Прибуття військ

"Це Золотисто-пурпурний командирський жетон! Це дійсно він! Як він опинився у старого Ліна?"
Вирази обличчя присутніх змінилися, адже сили що стоять за ним, не поступаються тим, що стоять за нещодавно привезеним Чу Феном прапором Блакитного дракона, хоча вони навіть перевершують їх.
Наскільки б не була сильна Школа Блакитного Дракона, зрештою це була лише чергова школа. Звичайно в деяких місцях у них досить високий вплив, але він аж ніяк не скрізь.
Однак Золотисто-пурпурне місто таким не було. Нехай воно поступалося Школі Блакитного Дракона в кількості знань і бойової сили, що розташовувалися там, але в кінцевому рахунку воно був справжнім правителем цієї області. Тут скоріше застосовується вираз "Сильний дракон зможе придушити всіх змій землі".
Також не варто забувати про взаємини міст між собою. Хоча Золотисто-пурпурне місто залишалося другорядним і обмежувався владою тільки у своїх володіннях, за ним стояли більш могутні міста, і в поєднанні з усім цим можна сказати що під силу він не поступався Школі Блакитного Дракона.
І в структурі управління навіть першорядні міста підпорядковувалися владі Губернатора провінції. І в його руках розташовувалися достатні сили, щоб подолати навіть першокласні школи Блакитної провінції, як наприклад школа Ліюнь.
Але найголовніше навіть за владою Губернатора, стояв жахливіший монстр. В особі династії Цзянь - правителя всіх десяти провінцій.
Хоча влада династії Цзянь і була безмежною. Але у безпосередньому управлінні кожною провінцією вони не брали участь, навпаки вони узаконили у кожному їх представника імператорського двору. І тим самим закріпили у своїх руках управління усіма дев'ятьма провінціями.
І в такій ситуації не було особливо важливим, наскільки слабкими були б міста перед школою своєї провінції, що перевершувала їх за силою. Вони залишалися під захистом імператорського двору.
Школи могли відкрито ворогувати між собою, але вони б не наважилися розпалити конфлікт із будь-яким із міст.
Саме тому багато родин у володіннях Золотисто-пурпурного міста побоювалися його більше, ніж Школи Блакитного Дракона. І зрештою стримуючий фактів Золотисто-пурпурного командирського жетона був вищим, ніж у прапора Блакитного Дракона.
"Чому ви не впали ниць навіть, побачивши Золотисто-пурпурний командирський жетон?" Дивлячись на озлоблені обличчя присутніх запитав Лін. І потім він, вказавши на натовп, почав голосно кричати.
Кожне з його слів справді лякало натовп і багато з них миттю стали на коліна. Особливо представники сімей Чжао та Лі. Вони, побачивши свого рятівника, почали бити чолом об землю.
Ця сцена змусила Чу Фена насупитися і він зіставивши всі факти усвідомив один вислів. У ньому говорилося "трава на вершині стіни завжди згинається вітром" і люди, що зібралися перед ним, були живим її втіленням.
"Чому ви всі не впали навколішки? Як ви можете засумніватися в значущості Золотисто-пурпурового жетону, що постав перед вами? Ви смієте чинити опір волі Золотисто-пурпурного міста?" Помітивши безліч людей, які не стоять перед ним на колінах, керуючий Лін голосно заволав.
"Я стежу за кожним, хто насмілився впасти перед ним на коліна" гнівно заревів Чу Фен
Почувши сказані Чу Феном слова, всі застигли, опинившись між молотом та наковальною. Хоча Золотисто-пурпурне місто і вражало, але правив цим балом Чу Фен. Він був найсильнішим із присутніх і знаючи його буйну вдачу, кожен розумів, що він здатний перебити тут усіх і кожного.
"Чу Фен, у тебе справді міцні нерви! Ти смієш іти проти законів Золотисто-пурпурного міста? Ти не тільки не став на коліна побачивши Золотисто-пурпурний командирський жетон, але й наважився загрожувати іншим. Ти йдеш проти Золотисто-пурпурного міста? Ти йдеш проти династії Цзян?" Керуючий Лін вказавши на Чу Фена голосно заревів. Він загрожував кожен своїм словом.
