Метод батога та пряника

На тренувальному майданчику гірського містечка повисла надто напружена тиша. Можна було простежити за кожною порошинкою, піднятою у повітря. На цьому тлі неподалік чувся тупіт коней. Війська Золотисто-пурпурового міста нарешті прибули.
"Швидко слідуйте за мною, щоб привітати правителя міста" Керуючий Лін голосно закричав поспішаючи попрямував до в'їзду в місто. Було видно, що він уже прийняв себе як керуючого цією гірською грядою.
Помітивши це, всі, хто зібрався, не наважилися залишитися нешанобливими, і вони відразу ж пішли за ним. Якщо в них і залишалися якісь сумніви щодо заяв керуючого Ліна, то побачивши війська Золотисто-пурпурового міста, їх підозри зникли б наче дим. І вони повністю повірили б усьому раніше сказаному керуючим Ліном.
Дивлячись на натовп людей, що підіймаються, незалежно від своїх бажань Чу Фену нічого не залишалося крім як піти за ними, щоб привітати лідера Золотисто-пурпурового міста.
Хоча у своїх очах він ні в що не ставив Золотисто-пурпурове місто, але перш ніж мати абсолютну силу у нього не було іншого вибору, як тимчасово підкорятися. Принаймні він не хотів образити його без вагомих причин.
"Чу Фен, твоя сім'я Чу не впала на коліна побачивши Золотисто-пурпуровий жетон. Я доповім про це меру" Вставши біля в'їзду в місто сухо повідомив керуючий Лін.
"Робіть, що вам завгодно" Чу Фен вп'явся в того поглядом і не став витрачати свого часу на нікчемну людину, що насолоджувалася своїм успіхом.
"Хм, почекай трохи. І кара прийде за тобою" Керуючий Лін холодно пирхнув, і холодна усмішка на його обличчі стала ще зловіснішою.
"тупіт тупіт"
Під пильними поглядами безлічі людей тупіт ставав дедалі ближче. І дуже скоро в пилюці вони розглянули силуети військ Золотисто-пурпурового міста.
Побачивши броньоване, добре організоване військо Золотисто-пурпурового міста, майже всі були вражені його величчю.
Цієї миті кожен, хто конфліктував з сім'єю Чу, в таємниці радів, чекаючи майбутнє. Відчувалося, що з сім'єю Чу станеться щось жахливе. Вони згадували зарозумілість Чу Фена в тій ситуації і їм не потрібно було слів щоб зрозуміти, що трапиться з Чу Феном і прагнення переповнювало їхні серця.
Під напруженими поглядами натовпу, армія Золотисто-пурпурового міста під керівництвом Чень Хуея велично прибула до Гірського містечка.
"Ми висловлюємо свою повагу меру!"
Помітивши, що керуючий Лін швидко став на коліна, одночасно з ним багато хто з присутніх так само опустився вниз. Навіть члени сім'ї Чу наслідували його приклад. Зустрівши самого правителя Золотисто-пурпурового міста, навіть вони не наважилися б виявити до того неповагу. Однак, Чу Фен стояв незмінно.
"Чу Фен, це обурливо! На коліна перед головою міста!" Керуючий Лін заревів вказував на Чу Фена пальцем.
"У чоловіків гідність у колінах. Крім батьків і тих, кого я щиро поважаю, я, Чу Фен не схилю коліна навіть перед небесами. Чому я повинен ставати навколішки перед ще кимось?"
Слова Чу Фена були направлені на адресу Чень Хуея. В його очах не було й тіні страху. Він навпаки був щирий і ці слова виходили з його серця. Навіть якщо він буде побитий до смерті, це не змусить його схилити коліна ні перед ким крім його батьків і тих, хто заслужив на його повагу. У цьому й ховалося його гідність.
Озвучені Чу Феном слова злякали Чу Юаня та інших. Він відчував, що Чу Фен образив Чень Хуея.
Тоді як керуючий Лін та інші безмежно зраділи сказаному. Хоча вони знали, що Чу Фен досить сміливий, вони б ніколи не подумали, що настільки. Він був дуже зухвалим перед обличчям Чень Хуея і це більше виглядало як плювок на його адресу.
