Чу Фен був у жалюгідному стані. Він був повністю пригнічений дівчиною в червоному вбранні. Хоча зараз йому було дуже гірко, але з цим він нічого не міг зробити.
"Чу Фен, швидше дозволь мені оволодіти твоїм тілом і перемогти цю зарозумілу дівчину," — раптом знову почувся голос Яєчка, і в її тоні була повна рішучість.
"Що?" — Чу Фен не встиг навіть відреагувати, як відчув, що з його духовного простору хлинула небачена сила. Вона атакувала його свідомість, намагаючись оволодіти його тілом.
Її могутність була дуже великою. Швидше, її можна було назвати жахливою. Наче вона вийшла з глибин темної безодні, залишаючи холод, що пронизував до самих кісток. Однак Чу Фен не панікував, адже він відчував знайому ауру. Це була Яєчко.
Пробувши разом досить тривалий час, Чу Фен повністю довірився їй. Хоча вона і була дивною, але вона б ніколи не нашкодила йому. Тому Чу Фен не став чинити опір її наступу і передав Яєчку контроль над своїм тілом.
"Хмм."
У наступну мить Чу Фен відчув у своєму тілі величезний бурхливий приплив сили, який йому ніколи раніше не доводилося відчувати. Його тіло почало випускати чорний газ, який розповзався навколо Чу Фена.
За мить чорний газ поглинув весь простір гробниці. Повітря затремтіло, його духовна енергія Сфери Витоку сховалася під натиском сили Сфери Основ, наче тікаючи від жаху.
Чорна імла, наче чорна хмара, зависла в повітрі, закривши собою сонце. Однак звідки в цієї хмари така могутність? Це нагадувало скоріше темного розлюченого демона, що вийшов на волю після довгого ув’язнення. Наче він вийшов з місць, які ніколи не повинен був покидати, залишаючи відчуття, що він був чужим цьому світу.
"Ця сила належить йому? Чому вона настільки відрізняється?" — її фіалкові очі блиснули, здавалося, в них промельнув жах. Вона з подивом виявила, що структура аури Чу Фена змінилася. Якщо раніше її можна було порівняти з осліплюючим світлом, то зараз вона нагадувала непроглядну пітьму. Але найнесподіванішим стало те, що як тільки Чу Фен випустив чорний газ, її аура була повністю придушена.
"Звідки настільки темні сили могли з’явитися в тілі цього хлопця?" — у цю мить навіть вираз обличчя Білого Тигра раптом змінився. Зараз він не міг зневажливо ставитися до Чу Фена.
"Думаєш, що, володіючи Божественним Тілом, ти стаєш непереможною? Сьогодні я дозволю тобі відчути могутність, яка не належить цьому світу. Сьогодні я дозволю тобі дізнатися, чого варта Асура."
Зараз Чу Фен повністю контролювався Яєчком, тому це були її слова. Однак ні дівчина в червоному вбранні, ні Білий Тигр не знали про зміну особистості в тілі Чу Фена.
"Асура? Я ніколи не чула про таке. Я знаю лише те, що Божественні Тіла мають найбільший бойовий потенціал, і що їхні власники повинні залишатися непереможними."
Суперниця явно не збиралася визнавати це. Тому вона обурилася від нещодавніх слів. Пурпуровий дзвін почав видавати гучніший звук, і хвиля за хвилею тиск направився на Чу Фена. Цього разу він був у кілька разів вищим, ніж раніше, адже зараз вона була розлючена.
Яєчко, навпаки, стояла на місці, і її це не турбувало. Чорна імла, що огорнула її тіло, повністю захищала його. Навіть надзвичайно потужний дзвін був заблокований, не торкнувшись навіть пасма волосся Чу Фена.
"Пфф," — раптом Яєчко холодно хмикнула, і чорний газ почав збиратися над її головою, утворюючи безліч чорних кігтів, що неслася зверху.
Хоча правильніше було б назвати їх жахливими гострими кігтями. Одного погляду на них було достатньо, щоб волосся стало дибки, адже це були не людські руки, а руки демона.
Надзвичайно гострі довгі чорні кігті. Вони опускалися з небес, наче пітьма потойбічних демонів націлилася на дівчину в червоному вбранні.
"Порожня демонстрація сили не здатна налякати мене."
У фіалкових очах дівчини блиснуло світло, і вона випустила кілька долонь угору. У польоті вони розрізали повітря, під їхнім натиском навіть простір задрижав. Це було не якесь там вміння п’ятого рангу, а бойова навичка шостого рангу.
"Бойова навичка шостого рангу? Ця дівчина здатна використовувати бойову навичку шостого рангу, та ще й на такому високому рівні володіння!"
Чу Фен був дуже вражений, хоча його тіло перебувало під владою Яєчка, але він все одно продовжував уловлювати те, що відбувається прямо перед ним, адже він все одно залишався господарем свого тіла. Він також відчував всю загадковість і безжалісність бойової навички, яку продемонструвала дівчина в червоному вбранні.
Вона повністю перевершувала Лук Ста Перетворень і, безсумнівно, була бойовою навичкою шостого рангу. Але найголовнішим було те, що ця дівчина чітко виконала її, явно зрозумівши всі нюанси цього бойового мистецтва.
Тоді Чу Фен повністю оцінив силу цієї незнайомки і усвідомив, що він їй не рівня. Різниця в їхній силі була подібна до відстані від неба до землі.
Однак, наскільки б могутнішим не був її бойовий навик, вона ніяк не могла відбитися від гострих чорних кігтів. Вони явно не належали цьому світу, і тут не існувало нічого, здатного зламати їх, тоді як вони самі могли зламати що завгодно.
"Бум."
У цю мить чорний кіготь приземлився туди, де знаходилася дівчина в червоному, і, розкидавши навколо щебінь, залишив на тому місці відбиток кігтів. У дівчини в червоному не було жодного шансу ухилитися, тому її силою вдавило вниз.
"Бум, бум, бум, бум, бум."
Потім ще більше чорних кігтів почали безперервно досягати тіла дівчини. А через переважаючу могутність навіть гробниця здригнулася, наче в будь-яку мить була готова обвалитися. Навіть вирізані на поверхні письмена почали тьмяніти. А глибока яма почала розростатися під нестримним гнітом Яєчка.
"Досить! Годі!" — у наступну мить несамовито закричав Білий Тигр. У нього не було іншого вибору, окрім як вийти на сцену до того, як все вийде з-під контролю. Якби це тривало, то вся гробниця опинилася б перед лицем повного руйнування, а сам вхід до Гробниці Імператора був би назавжди втрачений.
Тільки після його слів Яєчко нарешті зупинилася. Чорні хмари над нею почали розсіюватися, а чорний газ, що оточував її тіло, нарешті зник. І тоді Чу Фен повністю відновив контроль над власним тілом.
Яєчко повернула свою духовну енергію, і тепер рівень сили Чу Фена повернувся на перший рівень Сфери Витоку. Однак, коли він нарешті оглянувся, то здивувався від теперішнього вигляду нерухомої гробниці.
Хоча в цілому все не сильно змінилося, окрім як з’явивилася величезна вирва і потьмянілих письмен.
"Кхе, кхе, кхе," — з глибокої вирви почувся важкий кашель, а потім дівчина в червоному вбранні повільно виповзла. Пурпуровий дзвін продовжував оточувати її, і його світіння також було не таким яскравим, як раніше.
А з її рота стікала свіжа кров, було очевидно, що вона серйозно поранена. І якби не захист пурпурового дзвону, то Яєчко вже давно б перемолола її в кривавий фарш.
