По середині дороги, що веде до Гірського містечка, Чу Реньї та кілька членів сім'ї Чу були оточені групою супротивників.
В даний момент більшість членів сім'ї Чу були тяжко поранені і лежали на узбіччі дороги. Деякі з них померли від отриманих ран. Тільки Чу Реньї, який перебував на восьмому рівні духовної сфери, насилу тримався на ногах.
Та протистояв шістьом противникам на восьмому рівні духовної сфери, і ще кількома противниками на сьомому рівні, Чу Реньї перебував у явно не в найвигіднішому становищі. Його покривало безліч ран, і він нерівно вдихав повітря величезними переривчастими входами. І безпорадність явно читалася у його погляді.
"Чу Реньї, ви дійсно і подумати не могли, що ми станемо чекати вас в засідці протягом багатьох годин? Сьогодні ніхто не зможе врятувати родину Чу. Скільки б членів сім'ї Чу не поверталися назад, на всіх них чекатиме лише смерть!" люто вимовив лідер нападників.
"Ма Джонг, сім'я Чу ніколи не ворогувала із сім'єю Ма. Чому ти вирішив допомогти сім'ї Ксю, щоб нашкодити моїй родині?" голосно запитав Чу Реньї
"Ха-ха, Чу Реньї. Ви повинні були ясно розуміти чому ми об'єдналися щоб вирішити долю вашої сім'ї Чу. Ви думаєте, що й надалі змогли б приховувати цю річ від решти? Ма Джонг холодно посміхнувся, підходячи до Чу Реньї і вже не приховуючи своїх вбивчих намірів.
"Ми явно хочемо побачити, чи зможете ви розібратися з моєю сім'єю Чу"
Якраз цієї миті немов грім серед ясного неба пролунав чіткий і дзвінкий голос.
Раптовий оклик, охопив страхом всю сім'ю Ма і вони швидко повернули голови, намагаючись озирнутися. Здавалося б, не було скоєно жодних дій щоб шокувати оточуючих.
Вони побачили лише молодика верхи на здоровому білому коні. Він повільно наближався до них і це, очевидно, був Чу Фен.
"Це молодий член сім'ї Чу, Чу Фен. Чому він раптово повернувся?"
"Щось тут не так. Подивися на його одяг! Ее…це уніформа основного учня Школи Блакитного Дракона"
Під час сімейного збору сім'ї Чу багато хто з них вже зустрічав цього юнака, і з першого погляду вони могли впізнати Чу Фена. Однак, помітивши одяг Чу Фена, всі вони були сильно шоковані.
З моменту закінчення сімейного збору не минуло й одного місяця. Але очевидним було те, що Чу Фен, який нещодавно увійшов до внутрішнього двору за такий короткий проміжок часу, став основним учнем. І подібне було просто неймовірно.
Хоча вони знали, що Чу Фен мав вражаючий талант, і він стане надзвичайно впливовим у майбутньому, вони і в найсміливіших мріях не могли уявити подібне. Його успіх перевищив найсміливіші очікування.
"Чу Фен, біжи!" Раптом скрикнув Чу Реньї.
"Оточіть його! Не дайте йому втекти! На це миттєво відреагував Ма Джонг, швидко віддавши інструкції своїм підлеглим.
Сам же Чу Фен, ні в що не ставив групу, що постала перед ним. Він стояв на місці, все ще верхи не своєму коні і зверхньо дивився на нервозний натовп, що відрізав його шляхи до відступу.
"Ха-ха маленький негідник. Ти дуже вражаєш, ставши одним з основних учнів Школи Блакитного Дракона в такому юному віці. Було б досить погано для нас і на далі дозволити тобі розвиватися" Дивлячись на те, що Чу Фену нікуди відступати, Ма Джонг полегшено пролунав сміхом.
"Вірно. Сьогодні ми повинні винищити всіх членів сім'ї Чу інакше в майбутньому вони будуть завдавати нам чималого клопоту"
Решта нападників закивали у злагоді. Адже Чу Фен був надто талановитий, що змушувало їх тремтіти у страху. Якщо вони зараз не позбудуться його, то в майбутньому він завдасть чимало бід.
"Покидьки. Ви хочете винищити всю мою сім'ю? Навіть не мрійте! У цей момент Чу Реньї ніби збожеволів, кинувся вперед. Дійсно, сьогодні на поріг сім'ї Чу прийшла досі небачена небезпека, всі, хто зібрався в Гірському містечку, чекали своєї неминучої загибелі. Адже основний наголос сім'я ставила на своє молоде покоління, і очевидно, що Фен був найбільшою надією сім'ї. Хоча самого Чу Фена він особливо не любив, але як головну надію сім'ї Чу він мав би спробувати врятувати його навіть ціною власного життя.
