— Ти… Ти нікчема! Хтось, заарештуйте його! Я хочу, щоб його очі були вибиті, язик відрізаний, сухожилля витягнуті, а шкіра знята…
Лінь Юеюе затремтіла від люті і почала верещати, вказуючи пальцем на Чу Фена.
У цей момент вартові з Особняка принца Ціліня вже кинулися в бік Чу Фена. Хоча вони також вважали зовнішність Лінь Юеюе справді не дуже приємною, але Чу Фен образив її перед натовпом людей, тому він тим самим образив сам Особняк принца Ціліня, а таке вони не могли стерпіти.
— Страшну дівчину охороняють як скарб, до чого ж сумно!
Звичайно, Чу Фен не став би стояти там і чекати, коли його схоплять. Насміявшись над вартовими, які бігли в його бік, він стрибнув у ліс, як ошпарений, і швидко зник.
Як би вартові не намагалися його наздогнати, вони не могли цього зробити. Нарешті, вони дійшли висновку, що цей хлопець із конічним капелюхом народився в рік зайця, адже він був занадто швидким.
Покинувши територію Особняка принца Ціліня, Чу Фен спіймав білого кролика. Він справді був наляканий обличчям Лінь Юеюе, тому йому потрібно було чимось заїсти свій жах.
На даний момент сонце вже зайшло, а небо потемніло. Чу Фен залишився один у безлюдній місцевості і готувався розпалити багаття, щоб підсмажити кролика. Він витягнув палець і сконденсував силу Основ, а з його пальця вилетів струмінь вогню. Це була бойова навичка п'ятого рівня, але її сила не перевищувала трьох громових стилів, тому Чу Фен міг використовувати її лише для розпалювання багаття.
Шурх
Однак як тільки вогонь розгорівся, Чу Фен швидко загасив його і нервово подивився за спину, тому що він знову відчув наближення людей. Чу Фен уже встиг звикнути до цього, адже в цій місцевості було багато медицини Основ і людей, які зібралися тут.
Чу Фен збирався змінити локацію на всяк випадок, але в цей момент він відчув знайому ауру. Йому захотілося подивитися ближче, тому він замаскував власну ауру і таємно наблизився.
— Чорт, цей хлопець поводиться так непримушено навіть у такому місці.
Хоча Чу Фен не очікував побачити щось дивовижне, але він був миттєво шокований.
На відкритій галявині стояв маленький намет, а зовні горіло багаття. На багатті підсмажувалося апетитне на вигляд м’ясо, а поруч із багаттям знаходилися хлопець і дівчина. Наразі вони обіймалися і пили.
Хлопець був братом Дугу Аоюна, Дугу Сянюй, а дівчина була ученицею зі школи Ліюнь. Зараз вона поводилася мило і романтично, а її емоції гуляли вгору-вниз, перебуваючи в обіймах Дугу Сянюй.
У цей момент Чу Фен зрозумів, навіщо Дугу Сянюй прийшов у таке місце. Він не збирався йти разом із армією школи Ліюнь, а навмисно пішов від основної групи, щоб насолодитися таємним романом із цією ученицею.
Дивлячись на Дугу Сянюй, Чу Фен згадав про Дугу Аоюна і подумав про сьогоднішню сцену, де Дугу Аоюн пред’явив йому свої вимоги разом із своєю групою. Думаючи про це, куточки рота Чу Фена утворили злобну посмішку, і він одним стрибком зник геть.
Стояла глибока ніч, а від вина звірина натура Дугу Сянюй показалася у всій красі. Він почав кататися по траві зі своєю дівчиною, занурюючись у різні емоції. Коли він досяг найвищої точки, то почав здирати сукню з дівчини.
— Пане, не тут…
Дівчина трохи соромилася і направила погляд на ближній намет.
— Хехе, гаразд-гаразд, моя дорога, я послухаю тебе.
Дугу Сянюй хмикнув і поніс красуню в намет.
Топ-топ-топ
Як тільки вони залізли всередину, зовні почулися кроки.
