Настання катастрофи

Ти... Ти... Хто ти? від страху Лю Манг був практично паралізованим. Все що він міг робити, це продовжувати задкувати, але він уже був у кутку кімнати і було більше нікуди відступати.
"Свист"
Чу Фен нічого не сказавши негайно атакував. Його рука була наче кіготь орла. Вона пройшла прямо вниз до нижньої частини Лю Манга і схопила пах Лю Манга.
"Говори. Скільки дівчат ти зіпсував цією штукою?" Чу Фен раптом усміхнувся, але його усмішка була дуже дивною.
Перш ніж Лю Манг зміг зреагувати на це, він уже побачив усмішку Чу Фена. Він навіть подумав, що представився шанс і негайно змінивши манеру своєї мови, голосно закричавши.
"Чому ви запитуєте це? Ви не знаєте, хто я такий?! Якщо ви доторкнетесь до мене, то я накажу вас убити!"
"Я поки не зробив нічого, але починаючи з сьогоднішнього дня, можливо ти зможеш подумати про тих дівчат, яких ти раніше знечестив". Після сказаних слів, рука Чу Фена раптом стиснулася.
"Чу Фен зупинись!" В той же час, Су Мей увірвалася всередину. Вона побачила рухи Чу Фена і закричала, намагаючись зупинити його.
Але було надто пізно. Пролунало два звуки витікаючого повітря і кров бризнула на всі боки з рук Чу Фена.
"Ах ..."
Це завив Лю Манг, немов свиня, що вмирає. Обидві його руки прикрили те місце, і він туди-сюди катався по підлозі. Але біль був нестерпним, і він швидко знепритомнів.
"Чу Фен! Ти накликав лихо! Бачачи цю сцену навіть Су Мей не могла зберегти спокій.
"Я накликав лихо? Він наважився торкнутися моєї сім'ї, так що це він, той хто накликав лихо!"
"Він має бути щасливим, що він не торкнувся Чу Юе, інакше я не обмежився б тільки його геніталіями. Я б забрав його життя" Холодно пирхнувши, Чу Фен швидко пішов у бік Чу Юе та Чу Сюе.
"Хник..."
Коли Чу Фен розв'язав мотузки, Чу Юе та Чу Сюе обидві кинулися в обійми Чу Фена і беззвучно заридали.
Якби Чу Фен не прибув так швидко, невинність цих двох і справді могла бути зіпсована Лю Мангом.
Після цього, Чу Фен пішов разом із сім'єю Чу. Ця подія відразу ж сколихнула весь внутрішній двір. Натовп, що зібрався навколо Альянсу Лю, ставав дедалі більшим.
Усі знали, що юнак бився проти ста членів Альянсу Лю і самотужки потіснив Альянс Лю, який займався лише злочинами. І цього юнака звали Чу Фен.
Всі знали, що ім'я Чу Фена розлетиться по всьому внутрішньому двору. Але ніхто не знав, чи залишиться Чу Фен живим чи ні.
Чу Фен не тільки протистояв Альянсу Лю, він навіть покалічив Лю Манга і перервав рід сім'ї Лю.
Що стосується таких людей як дід Лю Манга, як він міг залишитися осторонь і не подбати про це? Надходження лиха визначено для Чу Фена.
Справді, після того, як Лю Манга зробили євнухом, резиденція в якій жив Чу Фен була в оточенні багатьох людей.
Але всі, хто зібрався, були не простими учнями. Вони були старшокурсниками внутрішнього двору. Усі вони були майстрами сфери витоку, і вони були представниками відділу покарань внутрішнього двору.
Зустрівши тих старших, Чу Фен не міг опиратися, отже він лише слухняно дозволити їм відвести себе.
"Все скінчено. З Чу Феном покінчено. Беззаперечно, Лю Чен Ген забере життя Чу Фена"
"Ах, який жаль. Геній подібний йому міг мати велике майбутнє після його вступу у внутрішній двір, але він спровокував людину, яку не варто було провокувати"
У цей час було безліч людей що зібралися за межами резиденції. Ці люди пройшли до Чу Фена. Побачивши, що його забирає відділ покарань, кожен відчув щирий жаль до Чу Фена.
Але вони не помітили Су Мей, яка вже давно була неподалік. У момент, коли з'явилися старші, вона обернулася і пішла.
Було багато місць, якими керували старійшини. Крім будівлі бойових мистецтв, відділу покарань, місця вибору завдань також було одне дуже важливе місце. Це була будівля старійшин.
У будинку старійшин зібралися тисячі старійшин і в ньому збиралися всі старійшини школи. Су Роу керувала цим місцем.