"А що як і так? Ти віриш, що я уб'ю тебе прямо зараз? Чу Фен не тільки не показував і тіні страху, а в його голос повернувся колишній холод.
"Фен'ер не божеволій. Його Золотисто-пурпурний командирський жетон справжній. Якщо ти насмілишся напасти на нього, то Золотисто-пурпурове місто нам цього не пробачить"
Дивлячись як Чу Фен справді жадав вбивства, Чу Юань був глибоко наляканий тим, що відбувається. Він швидко схопив Чу Фена за рукав і страху намагався застерегти того від необдуманих дій.
"Хахаха, Чу Юань я бачу ви все розумієте" Вигляд померклого Чу Юаня, викликав істеричних сміх у керуючого Ліна і той після голосно заявив:
"Я не приховуватиму це від вас. Але люди із Золотисто пурпурного міста вже виявили копальню чорної сталевої руди в цій гірській гряді. І нині війська правителя міста прямують сюди"
"І відтепер ця гірська гряда буде під безпосереднім підпорядкуванням у Золотисто-пурпурного міста. Щодо мене, то я призначений керуючим цією місцевістю самим лідером міста"
"І коли сім'я Чу вже досить давно заправляє цими копальнями, вони й у майбутньому працюватимуть над видобутком чорної залізної руди. І вся здобута руда прямуватиме до золотаво-пурпурового міста. І нагадаю, що крадіжка руди неприпустима, кожен злодій без винятку буде обезголовлений"
Слова керівника Ліна пояснили ситуацію і те, що сьогодні сюди прямують війська Золотисто пурпурного міста. Все сказане означає, що Чу Фену та іншим потрібно підкоритися інакше сім'я Чу не зможе уникнути винищення.
Було ясно, що Золотисто-пурпурове місто захоче накласти руки на копальню чорної сталевої руди. І передавши звістку про знахідку, керуючому Ліну було не важко отримати Золотисто-пурпурний командирський жетон як нагороду від мера. Тим самим закріпивши у себе посаду керівника цим родовищем.
"Цей старий хрич"
Хоча вираз обличчя Чу Фена не змінився, він стиснув свої кулаки ще міцніше. Йому б і не подумалося, що в цій гірській гряді знайдеться такий підступний дід.
Втім, його гнів був очевидним. Але Чу Фен був не настільки дурний, щоб у лоб напасти на керуючого Ліна. Було розумно зачекати прибуття армії Золотаво-пурпурного міста, перш ніж приймати рішення.
Але, за словами керуючого Ліна, в парі десятків миль за межами Гірського містечка, сюди прямує група броньованих добре організованих вершників і піхотинців.
Загальна чисельність військ налічувала у собі щонайменше тисячі бійців. І поки що цю бойову одиницю не варто недооцінювати. Найслабші з них перебували на п'ятому рівні духовної сфери, тоді як усі вершники перебували у сфері витоку. А командувач військом був ще сильнішим.
Це був великий чоловік середнього віку. Він не був екіпірований у зброю, а навпаки носив широку вільну робу. Роба була пурпурною і на ній золотими нитками були вишиті вершники, дракони та фенікси.
Крім його одягу, риси його обличчя особливо нічим не помічалися. Все окрім його аури, яка відрізнялася від усіх його супутників. Вона була справді великою, адже він був на дев'ятому рівні сфери витоку. Ще один крок, і він опинився б у Сфері Основ.
То справді був правитель Золотисто пурпурного міста, Чень Хуэй.
Нещодавно в Золотисто-пурпуровому місті настав брак ресурсів, і він переживав за виплату податків. Втім, новина про знахідку рудовища чорної сталевої руди в дальній гірській гряді у світлі цих подій ощасливила його. І він на радостях дарував цьому віснику Золотисто-пурпурний командирський жетон і вирішив на власні очі поглянути на це родовище.
Нині він спокійно розмовляв зі своїми підлеглими. Але несподівано шлях військ перегородив незнайомець.