Отрута в чаї

— Юний Чу Фен, між вами з пані Ян дійсно сталося непорозуміння. Я сподіваюся, що ви зможете відкрито поговорити один з одним, так буде найкраще. Ти можеш зробити це з поваги до глави моєї школи та своєї школи? Зрештою, вони обоє сподіваються, що ви з пані Ян можете бути разом.
Однією рукою Байксі трималася за руку Чу Фена, а іншою навіть легенько гладила його долоню.
— Веди, подивимося, яку гру ви задумали.
Чу Фен відкинув руку Байксі, він не був зачарований її красою чи Ян Рую. Однак Чу Фену було нудно. Якщо він не піде, то буде просто сидіти на місці й чекати, тому можна було піти з Байксі.
— Ти дійсно добрий. Твоє рішення правильне, ти переконаєшся в цьому.
Байксі солодко усміхнулася, а потім пішла в бік резиденції для школи нефритової діви. Однак коли вона відвернулася, Чу Фен не помітив дивну посмішку на її обличчі.
Байксі показувала дорогу, а Чу Фен швидко прибув до місця проживання красунь і старійшин школи нефритової діви. Коли дівчата побачили Чу Фена, усі вони солодко усміхнулися й показали свою доброзичливість.
Чу Фен не звертав уваги на зміну в поведінці учениць, адже по дорозі багато з них уже робили все, щоб бути в хороших стосунках із Чу Феном.
З іншого боку, обличчя Байксі стало холодним, і вона невтомно пускала погрозливі погляди на учениць, що виражали доброзичливість. Вона налякала всіх учениць, які бажали підійти й заговорити з Чу Феном.
— Ей, хіба Чу Фен не наречений пані Ян? Чому він йде за Байксі до її резиденції?
— Хто знає, який метод використав цей дух лисиці, але вона дуже підло й відкрито зваблює нареченого пані Ян.
— Так, який жаль, що пані Ян ставиться до неї, як до сестри. Ця дівчина просто безсоромна.
Коли Байксі і Чу Фен пішли, учениці зібралися разом і перешіптувалися одна з одною.
Оскільки Чу Фен не був знайомий із резиденцією учениць школи нефритової діви, він не знав, що Байксі привела його до своєї власної резиденції.
Однак Чу Фен спочатку не довіряв Байксі, тому, коли вона пішла, він розповсюдив свою силу духу. Перевіривши фрукти й виявивши, що жодних проблем із ними немає, він вільно взяв їжу й почав жувати.
— Юний Чу Фен, дякую тобі за цей шанс. — Раптом почувся надзвичайно м’який голос, який міг розтопити кістки.
Піднявши голову, він побачив Ян Рую, яка виходила з коридору. Зараз на ній була надягнута не уніформа основної учениці школи, вона була одягнена в рожеве довге плаття.
Це плаття було надзвичайно гарним, але при його створенні трохи матеріалу було заощаджено, тому можна було побачити два білі горбики разом із западиною посередині.
Глянувши вниз, можна було помітити дві білосніжні ніжки. Вони були витонченими, м’якими, гладкими й відблискували рожевим. Побачивши її вбрання разом із її солодким і гарним обличчям, Чу Фен запалав вогнем бажання, і хоча він хотів зупинитися, але не міг.
Чесно кажучи, Ян Рую дійсно була красунею, здатною привернути увагу Чу Фена. Якби вона хотіла вийти заміж за нього з самого початку, то, можливо, він би й погодився на це. Однак нинішня ситуація була іншою. Незалежно від її поведінки, Чу Фен не збирався одружуватися на ній.
— Якщо ти хочеш щось сказати мені — кажи, мій час обмежений.
Чу Фен не хотів бути полоненим красою Ян Рую, тому він відвів погляд, попередньо люто глянувши в її бік.
— Юний Чу Фен, те, що сталося того дня, було через мою провину, але повір мені, я не така людина, як ти думаєш.
Ян Рую сіла навпроти нього, і її тілесний аромат ударив йому в ніздрі, через що його серце здригнулося.
— А як ти дізналася, що я думаю про тебе? — Усміхнувся Чу Фен.
— Наважуся припустити, що ти бачиш у мені людину, яка обожнює повагу й обожнювання, яка спеціально уникала тебе спочатку, побачивши твою слабку культивацію, і хотіла відмовитися від шлюбу. Але після того, як побачила твій талант, ти думаєш, що я навмисно займаюся підлабузництвом і хочу вийти за тебе заміж. — Промовила Ян Рую.
Почувши ці слова, Чу Фен все ще холодно усміхався.
— Хіба це не так?
— Звичайно, ні. Я уникала тебе, щоб розлютити, щоб ти порадив главі школи скасувати шлюб. Я покликала тебе сюди, щоб вибачитися. Я не очікую твого прощення чи доброго ставлення, тому що я все ще не хочу виходити за тебе заміж. — Промовила Ян Рую вибачливим тоном.
— Прокляття, ти що, хвора? Ти покликала мене сюди, щоб поглумитися? Ти помиляєшся, я ніколи не був зацікавлений тобою. Ти не хочеш виходити заміж за мене, а я не хочу одружуватися на тобі.
Зараз Чу Фен був трохи злий. Він не міг терпіти Ян Рую, яка вимовляла ці слова з таким виразом обличчя.
— Юний Чу Фен, будь ласка, не злись. Я не маю інших намірів і лише хочу сказати тобі, що причина полягає не в тому, що я дивлюся на тебе зверху вниз. Все тому, що я вирішила не виходити заміж ні за кого все своє життя. Я покликала тебе сьогодні, щоб вибачитися.
Договоривши до цього моменту, очі Ян Рую почервоніли, і два струмочки гарячих сліз полилися з них.
— Чорт, з тобою точно щось не так.
Чу Фен нічого не міг зробити, він повернувся й хотів піти. Своєю потужною духовною силою він виявив, що дії Ян Рую не були зіграними. Вона, швидше за все, показувала свої справжні емоції.
Але чому їй обов’язково було робити це? Чу Фен не розумів. Коротко кажучи, Чу Фен не міг стерпіти Ян Рую, яка поводилася подібним чином, тому він просто збирався піти.
— Юний Чу Фен, не йди.
У цей момент Байксі підвелася й зупинила його.
— Що ти робиш?
Обличчя Чу Фена було недобрим.
— Юний Чу Фен, якщо ти не бажаєш одружуватися на пані Ян, то чому ти злишся, якщо вона не хоче виходити за тебе заміж? Вона лише відчувала докори сумління через її дії спочатку. Якщо ти не злишся, просто прийми її вибачення, добре? Лише тоді її серце заспокоїться. — Наполягала Байксі.
— Юний Чу Фен!!
У цей час Ян Рую, сопучи носом, підійшла до нього з чашкою ароматного чаю в руках. Вона піднесла його Чу Фену й промовила:
— Будь ласка, прийми мої вибачення.
— Гаразд-гаразд, я пробачаю тобі. Я просто не бачив раніше таку хвору дівчину, як ти.
У цей момент Чу Фен хотів лише покинути це місце. Він не міг витримати жалюгідний вираз обличчя Ян Рую, тому він узяв чай і випив його.
— Прокляття!!
Але як тільки чай потрапив у його шлунок, обличчя Чу Фена сильно змінилося, і він виявив отруту в ньому.