Кладовище Тисячі Кісток

"Чорт, цей хлопець реінкарнація мавпи? Чому він такий швидкий?"
"Цей хлопець не такий простий як здається. У нього так багато сил у такому віці, і він навіть здатний втекти від нашої формації меча. Він має бути величезним талантом."
"Це вірно. Це був перший раз, коли я бачив когось хто б використовував Ілюзорні Долоні з такою майстерністю. Якщо він продовжить і далі так рости, він стане неймовірною людиною."
"Саме тому, ми не можемо дозволити йому залишити цю гору живим, інакше в майбутньому він стане величезною проблемою для нас."
Чим більше ці троє усвідомлювали здібності Чу Фена, тим сильніше холоділи їхні серця. Вони вирішили позбутися його на Горі Духовних Рослин.
"Швидкість цих трьох досить висока, я навіть переслідування не можу позбутися."
У той же час Чу Фен відзначив міць цих трьох. Хоча його сила була набагато вищою ніж у людей його рівня, але противникам чий рівень був вищим він дещо поступався.
Але на щастя в дантяні Чу Фена було багато духовної енергії. Він вірив, що, якщо він продовжить тікати, всі троє відстануть через їхню малу витривалість.
Однак Чу Фен був стурбований іншою проблемою. Сила Альянсу Меча була не малою. У майбутньому, коли він залишить Гору Духовних Рослин, було б погано, якщо ці троє нашкодять йому, використовуючи силу Альянсу Меча.
Саме з цієї причини Чу Фен і вагався, чи варто це робити чи ні. У нього було два вибори, або показати свої три громові стилі і змусити цих трьох замовчати або взагалі нічого не робити.
Але врешті-решт він прогнав ці думки геть. Адже вбивство учнів зі своєї школи, це величезний злочин і, якщо будуть виявлені якісь сліди, був шанс, що вся сім'я Чу буде залучена до цього.
"Хмм."
Але в цей момент Чу Фен з подивом виявив, що білі промені світла з'явилися навколо нього.
Так як небо вже потемніло, коли з'явилися ці білі промені світла, вони здавались неймовірно сліпучими і це виглядало дуже дивним.
Це світло ставало все сильнішим і сильнішим, у лісі ставало світло ніби вдень.
Величезна зона в лісі була заповнена білими кістками. Вона була така безмежна, наче океан.
Ці кістки були дуже особливими.
Чу Фен відчув задуху, ніби безліч аур тиснули на нього, аури що накладалися одна поверх іншої. Його кроки ставали важчими і все його тіло втратило силу.
"Що це за місце?"
Чу Фен був дуже здивований. Ці особливі кістки не могли належати звичайним людям.
Тільки після досягнення певного рівня розвитку бойових мистецтв, після смерті кістки цих майстрів не згнивали.
Були речі, які Чу Фен просто не міг зрозуміти. Оскільки Гора Духовних Рослин була забороненими землями, він не розумів, як у такому місці могло з'явитися безліч білих кісток, і наскільки ж величезною має бути кількість майстрів чиї кістки спочивають тут. Адже старійшини майже кожен день патрулюють місцевість. Як вони могли залишити стільки кісток у такому місці і не подбати про них?
Окрім подиву, Чу Фен потихеньку починав панікувати. Коли в такому темному і глибокому лісі потрапляєш у пастку, природно, що в серці зароджуватиметься страх.
Раптом очі Фена спалахнули. У шоці він виявив, що вдалині серед білих кісток спокійно ходить силует.
Він міг смутно розглянути, що це був літній старий. Старий був чистий як сніг.
Старий усміхався і повільно йшов у бік Чу Фена.
Але найбільше Чу Фена шокувала шкіра старого, вона була ніби білий нефрит і мала слабке свічення, яке виходило від усього його тіла.
"Господи... Це... Легендарне Кладовище Тисячі Кісток!?"
Саме в цей час підбігли троє з Альянсу Меча. Тим не менш, у них більше не було й думки про атаку Чу Фена, вони були повністю вражені картиною, що постала перед ними.
Порівняно з панікою Чу Фена, на обличчях цих трьох було написано одне єдине слово - страх.
"Кладовище Тисячі Кісток? Що це за місце таке?" Серце Чу Фена стиснулося, тільки від однієї назви йому ставало не по собі.
"Чортів паршивець, ти вирішив убити нас усіх? Ти насправді привів нас у місце подібне до цього! Кладовище Тисячі Кісток - неймовірно небезпечне місце." Тремтячим голосом сказав найпотворніший із трьох мечів.
"Небезпечне місце?"
Це реально небезпечне місце. Воно існує тільки в легендах. Одна з легенд Гори Духовних Рослин.
"Згідно з легендами, Кладовище Тисячі Кісток було чимось нереальним, незбагненним, і рідко на невизначений час воно з'являється на Горі Духовних Рослин."
"Але це місце дійсно нереально небезпечне. Легенди свідчать, що ті, хто пробрався в це місце, живими його вже не покинуть. Але якщо кому вдасться вибратися звідси живим, вони втратить свій розум."
"Я б ніколи не подумав, що ця жахлива легенда була правдивою, і ми потрапимо на Кладовище Тисячі Кісток."
Двоє інших були надзвичайно налякані. Розмовляючи між собою, вони починали нести маячню, і це показувало наскільки був великим страх, що засів у їхніх серцях.
"Чи можу я запитати, чи справді це місце є Кладовищем Тисячі Кісток?" Чу Фен кинув погляд у бік того загадкового старого.
Хоча Чу Фен не міг нічого відчути від тіла старого, просто глянувши на його зовнішність, можна було сказати, що він не був звичайним. Без сумніву, він має бути якоюсь важливою шишкою у Школі Блакитного Дракона.
Але те, що найбільше бентежило його, що старий явно дивився на нього, але навіть не відкрив свого рота, щоб відповісти йому. Швидше, у куточках його рота утворилася дивна усмішка.
"Гей, ти з ким там розмовляєш?"
"Чортів хлопчисько, не намагайся нас обдурити."
Але несподіванкою стало те, що після звернення Чу Фена до дивного старого, обличчя всіх трьох членів Альянсу Меча мертвенно зблідли.
"Хіба ви не бачите, я розмовляю з цією людиною?" Чу Фен вказав на таємничу людину, що стояла неподалік.
"Якою людиною? Ти виродку, ти дійсно хочеш померти." Тримаючи свій меч, найпотворніший з них хотів напасти на Чу Фена.
"Не морочся з ним. З цим хлопцем щось не так, а ми повинні швидше покинути це місце." Навіть не давши тому атакувати, двоє інших схопили його за плечі і потягли у бік, з якого вони сюди прийшли.
"Жижіжиїж"
Але саме в цей момент, з усіх боків пролунав пронизливий шум. Цей шум був дуже незвичайний, надзвичайно жахливий, він ніби був схожий на мільйони душ, що кричали про несправедливість.
У той же час Чу Фен з шоком помітив, що на білих кістках навколо нього з'явився темно-зелений газ і ці дивні крики походили від нього.
Але головне, що змушувало турбуватися Чу Фена, це те, що цей темно-зелений газ плив до Чу Фена та інших...