Напівбог

Лейлін не мав часу перейматися подіями ззовні. Зараз він був занурений у надзвичайно особливий стан.

 

Стати напівбогом було так само важко, як злетіти в небо, але для Лейліна це не було проблемою. Він вже давно накопичив достатньо божественної сили, але йому бракувало переломного моменту.

 

Цей переломний момент з'явився сьогодні.

 

Величезний тиск чотирьох напівбогів дозволив йому вийти за межі своїх можливостей і підштовхнув запалення його божественного вогню.

 

Становлення напівбога вимагало співпраці з законами світу. Це був дуже цінний досвід для Лейліна.

 

"У момент, коли людина стає напівбогом, її огортає Сила Світового Походження і закони. Це, мабуть, найбезпечніше місце…" - Лейлін не переймався подіями ззовні, занурившись у свої відчуття.

 

Це було просто його становлення як напівбога. Коли він намагатиметься стати істинним богом з божественним царством, навіть великий бог не наважився б зазіхнути на нього в цю мить.

 

Боги зазвичай чекали, поки процес завершиться, і нападали на нового бога в його найслабшому стані. Порівняно з їхнім вічним життям, період терпіння був мізерним. Так само і група Акабана вирішила спостерігати за процесом, тримаючись на певній відстані, щоб не розлютити Світову Силу Походження.

 

«Море Сили Походження спустилося…» - в очах Акабана блиснуло золоте світло, коли він побачив величезне море Сили Походження, яке було навіть більшим за Плетіння. Воно виринуло вперед і засвистіло, утворюючи пісні хвали.

 

"Виходячи з поточної ситуації, шанси на його успіх високі…" - Акабан насупився, відчуваючи, що тепер у нього з'явився ще один вражаючий ворог. Але потім він мимоволі розсміявся.

 

На відміну від нього, три звірі не мали багато турбот ‒ "Навіть якщо ця божественна істота успішно стане напівбогом, вона все одно ще новачок, який ще не може належно контролювати божественну силу. Як він може зрівнятися з нами чотирма разом узятими?"

 

Зараз вони відчували лише інстинктивний страх, не в змозі втриматись від того, щоб не сп'яніти від вивчення процесу в надії на вигоду. Це була рідкісна можливість спостерігати за морем Сили Походження, що оточувало сходження нового бога, і жоден бог не пропустив би її повз.

 

"Ці хлопці…" - Акабан похитав головою, заплющивши очі й використовуючи свій божественний зір, щоб спостерігати за павутиною сили походження. Це бурхливе море енергії уособлювало все у Світі Богів, показуючи Акабану його таємниці з-за завіси.

 

Однак це сп'яніння тривало лише мить. Очі Акабана розширилися від шоку, коли він повернувся в напрямку Лейліна. Сила походження вже сформувала спіраль, подібну до чорної діри, її міць змушувала його серце калатати від страху.

 

"Який величезний приплив сили походження… Це вже можна порівняти з істинним богом… Чи означає це, що його накопичення набагато перевершують мої власні?" - сила сходження Лейліна в кілька разів перевищувала його власну. Наслідки цього не залишили Акабану ніякого настрою, щоб оцінювати Силу Світового Походження далі.

 

Мало хто в історії Світу Богів міг притягнути до себе таке величезне море сили походження, як звичайна божественна істота. Хоча Акабан не знав, що саме це означає, вираз його обличчя потемнів.

 

Однак, якими б складними не були його почуття зараз, він міг лише спостерігати, як свистяча сила походження здіймається і котиться, перш ніж її засмокче в чорну діру з Лейліном в центрі.

 

……

 

[Біп! Виявлено невідому енергію, душа носія пережила перехід. Оновлення вторинної системи…] - чип заснув.

 

Легенди Світу Богів були еквівалентні Ранковим Зорям Світу Магів. Легенд високого рангу можна було порівняти з Сяючими Місяцями, тоді як божественні істоти перебували в царстві Світанку.

 

Напівбог був близький до 7-го рангу!

 

Іншими словами, клон Лейліна тепер був настільки ж сильним, як і його основне тіло у Світі Магів. Цілком природно, що накопичена енергія дозволяла чипу вдосконалюватися.

 

Лейлін вже починав передчувати той день, коли він зможе повернути цю вдосконалену вторинну систему до оригіналу. Коли вони об'єднаються, вони, безсумнівно, матимуть страхітливі здібності!

 

Спочатку потужний чит-код, який допоміг йому стати Магом, чип, був всесильним серед тих, хто був нижче 7-го рангу. Однак істоти законів мали швидкість мислення, яка не програвала суперкомп'ютерам його попереднього світу.

 

Під час подорожі крізь простір і час відбулася низка незрозумілих змін, і чип злився з душею Лейліна, тепер він міг розвиватися разом з ним. Шанси такої події були настільки малі, що вона, швидше за все, ніколи більше не повториться у мультивсесвіті.

