"Ні, я не можу цього зробити".
Чу Фен наче загруз у дивному коловороті. Хоча Яєчко постійно нагадувала йому, хоча він сам розумів, що перед ним була ілюзія, коли йому потрібно було особисто вбити свою родину, він не міг охолодити своє серце і атакувати.
"Ідіот! Це не твоя родина. Якщо ти не вб’єш їх, то вони вб’ють тебе. Ти збирався померти тут? Ти хочеш застрягнути в цій формації, як інші люди? Ти усвідомлюєш це?!"
Яєчко схвильовано кричала, тому що відчувала, що розум Чу Фена був заплутаний ілюзорною формацією.
— Я…
Почувши крик Яєчка, Чу Фен спочатку завагався, але потім прийшов до тями. Він стиснув зуби і гучно вигукнув:
— Ні, я не можу померти тут. Прокляті ілюзії, помирайте!
Чу Фен зупинився і закрив очі. Він використав клинок поклику дракона пустоти, і сильний тиск опустився з неба. Десятки ілюзій були придушені і не могли рухатися, наче ось-ось будуть розчавлені.
— Фен Ер, не треба! Зупинись! Я твій батько!
— Фен Ур, я твій дідусь! Не роби цього!
Але в цей момент ілюзії перестали поводитися агресивно і почали кликати Чу Фена.
Однак Чу Фен уже прийняв рішення і збільшив тиск. Нарешті, десятки ілюзій були знищені і розчавлені.
— Успіх?
Відчувши, що все затихло, Чу Фен повільно відкрив очі. Але коли він оглянувся, то його вираз обличчя завмер, а погляд змінився.
Він із жахом виявив, що ілюзії не зникли. Навколо нього були десятки трупів, що належали його батькові та іншим членам родини.
Їхні смерті були жахливими, адже вони були розчавлені. Деяких він міг впізнати, але деякі перетворилися на калюжі крові, і їхні обличчя не можна було розрізнити.
Пуф
У цей момент Чу Фен безсило впав на коліна. Він уже скористався силою духу і виявив, що трупи були справжніми. Там були навіть аури членів його родини. Він особисто вбив їх.
— Я зробив це? Я особисто вбив мого батька, дідуся, першого дядька, другого дядька…
Чу Фен схопився за голову, а його очі мерехтіли. Зараз він трохи збожеволів, а його розум практично зламався. Його вираз обличчя передавав бажання померти через біль і тугу.
"Чу Фен, що ти робиш? Це ілюзії, ілюзії!" — Знову спробувала нагадати Яєчко.
"Ні, це не ілюзії. Це мій батько, моя родина! Я відчуваю їх ауру, і вони не були спочатку мертвими, але я особисто вбив їх!"
"Дурню! Це і є суть ілюзії. Ти не можеш протистояти силі формації і тому не можеш відрізнити реальність від підробки. Твоя сила духу вже перестала працювати тут. Чу Фен, зберися, це як демон у твоєму серці. Це тягар, який ти не можеш відпустити. Ця ілюзія схопилася за твою слабкість і створила їхні зовнішності. Ти повинен вірити в себе, у свою правоту! Вони — ілюзії, і все це брехня. Якщо ти зможеш зберегти здоровий глузд, то виженеш цього демона. Ти можеш очистити свою свідомість і позбутися свого тягаря".
Голос Яєчка продовжував дзвеніти в вухах Чу Фена, і він був схожий на ліхтар, що показує шлях і веде Чу Фена до порятунку.
Поки Яєчко продовжувала нагадувати йому, розум Чу Фена повільно почав прояснюватися. Він почав вірити в її слова і вірити в себе. Він більше не тікав і дивився прямо на трупи, прямо в обличчя батькові.
Коли Чу Фен почав дивитися прямо на них, трупи стали прозорими. Кров зникла, трупи випарувалися, а потім зникла і вся ілюзія.
У цей момент Чу Фен міг дивитися навколо себе. Він виявив, що все ще перебував у тумані, але відчуття було зовсім іншим, оскільки він уже знав спосіб подолати ілюзорну формацію.
"Яєчко, дякую тобі. Якби не ти, то я б не пройшов через цей етап".
Чу Фен витер холодний піт з чола, відчуваючи залишок страху.
"За що ти дякуєш? У цьому немає необхідності, тебе не можна в цьому звинувачувати. Можна лише сказати, що ілюзорна формація занадто сильна і виглядає реальною. Вона могла обдурити душу людини, і ніхто б не зміг відрізнити брехню від реальності. Вона атакує емоційне серце, тому що, будь то почуття родини чи любові, через нього люди ігнорують власну безпеку і втрачають здоровий глузд. Але я вірила, що ти зміг би подолати цю перешкоду і без мене, розвіявши демона в своєму серці".
Яєчко усміхнулася, а її голос був надзвичайно приємним на слух. Серце Чу Фена відчувало тепло, слухаючи її.
— Непогано, непоганий талант.
Але раптом залунав старечий голос позаду Чу Фена.
Після цього тіло Чу Фена здригнулося, тому що він відчув сильний тиск ззаду.
Повернувшись, Чу Фен із жахом виявив, що позаду нього були дві пари червоних очей. Два ока були великими, як ліхтарі, а інша пара очей була вдвічі більшою.
Хоча ці очі не випромінювали кровожерливості, але Чу Фен був наляканий ними. Його сила духу не працювала в цій локації, і він не міг дізнатися, хто був власником цих очей. Але він знав, що це була сильна істота.
— Дитино, як тебе звати? — Знову пролунав глибокий голос, і він був гучним і ясним, як звук мідного дзвона.
— Я Чу Фен. Пане, чи можу я дізнатися ваше велике ім’я? — З повагою відповів Чу Фен.
— Я — техніка броні чорної черепахи. Хлопчику, ти дуже везучий. Ти не лише знайшов це місце, але й зміг битися проти ілюзорної формації. Принаймні, у тебе є потенціал. Якщо ти допоможеш мені з чимось, то я передам тобі мою здібність. Але чи погодишся ти?
Почувши ці слова, серце Чу Фена було в екстазі. Техніка броні чорної черепахи називала себе "Бен Зун". Знайоме ім’я і тон уже дозволили Чу Фену здогадатися, що це було. Швидше за все, це був черговий таємний навик, захований у імператорській гробниці.
Подумавши про це, як міг Чу Фен вагатися? Він швидко відповів:
— Пане, будь ласка, командуйте мною. Якщо я зможу виконати це, то безумовно постараюся.
— Хаха, розумна дитино. Здається, ти знаєш, хто я такий. Я відчуваю знайому ауру всередині твого тіла… Не подумав би, що цей гордий Білий Тигр буде служити тобі!
