Техніка Величного Неба

Після того, як кам'яні двері були зачинені, Чу Фен все ще вловлював аури, що виходять з тунелю. Переконавшись, що Су Мей та інші пішли, він без вагань вирушив на вершину скелі.
Прямуючи уздовж ліан, Чу Фен почав спускатися в туманний океан. Коли він наблизився до туману, Чу Фен поширив свою Силу Духа. Але він помітив, що в тумані був дивний газ, що перешкоджав його Силі Духа і не дозволяв їй проникнути крізь нього.
Особливо після входу в туман, ця білизна позбавила його можливості бачити оточення. І навіть з його Силою Духа, його діапазон бачення не перевищував десяти метрів.
Але на щастя, опустившись на кілька десятків метрів у туман, він нарешті дістався дна. Хоча туман все ще залишався там, відчуття кам'яного дна під ногами звільнило його серце від занепокоєння.
"Свист" "Свист" "Свист"
Чу Фен дістав Компас Світового Спіритиста. Негайно промені світла розлетілися на всі боки і його діапазон бачення збільшився в кілька разів. Треба згадати, що світло цієї штуковини було дуже дивним. Це було ніби він міг проникнути крізь туман, це справді була чудова річ для полювання за скарбами.
"Здається, що небезпека тут усюди"
Дивлячись на свідчення компаса, Чу Фен знав, у якому напрямку йому треба йти. Але в той же час він знав, що там скрізь були приховані нескінченні небезпеки. Одна недбала помилка і він помре.
На щастя, в його руках був Компас Світового Спіритиста. Інакше, навіть з усією його вдачею, він не зміг би увійти в місце подібне до цього. Навіть якщо мав би дев'ять життів, він би втратив кожне з них у цьому місці.
Спостерігаючи за вказівками Компаса Світового Спіритиста, він пересувався зоною повністю заповненою туманом. Здалеку Чу Фен невиразно чув рик демонічних звірів. Крім того, були й інші дивні зойки. Були навіть крики людей та їхні благання про допомогу.
Чим глибше він входив, тим голоснішими ставали ці звуки. Зрештою, Чу Фен зміг навіть побачити деякі з трупів, які були нещодавно обгризені.
Він міг відчути величезну давлячу ауру і почути поблизу рев демонічних звірів. Вони були сильнішими навіть за майстрів дев'ятого рівня духовної сфери, адже це були демонічні звірі дев'ятого рангу.
За чутками, дев'ятий ранг демонічних звірів був найвищим серед них. Ті, хто були сильнішими за цих демонічних звірів, були володарями духовної природи, жахливі звірі.
Хоча Жахливі звірі не чинять випадкових побоїщ, сила їхнього розвитку була набагато вищою ніж у демонічних звірів. Вони навіть мали інтелект, який інколи не поступався людському, а в деяких випадках навіть перевершував. Важливим було те, що Жахливі Звірі були дуже сильні. Вони народжувалися воістину сильними. Ходили чутки, що Жахливі Звірі при народженні вже мали сили Сфери Витоку.
Сильні Жахливі Звірі могли розмовляти людською мовою і навіть набувати людської форми. Декому з них не подобалися глибокі гори і дикі ліси, тому вони набували людської форми і входили в людське суспільство, живучи пліч-о-пліч з людьми. Вони й справді жили так, що виправдовували свою назву "Жахливі."
У цьому місці небезпеки таїлися всюди, і розмірковуючи про силу Величного Мудреця Неба, Чу Фен ні краплі не сумнівався, що він міг упіймати кількох Жахливих Звірів і замкнути їх у цьому місці.
Але на щастя, після двох годин обережної ходьби, туман перед Чу Феном повільно розвіявся. Зрештою, нарешті, коли він вийшов із туману, він зміг "розсіяти хмари і побачити сонце".
"Ху... Я нарешті вийшов"
У цей момент навіть Чу Фен не міг утриматися від зітхання. Туманні землі, що він пройшов були подібні до пекла. Хто завгодно там, відчуватиме сильну пригніченість.
"Чорт. Наскільки велика гробниця Величного Мудреця Неба?"
Чу Фен підвівши голову і озирнувшись відчув себе трохи безпорадним. Перед його очима постала неочікувана скарбниця. А ще один глибокий тунель.
Але тунель був широким та дуже яскраво освітленим. Вся атмосфера безмежності відчувалася, ступаючи вперед тунелем, нова хвиля кривавого запаху підійшла до носа Чу Фена.
