Жахливіший за демонічних звірів

Чу Фен чув про сумнозвісних демонічних звірів.
Вони були типом істот, здатних розвиватися. Вони були розділені на дев'ять рангів відповідно до їхніх сил, і вони відповідають дев'ятьом рівням бойового розвитку духовної сфери.
Втім, за чутками, сила демонічних звірів 3-го рангу була набагато сильнішою, ніж сила людей на 3-му рівні духовної сфери, 3-й ранг демонічних звірів можна було навіть порівнювати з 4-м рівнем розвитку духовної сфери.
Саме тому навіть Чу Фен не міг дозволити собі бути зарозумілим. Він знав, що в головному залі є механізм для визволення демонічних звірів, і коли він буде запущений, з'являться демонічні звірі.
"Бам"
Раптом пролунав шум і важкі кам'яні двері, що замикали демонічних звірів, почали відкриватися.
"Дивно. Я навіть не входив до головної зали. Чому кам'яні двері відчинилися?" Чу Фен був вражений.
"Бам" "Бам" "Бам" "Бам" ...
Невдовзі після цього, 40 кам'яних дверей що дивилися у бік головного залу, були відкриті.
Чу Фен був приголомшений. Це було тому, що в темряві за кам'яними дверима, пара за парою розплющувалися криваво-червоні очі і жага крові заповнила всю головну залу.
"Чорт, це жарт, правда?" Чу Фена прокляли. Він чітко чув, що в останньому турі кожного іспиту був один демонічний звір. Але як воно буде у цій ситуації?!
"Ваааа"
Чу Фен не мав багато часу, щоб добре це обміркувати, бо на його очах щільний потік тіней вистрибнув з кам'яних дверей і увійшов до головної зали.
Він ясно бачив, що формою ці істоти нагадували тигрів, лише удвічі більшого розміру.
Всі їхні тіла були синяво-чорні, і можна було побачити їхні кігті-леза і ікла більш схожі на бивні, а також були видні пари їхніх криваво-червоних очей.
Усього там було 40 демонічних звірів, після їх появи вони не надто відрізнялися і мали бути одного виду.
"Вааа"
Саме в цей час один із демонічних звірів загарчав і кинув свій погляд у бік високої платформи і почав пускати слину.
"Ах, ви покидьки." Було видно, що Чу Фен обурений.
"Вааа"
Як тільки Чу Фен увійшов до головної зали, він швидко привернув увагу демонічних звірів.
Ситуація складалася не найкращим чином. Усі сорок звірів одночасно відмовилися від Трав Святого Духа і оточили Чу Фена, напали на нього, ніби кров та тіло людини були більш бажаними для них, ніж якісь духовні рослини.
"Ворушись." Один демонічний звір 2-го рангу атакував у лоб.
Проте в цей час досить багато демонічних звірів оточили його і напали.
Але Чу Фен і бровою не повів. Він був спритний, мов мавпа, підстрибуючи вліво і вправо, він рухався взад і вперед у натовпі демонічних звірів.
У той час і момент, порівняно з жорстокими демонічними звірами, Чу Фен був ще страшнішим монстром. Кожна частина його тіла була як незнищенна гостра зброя. Незважаючи на грубу шкіру та товсту плоть демонічних звірів, вони не витримували удару Чу Фена.
У той момент Чу Фен відчував, що не тільки нескінченна енергія б'є в його тілі, там були присутні й дев'ять різнокольорових Божественних блискавок, які він любив і ненавидів. Саме ця Божественна блискавка давала йому таку могутню силу і ковала ідеальне тіло.
"Гррр"
Під час того, як Чу Фен люто вбивав монстрів, різкий рик пролунав позаду.
Коли він обернувся, щоб подивитися, що там, він не міг не здивуватися.
Величезні пазурі відрізнялися від інших, тварюка була трохи сильніша за інших. Якби він потрапив під цей удар, його голова просто розлетілася б.
"Свист"
Чу Фен рефлекторно ухиляючись відскочив назад, коли намагався ухилитися від величезних пазурів.
Але швидкість пазурів була надто швидка. Хоча Чу Фен уникнув удару в голову, пазурі все-таки зачепили його груди.
"Ахх"
На його грудях було п'ять рваних, кривавих ран і смертельний біль змусив Чу Фена закричати.
"Я, порву тебе на частини." Сильніше за почуття болю, Чу Фен відчував лють.
Він уже помітив чотири смуги на лобі демонічного звіра що напав на нього, і розумів що він 4-го рангу.
