисах Краю Снів.

 

Зазвичай, подорожуючи світами, Лейлін міг лише пасивно покладатися на здібності свого роду. Невловимий захист Краю Снів змушував його хапатися за соломинку, щоб дізнатися, як воно працює. Але зараз, здавалося, Край Снів ставився до Лейліна, як до власної дитини, не соромлячись показувати все, що ховалося за цією таємничою завісою.

 

"Ця спорідненість… Я б повірив, якби хтось сказав мені, що Тіло Поглинача Кошмарів, є реінкарнацією частини Світової Волі Краю Снів!" - очі Лейліна показували його шок, коли він побачив, здавалося б, безмежний світ перед собою.

 

Місце, де він зараз перебував, здавалося щілиною без маси та об'єму. Це було схоже на перетин між двовимірним простором і тривимірним світом. Край закручувався, як чудовисько, показуючи йому нескінченну кількість світів снів, змішаних з простором-часом.

 

Велика кількість маленьких снів народжувалася на краях Краю Снів і так само швидко вмирала. Натомість багато потужних снів перетиналися один з одним, утворюючи дивні викривлені регіони з таким руйнуванням в основі, що навіть Лейлін злякався б їх.

 

Але найголовніше, Лейлін помітив, що весь Край Снів був схожий на величезну чорну діру, яка без кінця втягувала в себе шматочки світла. Це були сни розумних істот з усіх світів, яких приваблювала могутність Краю Снів. Всі істоти, здатні мислити, могли бачити сни. І коли вони їх бачили, їх несвідомо притягував до себе Край Снів!

 

Насправді ж, Край Снів був об'єднанням сновидінь більшості розумних істот. Ці істоти походили з усіх світів, включно зі Світом Магів і Світом Богів!

 

"Це означає, що спочатку не існувало такої речі, як Край Снів. Але з появою розумних істот сни могутніх форм життя об'єдналися і утворили Край Снів?"

 

Від такої можливості Лейлін втратив дар мови. Вона змусила його згадати Світ Богів, який сам по собі був схожий у своїй роботі. Там не було божественних істот до того, як з'явилася віра.

 

"Ось чому Край Снів такий дивний, сильний і слабкий водночас" - Лейлін відчув, що дещо зрозумів, як послабити силу сновидінь.

 

«Але я не можу зробити висновок просто так. Мені потрібно дослідити, пересуватися і побачити більше… Що б це не було, у мене ще є час, поки я культивую свого клона. До закінчення строків договору зі Зміїною Вдовою залишилося тисячоліття…»

 

Багряне світло спалахнуло, коли Лейлін прорвалася через кордон Краю Снів, прибувши в справжній Край Снів.

 

* Вуш! *

 

Навколо Лейліна з'явилася вируюча сила, немов добра мати, яка бачить, як її син повертається додому смертельно втомленим з подорожі.

 

"Ні!" - Лейлін похитав головою, розсіюючи Силу Походження навколо себе.

 

Сила Походження Світу з Краю Снів була набагато багатшою, ніж зі Світу Магів, еквівалентна тій, до якої мали доступ усі Маги законів разом узяті. Цього було б достатньо, щоб підняти його на пік його нинішнього існування.

 

Однак Лейліну не вистачало на це відваги.

 

До того, як він розібрався з недоліками сили сновидінь, раптове додавання Сили Походження Краю Снів могло спричинити великі проблеми в майбутньому.

 

"Край Снів все одно буде тут. Я можу прийти, коли захочу, і поглинути його, я ж не втрачаю жодного шансу…" - обміркувавши все це, Лейлін не сумував, коли відправив ревучу Силу Походження геть і оцінив навколишнє оточення.

 

Місце було пустельним і похмурим, позбавленим життя. Рівнини, ліси, долини, озера і струмки, які були тут раніше, повністю перетворилися на жовту пустелю, і навіть саме повітря втратило майже всю вологу.

 

Сила душі Лейліна поширилася далеко і широко. З його досягненнями як Чорнокнижника 7-го рангу, він все ще міг знайти лише сліди кількох форм життя на величезній території. Це було схоже на те, що весь Край Снів помер.