Запах був неймовірно сильний. Настільки сильний, що Сила Духа Чу Фена все ще не виявила його джерела. Чу Фен тримав свій Компас Світового Спіритиста і тому, що він не виявляв ніякої небезпеки попереду, він продовжив свій безтурботний шлях.
Що далі він пробирався, то сильнішим ставав запах крові. Зрештою йому довелося обв'язати ніс ганчіркою. Коли Чу Фен увійшов до зали, він був приголомшений сценою, що відкрилася перед ним.
У залі було кілька тунелів, і їхня кількість була такою самою, як і в першій залі біля входу. Це означало, що не важливо в який тунель ви підете на початку, поки ви зможете пройти через океан туману, в результаті, ви однозначно прибудете в це місце.
Але крім тунелів, у центрі зали були сходи. Сходи продовжували підніматися вгору і кінця їй видно не було. Очевидно, це був подальший шлях для просування вперед.
Але зараз, головним у залі було те, що він був щільно заповнений трупами різних сил. Можна було помітити, що вони були сильними людьми. Деякі з них були майстрами Сфери Витоку. Найбільша кількість трупів належала людям зі Школи Тисячі Вітрів і була зрозуміло як день, що вони витратили чимало сил у цій гробниці.
Але найдивнішим було те, що серед стільки трупів не було жодного члена Школи Блакитного Дракона. Зовнішній вигляд загиблих був дуже непривабливим і не було схоже, що вони померли від простих побоїв.
Хоча сцена перед ним була досить підозріла, Чу Фен не надто замислювався над цим. Зрештою, в його руках був Компас Світового Спіритиста, і поки компас показує, що він у безпеці, там майже напевно не буде якоїсь небезпеки. І так, Чу Фен переступив через гору трупів і почав підніматися сходами вгору.
Але перш ніж Чу Фен досяг вершини, він почув два голоси. Він невиразно чув, але це було два літні голоси, і зміст їхньої розмови не міг не ощасливити Чу Фена.
Наприкінці високих сходів розташовувалося дивне приміщення. Причина чому воно було дивним, тому що його структура була дуже специфічною. Рідкісний газ видимий неозброєним оком, плавав навколо.
Всередині кімнати стояли двоє. Один із старих був сивий, але з живим обличчям немов у дитини. Його тіло вивергало жахливий тиск. Він був майстром Сфери Основ.
Інший чоловік був одягнений у білу довгу мантію. На мантії були тісно намальовані символи, і вона щільно затуляла обличчя. Можна було побачити тільки пару гострих очей, немов у орла. Це був Світовий спіритист зі школи Блакитного Дракона, старійшина Чжуге.
Але в цей момент вони обидва стояли без рухів. Їхні руки були підняті вгору, і тривога була помітна на їхніх обличчях. Бо над ними, прямо зараз, дах кімнати падав униз.
Дах був подібний до золота, але він випромінював холодне повітря. Так само, вона була неймовірно важка, і якщо вони вдвох не підтримають один одного, то безперечно обидва перетворяться на м'ясні котлети.
"Ви справді гідні бути лідером Школи Тисячі Вітрів. Якби вас не було тут, я боюся, що я справді не зміг би втримати цю Холодну Сталь" Усміхнувшись, сказав старійшина Чжуге.
"Покидьок. Хто ти? Ти досить зловісний, використовувати життя старійшин Школи Тисячі Вітрів, щоб зламати побудову" Лідер Школи Тисячі Вітрів був переповнений гнівом. Думаючи про сцену того, що відбувається, він був просто безмежно злий.
"Не має значення хто я. Зараз важливо те, що ми повинні працювати спільно і знайти спосіб зруйнувати цю Холодну Сталь інакше це місце стане і нашою гробницею" Посміхаючись, сказав Чжуге.
Ви хочете, щоб я працював з вами спільно? Навіть не мрійте про це! Лідер школи Тисячі Вітрів холодно пирхнув. Він не вірив, нікчемній і загадковій людині, що постала перед його поглядом.
"Я думаю, що причина вашого приходу сюди  - заради отримання скарбів. Не треба втрачати обидва наші життя, через колишні розбіжності, правда? Зараз техніка Величного Неба перед нашими очима. Хіба ви не хочете отримати її? "
Поки Чжуге говорив, він кинув погляд у бік кута кімнати. Там була вишукана нефритова підставка і на вершині підставки, був кристало подібний об'єкт, що ширяв у повітрі.
Хоча він був напівпрозорим, він випромінював слабке свічення. Слова, вигравірувані на ньому, вже заявляли, чим воно було. Це був плід праці Величного Мудреця Неба, а саме техніка Величного неба!