Якби це був хтось інший, він без сумніву розвернувся б навтьоки. Хто переживатиме, що вони на одному рівні розвитку? Сила демонічних звірів, безперечно, буде більшою ніж у людини.
Але Чу Фен не тільки не втік, він шалено накинувся на цього демонічного звіра. Рухи, які не дбали про власне життя, навіть нерозумного демонічного звіра змусили підсвідомо похитнутися.
"Дзинь"
Поки демонічний звір вагався, Чу Фен завдав потужного удару в його чоло.
Але там не було вибуху крові, як очікувалося. Швидше, там був гучний звук, ніби від зіткнення сталі із залізом.
Навіть Чу Фен відчув хвилю болю від свого кулака, це було ніби удар було завдано не в голову звіра, а скоріше в сталеву стіну.
"Вааа"
Удар Чу Фена був не дріб'язковим. Лютий звір завив і навіть відступив на кілька кроків. Було очевидно, що йому боляче.
"Помри нарешті."
Побачивши, що його атаки не мають ефекту, Чу Фен більше не стримувався. Розмахуючи кулаками, залишкові зображення ударів заповнили простір і повітря летіло в усіх напрямках і його важкі кулаки були наче шторм. Вони постійно вдаряли у тіло демонічного звіра.
Варто зазначити, що вибух сили Чу Фена був надто сильний. У божевільних атаках демонічні звірі, що були більше за нього в кілька разів, були відтіснені назад. Навіть ті звірі, що хотіли завдати раптової атаки, так само отримували удар і були вбиті просто так.
Зрештою всі сорок демонічних звірів було вбито Чу Феном. Величезна кількість тіл, голів та кінцівок були в найдивніших місцях та їхні смерті були досить жорстокі.
Тіло демонічного звіра 4-го рангу все ще було не пошкоджене. Тим не менш, його величезний мозок був зруйнований Чу Феном, але від цього здавалося ніби тварюка все ще жива.
"Ху...ху...ху..." Зараз Чу Фен стояв у калюжі крові і ротом глибоко хапав повітря.
Після цієї кривавої лазні на його тілі з'явилися страшні рани, але їх було недостатньо, щоб убити його. Крім атак звіра 4-го рангу, рани, що наносили всі інші звірі, були тільки у вигляді синців і не могли навіть подряпати його.
"Наскільки сильне це тіло?"
Це було питання, яке він поставив сам собі. Порівняно з цими демонічними звірами, він відчував, що його сухожилля були немов із сталі, а кістки із заліза.
Це тіло перевершило людські межі, і він ще раз пізнав свою особливість.
Озирнувшись очима, Чу Фен стрибнув на високу платформу. Навіть не дивлячись на них, він забрав книгу навички 4-го рангу та п'ять Трав Святого Духа.
Після цього Чу Фен не планував відчиняти величезні замкнені двері. Він пішов назад у напрямку, з якого прийшов і знову потрапив на стадію пасток.
Незадовго до того, як Чу Фен покинув головну залу, з кам'яної кімнати, де були зачинені демонічні звірі, з'явилися близько дюжини тіней. Їх вела Су Роу.
У той момент, чи то Су Роу, чи старі старійшини, вираз на їхніх обличчях був дуже дивним.
Вони щойно побачили Чу Фена котрий безперервно б'є вже мертвого демонічного звіра 4-го рангу.
Але подумати, що так багато сильних демонічних звірів було вбито одним підлітком, це було просто неймовірно.
"Старійшина Лі, хто ця дитина?" Поцікавилася Су Роу.
Старійшина Лі не відповів. Він глянув на решту старійшин за ним, але всі вони лише похитали головами.
"Ви не знаєте імені такого видатного учня?" Су Роу наморщила брови, показуючи деяку роздратованість.
"Просто учнів зовнішнього двору занадто багато. І якщо він приховував свою силу, то ми..." Обличчя старійшини Лі було повне безпорадності.
"Без різниці. Поспішайте дізнатися про його походження і доповісти мені."
"Крім того, якщо він не хоче розкривати свою силу, залиште його як є, і не дозвольте йому дізнатися, що ми намагаємося зрозуміти наскільки він сильний." Розпорядилася Су Роу.
"Як ви забажаєте." Відповів старійшина Лі та інші. Перед лицем цієї старійшини внутрішнього двору вони навіть не насмілювалися проявити хоч каплю неповаги.
Су Роу глибоко й багатозначно подивилася в напрямку, де зник Чу Фен, і тільки тоді розмірковуючи вона увійшла до кам'яної кімнати.