І все ж натовп очікував гарної вистави, щоб побачити, як Чень Хуей розбереться з Чу Феном. Сам Чень Хуей лише злегка посміхнувся і спішився з коня попрямував до Чу Фена.
Одночасно ще кілька офіцерів поспішали і пішли за командиром. "Це ти Чу Фен?" Чень Хуей посміхнувся, оцінюючи хлопця. У його погляді читалося навіть трохи захоплення.
"Так, це я" Чу Фен нейтрально відповів йому.
"Який хоробрий юнак, мати таку ауру в такому віці. Це справді рідкість"
Зустрівши ставлення Чу Фена, Чень Хуей не був злий. Навпаки, він посміхнувшись обвів натовп поглядом і запитав:
"Хто батько Чу Фена?"
"Я його батько. Цей хлопець ще молодий і його слова все ще можуть залишатися надто прямолінійними. Я сподіваюся, що ви пробачите йому цю витівку" Чу Юань думав, що Чень Хуей покарає Чу Фена, і він нашвидкуруч спробував вибачитися.
"Не варто так казати. Мати такого сина це великий успіх, і це так само успіх мого Золотисто-пурпурового міста! Цей юнак має бути добре розвинений"
"І з огляду на послугу яку надала сім'я Чу, виявивши родовище чорної сталевої руди. Я нагороджую вашого сина тисячею Духовних Бісерин, щоб він зміг зробити ще один крок на славу мого Золотисто-пурпурового міста у стінах Школи Блакитного Дракона"
"І оскільки копальні чорної залізної руди розробляються сім'єю Чу. Я не зобов'язую вас будь-що виплачувати золотаво-пурпурному місту. Нехай все це залишиться в руках вашої сім'ї Чу"
"Окрім цього, з сьогоднішнього дня вся ця гірська місцевість керуватиметься сім'єю Чу. Непідкорення наказам сім'ї Чу, буде так само як і не підпорядкування особисто мені. Я обіцяю відповідним чином покарати кожного і не виявлю й долю милосердя"
Голос Чень Хуея був дуже ясним на додаток до сформованої трунової тиші. Кожне його слово відбилося в умах усіх присутніх.
У цей момент усі, крім прибулих із Золотисто-пурпурового міста, перебували в глибокому шоці. Не кажучи вже про керуючого Ліна і тих, хто намагався усунути сім'ю Чу, але навіть Чу Юань і члени сім'ї Чу опинилися в ситуації, коли вони не могли підібрати слів і не розуміли, як їм на це реагувати.
Що ж тут трапилось? Імператор Золотисто пурпурного міста не тільки не покарав сім'ю Чу через дії Чу Фена, він навпаки нагородив того тисячею Духовних Бісерін. Тисяча Духовних Бісерин!
Хоча не тільки це, він навіть залишив родовище чорної залізної руди в руках сім'ї Чу. І їхня вартість явно перевищувала тисячу Духовних Бісерин. Все це коштувало скоріше десятки тисяч Духовних Бісерин, якщо не більше. Це було неоціненним багатством.
Але найголовніше, він наділив сім'ю Чу владою правити всією гірською грядою. Що б це означало? І якщо сім'я Чу стала керуючою, то що залишається робити керуючому Ліну?
"Пане, це… ви… хіба ви не говорили раніше, що вся гірська гряда опиниться під керуванням "Конвою Розлюченого Тигра"?"
У цей момент, керуючий Лін не міг залишатися на колінах і він тремтячи від страху швидко вставши попрямував до Чень Хуея. І він дрібним і низьким тоном до того звернувся.
Почувши це, вираз обличчя Чень Хуея злегка змінилося, і він льодовим поглядом дивився на керуючого Ліна заявивши:
"Ваша поведінка не заслуговує на те, щоб служити мені. Хтось заберіть у цієї людини Золотисто-пурпуровий командирський жетон і стратіть!"
За наказом Чень Хуея, двоє офіцерів агресивно попрямували до керуючого Ліна і схопивши того, відтягли подалі від натовпу.
"Пане, будь ласка змилуйтесь! Пане, помилуйте!
Від страху щось раптово зламалося всередині Ліна. Однак скільки б він не благав, ні Чень Хуей, ні двоє офіцерів не реагували на його стогнання.