— Глава школи Блакитного Дракона настільки сильний?!
У цей момент на обличчях глядачів був вираз приголомшення. Не кажучи вже про голів другорядних шкіл, але навіть ті, хто прийшов разом із людьми з міста Чорної Черепахи, не могли залишатися спокійними, адже сила Лі Чжанціня перевершувала їх.
— Я б ніколи не подумав, що в школі Блакитного Дракона є такий високорівневий чоловік! З його культивацією школа Блакитного Дракона безумовно може увійти до рангу першокласної школи.
— Так, цей Лі Чжанцінь дуже вражаючий. Найімовірніше, він ще рік тому виявив, що Чу Фен є видатним молодим чоловіком. Прямо зараз заради нього Лі Чжанцінь вирішив битися з родиною Гонг. Хоч це здається нерозумним, але насправді це мудре рішення. Він поставив усе на Чу Фена й допомагає йому, через що той почуватиметься вдячним, і поки Чу Фен добре розвиватиметься, то й школа Блакитного Дракона ростиме разом із ним.
— Все правильно, так у школі Блакитного Дракона не лише з’явився геній, але й там, виявляється, був старий монстр Лі Чжанцінь. Найімовірніше, школі Блакитного Дракона судилося високо піднятися, і ще одна видатна першокласна школа з’явиться в Блакитній Провінції.
Сила Лі Чжанціня та його методи були помітні всім, тому всі думали, що Чу Фен і Лі Чжанцінь є "молодим монстром" і "старим монстром", які з’явилися в школі Блакитного Дракона, а через це ця школа безумовно швидко зросте в ранзі.
Численні впливові сили мали переглянути цінність школи Блакитного Дракона з метою вирахувати, чи варто їм зав’язати дружні стосунки з нею. Їм потрібно було вирішити це, перш ніж вона повністю зросте в силі, і її потенціал виявить багато інших людей.
Але в цей момент неймовірно гучний і чіткий звук бойового ріжка почувся ззовні арени. Цей звук був надзвичайно сильним, наче рев дракона. Він випромінював безмежну атмосферу благоговіння, і навіть небо здригнулося.
— Цей звук… Це Ріжок Ціліня з Особняку принца Ціліня!! — Раптом вигукнув учень першокласної школи.
— Що? Ти сказав про Ріжок Ціліня з Особняку принца Ціліня? Це ж ріжок, який звучить лише в екстренному випадку чи під час нападу. Невже люди з Особняку принца Ціліня прийшли?
Після цих слів миттєво натовп поринув у хаос. Чим був Особняк принца Ціліня? Це був справжній правитель Блакитної Провінції, і навіть школа Ліюнь не сміла ображати їх, адже за Особняком принца Ціліня стояв величезний монстр.
Незабаром після звуку ріжка вся вершина гори почала люто тремтіти, а великі скелі почали скочуватися вниз до її підніжжя. Велика група людей на конях наближалася все ближче.
— Цей старий дійсно прийшов.
У цей момент Чу Фен сильно нахмурився й нічого не зробив Гонг Ліюїну, адже він знав, що найсильніший його покровитель щойно прибув.
Сам Гонг Ліюїн у цей момент був тяжко поранений і зім’ятий, він навіть не міг розмовляти. Однак при звуках ріжка на його обличчі з’явилася посмішка.
Дійсно, золоте сяйво почало оточувати піднятий пил. Захищаючись від сліпучого золотого світла, люди виявили, що там дійсно перебували вершники на конях.
Там було кілька десятків тисяч людей, і всі вони були одягнені в золоті обладунки, а на їхніх грудях був зображений Цілінь. Навіть коні, на яких вони їхали, були вбрані в золоті обладунки.
Вони були добре дисципліновані й рухалися певним строєм, випромінюючи жахливу атмосферу. Ці люди дійсно були правителями Блакитної Провінції, Особняком принца Ціліня.
— Вони з Особняку принца Ціліня! Невже їх веде сам Лінь Жан із клану Лінь?
— Це точно він, я б ніколи не подумав, що навіть такі люди, як він, з’являться тут.
