Чу Фен проти Чу Сюня

"Чорт! Та що відбувається?
Цього разу вже не кажучи про членів сім'ї Чу, багато хто з гостей, навіть не знаючи хто такий Чу Фен спрямували свої погляди на нього.
Що це за хлопець? Він насправді змушує супротивників здаватися"
"Я не впевнений, але, судячи з його одягу, він повинен бути учнем внутрішнього двору Школи Блакитного Дракона, але я не думаю, що він був на минулому з'їзді сім'ї Чу"
"Він не звичайний. Абсолютно не звичайний. Навіть без обміну ударами, він змушує свого супротивника тремтіти від страху. Маючи такі здібності до залякування, яке ж майбутнє чекає на нього?"
Деякі з спостерігачів звернули всю свою увагу на Чу Фена, підсвідомо вони відчували, що він досить видатний юнак.
"Ха! Та тут навіть говорити нема про що. Це ж просто сміття сім'ї Чу" Нещасно прогарчав чоловік із сім'ї Чу, він дуже ненавидів Чу Фена.
"Хіба ви знаєте, цього хлопця?" Запитав людина, що масивно виглядала.
"Звичайно ж знаю. Як один із членів сім'ї, я точно знаю, що він просто невдаха"
"Тільки подивися. Цей хлопець просто підкупив братів Чу Чжень та Чу Ченга, і тепер просто блефує. Я даю гарантію, що він програє в наступному раунді" Упевнено висловився цей чоловік із сім'ї Чу.
"Хо, мабуть у вас є своя думка про цю молоду людину, правильно? Без образ, але ви вже доросла людина, то чому ви кажете таке про підлітка?" Усміхаючись запитав цей великий чоловік.
Що? Ви кажете, що я обмовляю його? Я тільки говорю правду" Чоловік із сім'ї Чу був вкрай злий.
"Тоді як щодо такого, я укладу з вами парі. Якщо все складеться так як ви і сказали, і цей юнак програє в наступному раунді, то це срібло буде вашим. А якщо ні, то ви й самі розумієте..." Великий чоловік дістав таель срібла.
"Чому б і ні? Я просто боявся, що це ви не захочете укладати парі" Бачачи, що легкі гроші просто самі йдуть до нього, чому ж чоловік із сім'ї Чу повинен був відмовлятися від них? І він також дістав таель срібла.
"Я визнаю поразку!" Але саме в цей же час ще один вигук прийшов з боку тренувального майданчика бойових мистецтв.
Сфокусувавши свій погляд, чоловік із сім'ї Чу не міг нічого з собою вдіяти і був просто шокований. Це знову сталося під час раунду Чу Фена і здався Чу Гао.
"Чорт забирай. Це просто невдача" У чоловіка з сім'ї Чу просто зник дар мови і всі його думки перебували в сум'ятті.
"Хе-хе, шкода, але ви програли" Бачачи цю картину, великий чоловік просто не зміг стримати себе і забираючи срібний таель з руки того, хто програв, показав посмішку.
Дивлячись на таель срібла, який залишив його руки, чоловік, який програв, відчув хвилю болю і сказав: "Чи зважитеся ви на велику ставку? Цього разу я поставлю три срібні таелі"
"Чому б і ні, я просто боявся, що ви не захочете продовжувати" Швидко відповів масивний чоловік.
"Ах, я так само з вами. Ставлю на перемогу цієї молодої людини"
"Мене теж беріть до уваги. Я так само ставлю на перемогу цієї молодої людини!" В цей же час люди, що стояли навколо, так само побажали приєднатися до їхнього парі.
"Підходьте, підходьте, всі довкола підходьте! Ну, хто ще? Я відповім на всі ваші ставки! Цей чоловік із сім'ї Чу не запанікував, він просто взяв та відкрив свій гаманець. Усередині якого було безліч таелей срібла і висипав весь вміст, як ставку у відповідь.
Після безперервних відмов від битви Чу Чженя, Чу Ченга і Чу Гао, всі спостерігачі були збентежені.
Не кажучи про членів сім'ї Чу, але навіть гості, що прийшли, тупо дивилися на нього. Дедалі більше людей почали намагатися вгадати, хто ж він насправді цей Чу Фен.
Вони чули про Чу Гую, так само вони щось чули про Чу Хун Фея. Зрештою ці двоє були молодими геніями, які змогли вступити до шкіл першого рангу. Але звідки прийшов цей Чу Фен?
Так само, як і люди не могли знайти відповідь на своє запитання, так само Чу Фен стояв у ступорі. Він хотів використати щорічні збори сім'ї Чу, щоб показати свої досягнення, але він ніколи б і не подумав, що може статися, щось подібне до цього.