"Чу Фен, біжи! Скажи Юе'ер та іншим не повертатися до Гірського містечка!" Чу Реньї кричав щосили.
"Пфф. Ти не в змозі захистити себе, але досі намагаєшся врятувати інших. Вбийте їх усіх!
Ма Джонг холодно пирхнувши вдарив Чу Реньї своїм залізним мечем. У той же момент решта атакувала Чу Фена, їх рухи були холоднокровними і в кожному з них читався твердий намір вбивства.
"свист свист свист"
Ма Джонг був у розквіті своїх сил і був на восьмому рівні духовної сфери, тому удари, завдані пораненому Чу Реньї здавалися надзвичайно сильними. Після кількох відбитих атак Чу Реньї вже вибивався з сил. Швидкість його реакції знизилася, а його рухи сповільнилися і тепер йому важко було захищатися.
"Ах ..."
На цей момент крики болю пролунали за його спиною. На початку Ма Джонг ігнорував стогнання, що йшли за ним, прийнявши їх на передсмертні крики Чу Фена.
Однак, чим довше долинали крики, тим сильніше він відчував, що все йде врозріз його очікуванням. Чулися голоси його власних підлеглих і крики лунали все ближче, несподівано зустрівши ще одного члена сім'ї Чу спочатку він зрадів такому збігу обставин, але зараз до нього прийшло усвідомлення того факту, що все пішло абсолютно не так.
"свист"
Відчувши небезпеку, Ма Джонг зімітував атаку і потім кинувся убік. Озирнувшись, він моментально впав у ступор. Він побачив, як всюди навколо були розкидані відсічені голови та бездихані тіла членів сім'ї Ма.
Трохи придивившись, він помітив Чу Фена повністю оповитого бризками крові, на ньому не було жодної подряпини і зараз він, потираючи свої закривавлені руки об своє вбрання, йшов по трупах сім'ї Ма, на обличчі його тримався холодний оскал. Відчувши погляд цього монстра Ма Джонг не міг впоратися зі своїми почуттями, він повністю заціпенів і не зміг відвести свої очі від страшної картини.
"Ттт ... ттти ..."
Тієї миті Ма Джонг весь зблід позадкував на кілька кроків назад. Він не втримав меч у своїх руках, і той з гуркотом упав на землю.
У нього й думки не було про те, що Чу Фен легко зможе розправитися з майстрами сім'ї Ма. А методи його розправи були вкрай жорстокі, про це свідчило те, яким чином всі вони були обезголовлені.
Як вийшло, що прямо на його очах усе це створив якийсь молодик в якого ще молоко на губах не висохло? Йому здавалося що з'явився справжній демон, холоднокровний і безжальний, здатний забрати життя і оком не моргнувши. Все його тіло було оповите непомірною жагою вбивства і тиск, що виходив з погляду Чу Фена, здатний змусити задихнутися.
Поки Чу Фен не приділяв жодної уваги ватажку нападників. Він лише йшов уперед, роблячи крок за кроком по дорозі він підняв клинок Ма Джонга, що недавно впав, і провівши по лезу пальцем з усмішкою кинув лише одну фразу.
"Гарний клинок"
"свист"
Раніше ніж він закінчив говорити, в його очах блиснуло холодне світло і свіжі бризки крові окропили землю. Ма Джонг не встиг і пікнути, доки його голова не відокремилася від тіла.
Дивлячись на подібну сцену, не кажучи вже про інших членів сім'ї Чу, навіть сам Реньї затремтів від переляку, і краплі холодного поту виступили на його лобі.
Все, що сталося, здавалося надто неймовірним. У всіх глядачів в голові не вкладалося те, як здавалося б звичайний п'ятнадцятирічний хлопець міг холоднокровно вбити стільки людей. І серед них були майстри восьмого рівня духовної сфери. Коли цей юнак встиг стати настільки безжальним? Враховуючи, що навіть багато дорослих не були здатні зробити цей крок.
"Дядю, що трапилося?"
Чу Фен відкинувши клинок убік поставив своє запитання. Було ясно видно, що для сім'ї Чу прийшли невтішні часи.
Тільки відповівши Чу Реньї трохи вийшов зі ступору, і тепер він емоційно спробував переказати все, що трапилося.