— Звичайно, він мав прийти! Хіба ти не знаєш, наскільки сильно Лінь Жан піклується про Гонг Ліюїна? Незабаром почнеться гарне шоу, цікаво, який вираз обличчя буде у Лінь Жана, коли він побачить свого дорогоцінного прийомного онука в такому стані.
Золоті обладунки на тілі Лінь Жана та його коні не відрізнялися від інших людей з Особняку принца Ціліня. Однак атмосфера цієї людини була зовсім іншою. Це була атмосфера його власної культивації, яку випромінювало його тіло.
Навіть якби така людина, як він, не культивувала, то серед звичайних людей він став би лідером. Він володів природними здібностями до лідерства й незвичайною атмосферою.
У цей момент Лінь Жан уже побачив Гонг Ліюїна на бойовій сцені. Його білосніжні брови піднялися, а в серці запалав вогонь. Це був не його прийомний онук, це був його син.
Як міг Лінь Жан не бути розлюченим, побачивши свого сина, побитого настільки жорстоко? Однак він стримався й не став миттєво говорити, адже помітив групу невідомих світових Спіритистів у певній частині арени, які сиділи на місцях для гостей.
Звичайно, Лінь Жан упізнав людей із гільдії Світового Духа, і перед цією групою він не став діяти поспішно й зухвало. Якщо він спровокує гільдію Світового Духа, то весь його Особняк принца Ціліня потрапить під удар.
— Мій друже на бойовій сцені, ти Чу Фен? — Сказав Лінь Жан, заспокоївши свої емоції.
— Саме так! — Відповів Чу Фен.
— Друже мій, ти досить хороший, раз зміг довести мого онука до такого стану.
Лінь Жан усміхнувся, а потім запитав Лі Чжанціня:
— Брате, ти глава школи Блакитного Дракона, Лі Чжанцінь?
— Так і є.
Після приходу армії Особняку принца Ціліня Лі Чжанцінь перестав битися з людьми з міста Чорної Черепахи.
— Глава школи Лі, воістину, Чженьжень не показував свою зовнішність, і я б ніколи не подумав, що ти будеш експертом сьомого рівня Сфери Основ. З твоєю силою ти можеш послати заявку, щоб твоя школа Блакитного Дракона могла стати першокласною школою. Завтра ти можеш послати людей до Особняку принца Ціліня, а я буду відповідальним за підтвердження й особисто внесу твою школу Блакитного Дракона до списку першокласних шкіл.
Лінь Жан усміхався, але в його тоні були загрозливі ноти. Він таємно погрожував Лі Чжанціню. Незалежно від того, наскільки сильнішим став той, він все ще перебував далеко від Особняку принца Ціліня. Становлення школи Блакитного Дракона першокласною школою залежало від згоди Лінь Жана.
— Школа Блакитного Дракона має недостатньо міцний фундамент, тому я не хочу поки що для неї титулу першокласної школи. Не потрібно турбуватися про це, мілорде.
Лі Чжанцінь не був боязким чоловіком, тому він байдуже відповів і посміхнувся. Але насправді він сказав Лінь Жану, що його не цікавить титул школи, тому нехай той навіть не думає лякати його подібним чином.
— Ха-ха, глава школи Лі, ти дійсно амбітний чоловік. Здається, я, Лінь Жан, був занадто цікавим.
Лінь Жан засміявся й подивився на Чу Фена.
— Мій друже Чу Фен, ненависть лише породжує ще більше ненависті. У вас із Гонг Ліюїном немає глибокої ненависті, і того року ви домовилися про цю дуель лише через дрібницю. Немає потреби в битві до смерті. Йому вже дали урок, і цього достатньо. Може, ти зробиш мені послугу й пощадиш його?
— Хо…
Після слів Лінь Жана Чу Фен насмішкувато хмикнув і люто подивився на нього.
— З якого часу ненависть через вирізану свм'ю є дрібницею?
— Що? Вирізану сім'ю?!
Після слів Чу Фена ніби великий камінь кинули в озеро, і натовп глядачів зашумів.