Поки Чу Фен впадав у депресію, до арени підійшла гарна панночка. Сфокусувавши погляд, він побачив, що то була Чу Сюе.
"Чу Фен, вітаю тебе з четвертою перемогою поспіль" Солодко посміхаючись, промовила Чу Сюе.
"Чу Сюе, не треба так жартувати…" Чу Фен сухо засміявся, але швидко усвідомив, що тут щось не так. "Четвертий? Але ж було лише три. Чу Сюе ти ж не збираєшся..."
Чу Сюе лукаво посміхнулася, дивлячись на приголомшений вираз обличчя Чу Фена, і вигукнула у бік літньої людини, яка сиділа на сцені. "Я також визнаю поразку!"
"Ху…"
Тієї ж миті, весь тренувальний майданчик бойових мистецтв був повністю вражений. Навіть деякі представники молодого покоління сім'ї Чу, не могли стримати себе і шоковано дивилися на бік Чу Фена.
Усі вони були наповнені питаннями та нерозумінням того, що зараз відбувається.
Тільки ті, хто так само були зі Школи Блакитного Дракона, полегшено зітхали і відчували себе везунчиками, що їм не довелося зустрітися з Чу Феном на арені. Інакше вони зробили б той самий вибір.
"Ха-ха, велике вам спасибі"
"Ви справді тримаєте своє слово"
"Ви найкраща людина з усіх, кого я коли-небудь зустрічав!"
Також у цей час, в одному з місць скупчення глядачів, величезна група людей оточила чоловіка з сім'ї Чу і вільно розбирала срібло з його рук. З черговим розрахунком його руки залишилися порожні.
Дивлячись на свій порожній гаманець, цьому чоловікові хотілося плакати. Глибоко всередині він відчував, що його просто провели.
Чому побачивши Чу Фена, усі учні Школи Блакитного Дракона просто визнають поразку? Тут явно було щось підозріле, але він не міг зрозуміти, що Чу Фен зробив, щоб вони так покірно здавались перед ним.
"Бах"
"Ах!"
В іншому поєдинку Чу Юе впала з арени під час бою. І якби не старійшини сім'ї Чу, які були недалеко від арени і вчасно спіймали її, вона могла б отримати серйозні поранення.
"Чу Юе, здається, що в навичках Школи Блакитного Дракона немає нічого особливого" Чу Сюнь спустився з арени вниз, а на його обличчі висіла гордовита посмішка.
"Чу Сюнь, твій рівень духовної сфери куди вищий за мій.
"Це вірно, але мій рівень вищий за твій, і він так само залежить від моїх здібностей" Усміхаючись, холодно промовив Чу Сюнь.
"Ти..." Чу Юе гнівно скреготіла зубами і в її серці було почуття невимовної образи. Вона програла, як та, хто програв, не стала виправдовуватися в чомусь.
"Чу Сюнь, якщо я не помиляюся, то ти старший за Чу Юе на рік. І як старший брат, ти виграв, борючись проти своєї молодшої сестри.
Подивившись назад, Чу Юе була зачарована. Вона бачила, як Чу Фен підійшов у супроводі кількох старших із сім'ї Чу.
"Чу Фен, ти мій наступний противник?" Побачивши Чу Фена, Чу Сюнь був неймовірно щасливий, адже людиною, якій він найбільше хотів дати урок був саме Чу Фен.
"Злякався? Якщо боїшся, то можеш навіть здатися!" Чу Фен легенько посміхнувся і сказав.
"Ха! Якщо я не виб'ю з тебе все лайно, то це буде означати, що вчора ти просто отримав чисту монету" Холодно пирхнувши, Чу Сюнь кинувся на сцену.
"Чу Фен, ти впевнений?"
"Не хвилюйся. Проти людей подібних до нього, мені вистачить і однієї атаки" Слабо посміхнувшись Чу Фен зібрався йти до арени.
Але в цей же час, Чу Юе схопила за руку Чу Фена і тихо запитала: "Чу Фен, чи ти отримав перше місце під час іспиту на вступ до внутрішнього двору?"
Чу Фен трохи вагався, але бачачи погляд Чу Юе який жадав відповіді, він не міг збрехати їй. Він зміг тільки кивнути і після цього він стрибнув на сцену.
У цей момент Чу Юе застигла.
Хоча глибоко всередині вона вже знала відповідь, навіть після отримання підтвердження від Чу Фена, вона все ще відчувала, що це просто неможливо.
Вона підвела голову і подивилася на Чу Сюня, якого визначили, як переможця минулого бою, і куточки її рота підвелися, утворюючи милу посмішку. З якоїсь причини вона виявляла співчуття до Чу Сюня.