— Як довго я спав?
— Два дні.
— Що з Чу Юе та іншими?
— Для їхньої безпеки їх відправили назад до школи Блакитного Дракона з супроводом. Тіла твоєї родини були поховані.
— Вони тепер сильно ненавидять мене. Якби я думав про наслідки своїх вчинків, то ніхто б не помер через мене.
— Не звинувачуй себе більше за це, це марно. Вина не може бути повністю покладена на тебе, у цьому винні ті, хто наважився на таку підлу атаку. Вони не могли вбити тебе, тому вбили твою родину. Такою була їхня мета. Вони навмисно хотіли змусити тебе відчувати провину. Не дозволяй їм обдурити себе і виконати їхній план.
Су Роу міцно стиснула Чу Фена, боячись, що він не зможе позбутися цього вузла в своєму серці.
— Не хвилюйся. Я, Чу Фен, не настільки слабкий. Зараз я лише хочу дізнатися, хто зробив це.
У очах Чу Фена відбився холод, що пронизував до кісток.
— У цій різанині є виживший. Міський лорд не загинув. Особливими методами він вдав, що мертвий, і вижив. Він також бачив людей, які вирізали місто. — Повільно промовила Су Роу.
— Хто? Хто це був?
Чу Фен був трохи збуджений.
— Не шуми і не буди маленьку Мей. Пішли назовні, і я тобі все розповім.
Су Роу турботливо глянула на Су Мей, яка лежала на грудях Чу Фена і солодко спала, а потім вийшла з намету.
Чу Фен обережно поклав Су Мей на ліжко і накрив її ковдрою, а потім теж вийшов назовні.
Цього разу Чу Фен не встиг заговорити, і Су Роу взяла ініціативу на себе.
— Це було село П’яти Тигрів. Це укріплене гірське село, і в ньому п’ять лідерів. Кожен із них є експертом Сфери Основ. Це гірське село є гніздом бандитів. Вони роблять речі, які не повинні бути розголошені, і отримують велику винагороду. Саме село є штабом і знаходиться в особливій місцевості на кордоні з моїм містом і містом Чорної Черепахи, тож мій батько досі не розібрався з ними. Зрештою, вони були не слабкою силою, якщо йому треба було позбутися їх, то це виявилося б непросто, і якщо не зробити це кардинально, то він міг навіть поплатитися за це. Однак цього разу мій батько з упевненістю збирався знищити село П’яти Тигрів. Він уже зібрав армію з міста Фенікса і зараз прямує до села.
— Ти знаєш, де воно знаходиться? — Запитав Чу Фен.
— Угу. — Кивнула Су Роу.
— Покажи мені його!
Чу Фен викликав "Біленького", і вони з усією швидкістю полетіли на білоголовому орлі в сторону села П’яти Тигрів.
Це село було бандитським гніздом. Люди з цього села грабували і насилували, роблячи всіляке зло. Люди в укріпленому селі називали один одного братами.
П’ять Тигрів були їхніми лідерами. Там було небагато людей, приблизно тисяча. Найсильніші знаходилися в Сфері Основ, а найслабші — у Сфері Витоку. Їхня сила була досить непоганою, і їх не можна було недооцінювати.
Кілька днів тому село П’яти Тигрів завершило велику справу, і зараз вони святкували успіх. Деякі пили пиво і їли м’ясо, а інші домагалися жінок, яких викрали. Як би нещасно вони не кричали, ніхто не відчував співчуття до них. Навіть якщо вони помирали, ніхто не виявляв жалю.
Бо ці люди були нікчемами. Вони робили безсердечні речі, і в них не залишилося ні краплі людяності.
Раптом білоголовий орел спустився з неба і змусив гучний сміх затихнути. Погляди людей зосередилися на тих, хто сидів на орлі, особливо на жінці. Побачивши дівчину в білому вбранні, ці звірі навіть почали пускати слину.
Вони бавилися з незліченною кількістю дівчат, але ніколи не бачили такої красуні. Вони дивилися і просто не могли зупинитися. Їхні звірині інстинкти розгулялися, а деяким не терпілося кинутися вперед і зірвати довгу сукню з цієї красуні.