 

Ця чудодійна властивість дозволила чипу багаторазово вдосконалювати себе, допомагаючи Лейліну. Це могло б дати йому перевагу у вирішальні моменти під час битв з іншими істотами законів!

 

"У будь-якому разі, чипу корисно трохи поспати. Я хочу ще раз випробувати силу законів власними силами…" - Лейлін повільно витягнув свою божественну волю.

 

Золотий блиск на його тілі став ще більш сліпучим, через що він, здавалося, перетворився на бога, зробленого із золота. Кожна його дія здавалася святою.

 

Світло зійшлося і почало спалахувати під морем сили походження. Лейлін прийняв прихильників Вельзевула з материка і заснував базу у відкритому морі. Лише віра в нього могла підтримати напівбога.

 

Але він не задовольнився цим.

 

Він перетнув моря, щоб захопити частину острова Дебенкс, і тепер у нього було понад 300 000 послідовників-аборигенів! Вони були вдячні йому за те, що він врятував їх від смерті, тому їхня віра була сповнена ентузіазму. Навіть з вадами в їхніх душах, сила цієї віри все ще була величезною, більш ніж достатньою, щоб підтримати нового бога!

 

Усе це разом узяте дозволило Лейліну досягти меж напівбога. Його божественність сконденсувалася до безпрецедентного в історії рівня.

 

Звичайна божественна істота просто вибухнула б, не в змозі вмістити стільки сили. Однак Лейлін був іншим.

 

Його основне тіло було близько 7-го рангу, і до того ж він був Чорнокнижником. Його попередній досвід дозволяв його божественній волі досягати всіх частин його тіла, контролюючи все.

 

У цей момент всі послідовники, які поклонялися Лейліну, відчули прилив бажання у своїх серцях. У цьому стані сильної туги всі вони відклали вбік те, що робили. Вони дивилися на святе сяйво у своїх руках, на статую в храмі або навіть просто на небо і починали молитися.

 

«Боже наш, Кукулькане… Ти ‒ Свіотвий Змій, що пожирає все. Від гострих лез твоєї Різанини навіть зірки на небі втрачають перед тобою весь свій блиск…» - надзвичайно сильна хвиля віри ринула вперед, одразу ж породивши ще інтенсивнішу зміну.

 

* Гуркіт! *

 

Божественність Лейліна вже повністю проявилася, спаливши весь його одяг і змусивши його прийняти форму плоду в утробі матері.

 

Серед цього сплеску віри він був схожий на величезну пожежу в калюжі бензину!

 

* Гуркіт! *

 

На його тілі одразу ж з'явилися золоті язики полум'я, що світилися священним блиском. Завдяки накопиченій силі віри та божественності різанини, власне тілесне тіло Лейліна підживлювало блискуче сяйво полум'я.

 

* Кап! Кап! *

 

Лейлін заплющив очі, кожен його рух повторював траєкторію Сили Світового Походження. Під світлом полум'я його досконале тіло розтануло в полум'ї, як віск.

 

Потужна аура замовкла, коли все згустилося, включаючи золоте полум'я. Божественний вогонь зменшився до розміру соєвого бобу, але сила, яку він випромінював, була жахливою.

 

Це була основа бога, божественний вогонь… Коли він запалювався, божественні істоти ставали напівбогами, по-справжньому відмежовуючи себе від смертних. Вони досягали царства богів!

 

Божественний вогонь здавався згущенням усіх законів, і він постійно то зменшувався, то збільшувався. Полум'я ніби вдихало віру, перетворюючи її на чисту божественну силу.

 

Лише маючи божественну силу, боги могли дарувати божественні заклинання своїм послідовникам. Це було те, що дозволяло їм бути богами. Цей божественний вогонь дозволяв перетворити силу віри на божественну силу.

 

У той час як Лейлін накопичував велику кількість віри завдяки безперервним молитвам, його жалюгідні жерці не мали жодного божественного заклинання. Вони могли поширювати його віру лише з вуст в уста, і якби не "свята вода", яка могла вилікувати чуму, він, ймовірно, міг би померти, намагаючись поширювати свою віру на острові Дебенкс. Те саме на континенті призвело б до набагато гірших наслідків.

 

Золоті нитки божественної сили окреслили контури людської фігури, утворивши спочатку золоті кістки, потім плоть, вени та шкіру. Потім з'явилися очі та інші риси обличчя, і тіло бога, створене з божественної сили, набуло форми. Цей процес мали пройти всі напівбоги, їхні життя самі зазнали якісних змін, оскільки їхні душі були вдосконалені до вищого рівня.

 

Золота божественна сила зникала, відкриваючи істинні риси божественного тіла. М'язи випиналися, утворюючи елегантні й красиві лінії, що несли в собі відбиток законів, ніби саме тіло являло собою першоджерело сили якоїсь волі. Риси його обличчя були виразними та сповненими чоловічої краси. Хоча зовнішність Лейліна не змінилася, тепер він мав надзвичайно імпозантну ауру.

---

|На цій ноті попрошу вас задонатити на будь-який збір на ЗСУ, якому можете довіряти, кілька гривень|