 

"Ні, це не смерть. Скоріше, це сплячка…" - його потужна істинна душа, що живилася законами, у поєднанні з тонким контролем над силою душі, дозволила Лейліну помітити деякі відмінності. Слабкі, крихітні життя були приховані шарами під безпліддям, як насіння, що проростає під надійним захистом землі. Вона чудово зберігала їхній останній шанс на життя, чекаючи на прихід весни.

 

Руйнівний сніг поплив вниз по кількох регіонах, на кілька могутніх і мерзенних аур душі, що зачаїлися в очікуванні. Це були злі боги Краю Снів, Повелителі Лиха. Навіть ці існування законів вирішили запечатати себе, борючись на порозі смерті.

 

Однак було б великою помилкою недооцінювати їх. Будь-який володар, який запечатався, безумовно, мав контакти та міг відчувати, що відбувається ззовні. Як тільки траплялося щось, що могло зашкодити їм або їхній репутації, вони розпечатували себе.

 

Поки сила сновидінь була ослаблена, Сила Походження і накопичена в їхніх тілах енергія душі поєднувалася з їхньою перевагою як уродженців Краю Снів, дозволяючи їм спустошувати й вбивати загарбників!

 

До того, як це стало відомо, багато людей шукали скарби, коли Сила Сновидінь слабшала.

 

Вони всі гинули.

 

Тепер вони були набагато розумніші, як і одноокий дракон, якого він зустрічав раніше.

 

"До речі, чи справді тут колись жила Джилліан та її народ?"

 

Маючи владу, що походила від його Тіла Поглинача Кошмарів, Лейлін, природно, вибрав місце у Краю Снів, де йому було б комфортно перебувати. Однак, дивлячись на безмежну безплідність, він не міг не відчувати жалю. Хоча він знав, що зміни в середовищі Краю Снів відбуваються швидко, він не думав, що це буде настільки стрімко.

 

У своїх розмовах зі Зміїною Вдовою, він прийшов сюди мимохідь. Однак навколишнє середовище кардинально змінилося, але місцевість все ще залишалася дещо схожою. Отже, він знайшов місце, де зупинилася Джилліан.

 

Але що тепер? Всі сліди, зокрема, рельєф місцевості, повністю зникли.

 

"Судячи з запахів у повітрі, тут минуло близько п'ятнадцяти тисяч років відтоді, як я востаннє був тут…" - ніс Лейліна злегка сіпнувся, коли він принюхувався до повітря, а потім мимоволі зробив висновок ‒ "Схоже, цьому місцю не пощастило зазнати впливу жахливої хвилі прискореного часу…"

 

"Вона ж казала, що хоче відправитися на територію Володаря Лиха на півночі… Треба подивитися…" - Лейлін погладив підборіддя.

 

Причина, по якій Лейлін прибув до Краю Снів, полягала в тому, щоб вирішити питання ослаблення сили сновидінь, а Джилліан була просто чимось побічним. Минуло вже стільки часу, що навіть її правнуки померли б від старості. Цілком ймовірно, що все її плем'я вимерло.

 

Однак Лейлін мав дивне відчуття. До того, як Сила Сновидінь ослабла, зміни в її народі могли принести йому величезну партію помічників і сили, якщо пощастить. А в Краю Снів могло статися що завгодно!

 

"А ще… це збоку. чип!" - скомандував Лейлін.

 

[Біп! Місію встановлено. Збираю коливання Сили Походження Краю Снів… Поточний прогрес: 0.0001%. Орієнтовний час завершення: 3987 годин 13 хвилин.

 

Якщо носій зможе отримати зразки життєвих форм 7-го рангу, це може бути зроблено швидше] - чип сумлінно інтонував.

 

"Аналіз чипа може тривати доти, доки я перебуватиму в Краю Снів. Тепер я можу відправитися до Повелителя Лиха на північ, щоб дізнатися їхні секрети"

 

Тіло Лейліна миттєво перетворилося на безмежну темряву, що пронеслася на північ, а два пориви вітру пронеслися позаду нього, звучачи потужно і жахливо.

 

Востаннє, коли він був тут, Лейлін відчував аури численних Повелителів Лиха на півночі. Тоді він не бажав протистояти їм, а також був зайнятий Світом Богів. Тому він відступив.

 

Однак тепер усе було інакше.