Що? Ти сказала Чу Фен знищив геніталії Лю Манга?
В одному із залів будівлі старійшин, після розповіді Су Мей, прекрасне обличчя Су Роу було сповнене шоку.
"Правильно. Ти маєш допомогти Чу Фену, інакше він буде не в кращому стані" Благаюче сказала Су Мей.
"Не у кращому стані? З методами Лю Чен Гена, дозволити йому легко померти, вже вважатиметься успіхом"
"Чу Фен надто поспішив. Я не можу йому допомогти" Зітхнувши, з жалем сказала Су Роу.
"Ти збираєшся дивитися як генія, подібного до Чу Фена, ось так просто збираються вбити? Ти знаєш, як багато вигод отримає наша сім'я Су, якщо ми зможемо залучити його? Су Мей перебувала у невеликій паніці.
"Чу Фен справді геній і, якщо він отримає гарний розвиток, він справді буде корисним нашій сім'ї Су. Але для мене, він, як і раніше, не вартий того, щоб це переросло у ворожнечу з Лю Чен Геном" похитала головою Су Роу.
"Але він людина, яка має Силу Духа! Як довго наша сім'я Су шукала людину подібну до нього? Він все ще не вартий того, що б ти допомогла йому?" Емоційно сказала Су Мей.
Що ти сказала? Скажи це знову! Чуючи ці слова, вираз Су Роу миттєво змінився.
"Я сказала, він все ще не вартий того, що б ти допомогла йому?"
"Ні, попереднє речення"
"Він людина, що має Силу Духа!"
"Сестра. Це правда? Чу Фен має Силу Духа? Звідки ти знаєш? миттю Су Роу схопила Су Мей за плечі і голосно запитала.
"Я особисто бачила це. Хіба ти не знала про це? Су Мей була приголомшена раптовими змінами у Су Роу.
Ти бачила це? Коли ти бачила це?
Бачачи, що Су Роу здається і справді нічого не знала про те, що Чу Фен мав Силу Духа, Су Мей докладно все розповіла Су Роу, про те, що сталося на Полюванні за Духовними Ліками.
"Якщо твої слова правдиві, то здається, що Чу Фен і справді має Силу Духа" Су Роу повільно заплющила очі і глибоко зітхнула. Після цього, груди які були гідні гордості, кілька разів піднялися і опустилися, і вона спокійно вимовила. "Чу Фен має бути врятований"
Відділ покарань був місцем, у якому каралися учні, які порушили правила, і як місце у якому утримувалися злочинці. Зібрані тут ув'язнені, не обов'язково були зі Школи Блакитного Дракона. Але ті, хто був ув'язнений тут, не могли уникнути болю від покарань.
У цей час, у залізній камері в найсуворішій зоні відділу покарань, обидві руки Чу Фена були заковані у залізні кайдани, а сам він був підвішений у повітрі.
Перед ним були дюжини старійшин. Головним серед них був старий із сивим волоссям і козлиною борідкою.
Брови старого подібні до мечів, опустилися вниз і його борідка наче вибухнула. З одного погляду можна було сказати, що він був жорстокою особистістю. Він був керівником відділу покарань, дід Лю Манґа, Лю Чен Ген.
В цей час очі Лю Чен Гена були заплющені. Важким голосом він запитав: "Чи можуть травми Манг Ер бути вилікувані?"
"Сер. Травми молодого майстра Манга вже стабільні, але я боюся, що ця частина не може бути відновлена..."
"Курва!" Лю Чен Ген раптом підвівся і стілець, на якому він сидів, миттю затрясло і він розлетівся. Він вказав на старійшину, що був навпроти нього і сказав. "Незалежно від ціни, травми Манг ер повинні бути зцілені"
"Так, так, так, я зроблю все можливе." Цей старійшина продовжував у страху задкувати, потім розвернувся і пішов.
У цей момент Лю Чен Ген нарешті кинув мстивий погляд у бік Чу Фена і люто вимовив:
"Відріжте геніталії цього виродка, виколіть очі, відріжте вуха, ніс, язик і відрубайте всі його чотири кінцівки"
"Так сер" Як тільки пролунали слова Лю Чен Гена, старійшини позаду нього взялися за всі види обладнання, необхідних для цього, і підійшли до Чу Фена.
Зловісні вирази висіли на їхніх обличчях, ніби вони збиралися розрубати Чу Фена на вісім частин. Насправді вони й справді приготувалися зробити це.
"Гуркіт"
Але в ту ж мить товсті залізні двері в'язниці були вибиті. І перед дверима постала чудова постать.