— Хто?!
Дугу Сянюй запанікував і вилетів із намету, стрибнувши в ліс із оголеним торсом. Коли він повернувся, то тримав у руці маленького боязкого кролика. Він хихикнув і промовив:
— Нічого, це всього лише маленький білий кролик.
Потім Дугу Сянюй махнув рукою і кинув маленького кролика, який розплющився у безформну купку м’яса.
— Ооо, моя дорога, ти навіть сама роздягнулася!
Коли він повернувся в намет, то простягнув свою руку в бік своєї дівчини і з подивом виявив, що її одяг вже був знятий. Її фігура справді була чарівною. Це було найкраще тіло, яке він бачив у своєму житті.
Тому звірина натура Дугу Сянюй спалахнула, а потім було зроблено багато любові з його дівчиною всередині намету. Він не був задоволений навіть після такого довгого марафону і зовсім не звернув уваги на той факт, що його дівчина не видала жодного звуку, поки він вільно грався з нею.
Шурх-шурх-шурх
Однак коли Дугу Сянюй був поглинений своїм заняттям, раптом почулися кроки в лісі, а за ними загорілися ліхтарі всюди. Велика кількість військ оточила його.
— Хто сміє турбувати мою приємну розвагу?
Збуджений Дугу Сянюй розлютився і голий вистрибнув назовні, але в цей момент він побачив людей, які оточили його, і вираз його обличчя різко змінився.
Тому що люди, які оточили його, були не простими військами. Це була армія Особняка принца Ціліня, і серед цієї групи людей навіть був дорослий підліток, який мав неймовірно високий рівень культивації.
Цей хлопець був добре складений фізично і разом із золотими обладунками Ціліня на своєму тілі він виглядав як бог війни. Він був людиною номер один із молодого покоління Особняка принца Ціліня, Лінь Сюй.
Лінь Сюй був першокласною людиною і мав культивацію сьомого рівня сфери Основ, а також його назвали другим найсильнішим чоловіком молодого покоління Блакитної Провінції. Він був лише трохи слабшим, ніж Дугу Аоюн. Його особистість також була особливою, адже він був старшим сином Лінь Жана з Особняка принца Ціліня, а також старшим братом Лінь Юеюе.
У цю мить обличчя Лінь Сюй виглядало недобрим. Було помітно, що він ледве стримував гнів, показавши пальцем на Дугу Сянюй і промовивши:
— Дугу Сянюй, віддай мені мою сестру!
— Твою сестру? Я не розумію, про що ти?
Дугу Сянюй не мав впевненості під час розмови з Лінь Сюй, коли той запитував його в такому тоні. Він був збентежений.
— Хмпф! Ти все ще смієш прикидатися дурником? Хтось, витягніть третю пані!
Лінь Сюй холодно вигукнув, і слуги позаду нього кинулися в намет, швидко винісши дівчину, на якій майже не було одягу.
— Брате Лінь Сюй, ти ж жартуєш. Де ж тут третя пані? Всередині… це… це… що це?!
Дугу Сянюй спочатку хотів усе пояснити, посміхаючись, але коли він побачив дівчину, яку винесли з його намету, його обличчя миттєво поблідло.
Яким боком це була його дівчина зі школи Ліюнь? Це була знамените страхіття номер один Блакитної Провінції, молодша сестра Лінь Сюй, Лінь Юеюе.
— О боже, як таке могло статися?
У цю мить Дугу Сянюй упав на коліна і схилився до землі, схопивши голову руками і вдарившись головою об землю.
Подумати лише, що він, Дугу Сянюй, який був гарним, видатним, розслабленим, вільним, і грався з безліччю дівчат, переспав сьогодні з цією потворою. Він навіть відчував себе надзвичайно збудженим, коли займався цим. У цю мить він відчував, що небо звалилося вниз, а земля тріскалася. Десять тисяч надій миттєво перетворилися на пил, і наразі в його мозку лунало лише одне речення.
Зруйновано. Все його життя було повністю зруйновано.
