Обидві сестри

"Дивлячись на твою реакцію, я можу сказати, що ти вже здогадалася, хто за цим стоїть. І ми повинні добре розуміти його цілі, хоча особисто я не звинувачую його, швидше я йому вдячний."  

"Якби він не пішов на цей крок, то я б просто одружився на його дочці. Але зараз я хочу забрати обох його дочок," — Чу Фен посміхнувся і направився до виходу.  

"На якій підставі ти це говориш? Звідки тобі знати, що я вийду за тебе?" — допитала Су Роу.  
"Звичайно, я не зовсім впевнений, чи вийдеш ти за мене, але зараз ти моя. І тобі краще не опинятися поруч з іншою людиною, інакше я її вб'ю."  
"Не зважаючи на будь-які твої заперечення, з сьогоднішнього дня ти належиш мені. Ви обидві з маленькою Мей. Ох, обидві сестри — краще і не придумаєш," — Чу Фен заявив це владно і рішуче, навіть не звертаючи уваги на реакцію Су Роу, і покинув резиденцію.  

Су Роу залишалася байдужою, але плутанина в її голові лише збільшувалася.  

Через деякий час після того, як Чу Фен пішов, прийшов Су Хен. Піднявшись на п'ятий поверх, він зустрів Су Роу. На його обличчі був вираз вибачення, але вголос він нічого не сказав. Пройшовши до лазні і виявивши пляму крові на підлозі, він зітхнув:  
"Донько, мені шкода за те, що сталося."  

Су Роу дуже спокійно запитала: "Чому ти це зробив?"  
"Зітхання."  
"Силу родини Шаньгуань не варто недооцінювати. Якби я скасував заручини маленької Мей з Шаньгуань Я, то його родина затаїла б на нас образу. А якщо вони повстануть проти нашої родини Су, навіть якщо ми переможемо, то все одно зазнаємо величезних втрат, і місто Фенікс опиниться в занепаді."  
"Маленька Мей закохалася в Чу Фена, і це помітив кожен. Якби це був хтось інший, я б рішуче заборонив їхні стосунки. Однак Чу Фен виявився генієм, і в майбутньому він міг би набути неймовірної сили. Тому я не наважився образити його і намагався пов'язати його з нами."  
"Тепер ти, мабуть, затаїла образу. Однак через стосунки, що пов'язали вас, він, відчуваючи провину в серці, більше не посягатиме на маленьку Мей."  
"Згідно з моїми міркуваннями, Чу Фен не з тих людей, що тікають від відповідальності. І навіть якщо в майбутньому він не стане служити на благо родини Су, то принаймні буде нас оберігати. Не для когось іншого, а лише для тебе він це зробить," — Су Хен, не приховуючи своїх планів, детально все пояснив.  

Почувши слова батька, Су Роу раптом усміхнулася. Її усмішка, звернена до Су Хена, була дуже дивною і ненормальною, навіть його волосся стало дибки.  
"Мій дорогий батьку, ти правий. Чу Фен справді відповідальна людина, тому є ще більше причин не видавати маленьку Мей за Шаньгуань Я. Інакше він не лише знищить родину Шаньгуань, але й нашу родину Су, залишивши в живих лише двох — мене і маленьку Мей."  

"До чого ти ведеш? Чу Фен все одно буде претендувати на маленьку Мей, навіть після того, що сталося між вами? Знищить родину Су? Чу Фен знищить родину своєї половинки? Хіба він не буде боятися насмішок світу?" — вираз обличчя Су Хена різко змінився, він був явно стурбований, адже по Су Роу було видно, що все сказане — зовсім не жарт.  

"Мій дорогий батьку, якщо тобі і потрібно когось звинувачувати, то лише свою невірну оцінку Чу Фена. Він живе не для світу, а лише для себе і тих, хто йому небайдужий. Інші в його очах — лише інструменти, які можуть бути корисними або залишаться марними. Було марно йти проти нього."  

Кинувши останні слова, Су Роу розвернулася і пішла вниз. Хоча вона зберігала зовнішній спокій, але факт того, що батько продав її заради блага своєї родини, залишиться незмінним. І як після цього їй не бути розлючнеою? Дуже можливо, що цей гнів не згасне навіть за все її життя.  

Дивлячись, як Су Роу покинула резиденцію і вирушила за межі міста Фенікс, Су Хен був у розгубленості. Добре все обміркувавши, він тихим голосом промовив:  
"Можливо, я справді зробив помилку?"