— Цікаво, навіщо ви сюди прийшли? — Раптом пролунав гучний голос, і п’ять постатей вийшли з натовпу.
Кожен із них був високим і здоровим. Дракони та фенікси були намальовані на їхніх тілах, а в вухах і носах були срібні кільця. Поруч із ними навіть було кілька спокусливих жінок у одязі, який лише частково прикривав їхні тіла. Вони торкалися і облизували м’язи на тілах П’яти Тигрів і робили інші низькі дії. Вони навіть не піклувалися про сторонні погляди і поводилися дико.
У цей час решта людей затихли, бо ці п’ятеро були лідерами села П’яти Тигрів.
— Хто наказав вам зробити таке із Золото-фіолетовим містом?
Холодний погляд Чу Фена розповсюдився навколо, і він ледве стримував свою кровожерливість.
— Вбити їх!
Почувши його слова, П’ять Тигрів щось запідозрили і одразу наказали вбити Чу Фена і Су Роу.
— Хааа!
У цю мить Чу Фен уже вступив у дію. Він підняв руки і зробив випад долонею. Одразу кілька людей здригнулися і розлетілися на шматки, перетворившись на калюжі крові і забризкавши людей, які стояли позаду них.
Чу Фен зробив ще один випад рукою, і ще більше людей перетворилися на калюжі крові, померши жахливою смертю.
У цей час Су Роу теж атакувала. Кожна її атака була лютою і проливала кров, а з кожним її ударом гинули люди, і не було їм пощади.
— Прокляття, ці двоє в Сфері Основ!
Помітивши, що справи йдуть не найкращим чином, П’ять Тигрів перестали спостерігати збоку і теж атакували Чу Фена і Су Роу.
Вони п’ятеро мали культивацію першого рівня Сфери Основ і володіли жорстокими бойовими навичками, однак проти Чу Фена, який отримав силу від Яєчка, вони були лише п’ятьма шматками біомотлоху.
Чу Фен навіть не використовував бойові навички і звичайними ударами наводив терор. Його удари легко розсіяли спільні атаки п’ятьох людей, і всі вони відлетіли назад.
— Аахх!
Коли вони впали на землю, їхні кістки по всьому тілу захрустіли і почали ламатися. Навіть половина їхніх внутрішніх органів була пошкоджена. З їхніх ротів бризнула кров, і вони опинилися тяжко поранені, не в змозі піднятися на ноги.
— Швидко тікаємо!
Побачивши знищення п’ятьох їхніх лідерів одним ударом, члени села, які раніше були сповнені впевненості, перелякалися до такої міри, що їхні душі пішли в п’яти. Вони не наважилися більше атакувати Чу Фена і Су Роу і спробували втекти з гірського села.
— Сьогодні ви всі помрете.
Однак, махнувши своїм широким рукавом, Чу Фен викликав величезну духовну формацію з небес і оточив нею все село. Наскільки б наполегливими не були їхні атаки, духовна формація не рухалася з місця ні на міліметр.
Духовна формація була створена в момент, коли Чу Фен з’явився в селі. Вона була сильною, і її завданням було не випускати нікого, бо сьогодні Чу Фен точно не збирався залишати цих людей живими.
З цього моменту село П’яти Тигрів перетворилося на місце кривавої лазні. Люди, які за життя творили лише зло, падали один за одним, і кожна наступна смерть була жахливішою за попередню.
Кров лилася ріками, а трупи зводили гори, і після різанини в селі П’яти Тигрів залишилися лише п’ятеро людей. Цими людьми були п’ять лідерів села.
— Я запитаю знову: Хто наказав вам зробити це?
Чу Фен провів своїм холодним поглядом по п’ятьох чоловіках, які лежали на землі з мертвенно-блідими обличчями.
— Про що ти говориш? Ми навіть нічого не розуміємо. — Завив один із них, дуже невинно.
— Не розумієте? Звичайно, не розумієте.
Чу Фен витягнув руку вперед і натиснув нею на голову того, хто говорив. Після цього блискавки оточили руку і пройшли крізь голову чоловіка всередину його тіла.
— ААААХ…
