Стань навколішки і проси вибачення

"Свист"
Чу Фен пішов ривком убік і ухилився від атаки Чу Ченга.
У той час, коли одна з його ніг торкнулася землі. Він раптом закрутився і його нога була відтягнута назад для удару.
Побачивши це, обличчя Чу Ченга трохи змінилося, і він поспішно відступив. Але на жаль, ноги чу Фена були не тільки швидкими, але й удар був точним і не було ніякого способу уникнути його.
Коли Чу Ченг запанікував, він міг тільки рішуче виставити обидві руки, щоб заблокувати удар Чу Фена.
"Бац"
"Вшш"
Після удару ногою Чу Ченг був змушений відійти на кілька кроків назад також оніміння відчувалося в його руках.
Тоді Чу Ченг трохи насупився. Неважливо що він думав, він і не підозрював, що сила Чу Фена настільки велика.
Ця сила перевершувала всі його очікування, так що йому довелося битися на повну силу.
"Ти знаєш силу свого тіла, але тільки з грубою силою свого тіла, ти не зможеш досягти успіху. Я дам тобі шанс випробувати міць бойових навичок."
"Ту ту ту..."
"Ха-!"
Чу Ченг послідовно натиснув на акупунктурні точки свого тіла, а потім раптом закричав уголос. Миттю його тіло трохи розширилося і його кулаки так само збільшилися в розмірах.
Також його шкіра від блідого кольору перейшла до фіолетового і на ній з'явилися вени. Він виглядав дуже страшно.
"Зміцнююча навичка."
Чу Фен примружив очі, і він міг сказати, що Чу Ченг використав якусь зміцнюючу навичку.
Такий вид навичок не змінює навичок власника, але підсилює все тіло.
Після розвитку до певної точки, стихійні елементи більше не зможуть вражати тіло, навіть мечі чи списи не зможуть поранити його. Все тіло ставало смертоносною зброєю.
Він бачив миттєву зміну виразу обличчя Чу Фена так що Чу Ченг відразу запишався собою. Хоча сила Чу Фена була несподіваною, він знав, що найбільша його слабкість у тому, що він ще не встиг натренувати жодних бойових навичок.
Навичка що він використовував називалась Сталеве Тіло. З цією навичкою, можна було вважатися практично непереможним, поки тягаєшся у фізичній силі з кимось духовного рівня. Тому він був абсолютно впевнений, що він може перемогти Чу Фена.
"Чу Фен ти можеш стати на коліна і просити вибачення, або..."
Але не даючи йому закінчити своїх слів, тіло Чу Фена зникло.
Коли Чу Фен з'явився знову, він був перед Чу Ченгом. Сильний, важкий кулак перед його очима ставав дедалі більшим.
Побачивши, що Чу Фен наважився тягатися з ним у фізичній силі, Чу Ченг посміхнувся, і він так само кинув свій кулак на кулак Чу Фена.
"Ляз"
У момент зіткнення двох кулаків пролунав звук ніби від зіткнення двох пластин зі сталі.
Але після цього обміну ударами Чу Ченга відтіснило на кілька кроків. Почуття оніміння в його кулаку не зменшувалося, а скоріше збільшувалося. Тоді він глянув на Чу Фена, якого не відштовхнуло навіть на пів кроку назад.
"Наскільки сильне тіло цього хлопця?"
Чу Ченг, нарешті, зрозумів, що щось не так. З його нинішнім рівнем розвитку навички, на одному з ним рівні духовної сфери, не було нікого хто наважився б помірятися з ним силою.
Але зараз, в його очах, Чу Фен не тільки зіткнувся з його силою, але навіть мав перевагу. це дійсно змушувало його розуміти, що ситуація не надто хороша.
"Свист"
Раптом Чу Фен рвонув уперед, і він завдав удару однією долонею. Він прямо атакував Чу Ченга перед ним.
Чу Ченг після минулих двох уроків не хотів приймати його атаку. Натомість він націлився на зап'ястя Чу Фена і схопив його.
"Це..."
Але це не був час Чу Ченгу радіти. Він з подивом виявив, що його рука схопила порожнечу і рука, яка йшла на нього, так само зникла в повітрі.
"Бабах"
"Ах!"
Поки він був здивований, долоня дуже сильно вдарила його в груди.
У долоні Чу Фена було багато сили. Чу Ченга було відкинуто на десять метрів, після чого він впав на землю вибризкуючи кров з рота.
Спостерігаючи цю сцену, Чу Чжень широко розплющив очі й рот. Неважливо як, він ніколи і не подумав би що Чу Ченг, який був на четвертому рівні духовного світу, буде переможений Чу Феном.
Це вже перевершувало всі можливі припущення. Адже раніше Чу Фен був мусором, і не було нікого гіршого за нього.
"Як це сталося..."
В цей час на обличчі Чу Ченга, крім болю, виражався вираз шоку.
Він не міг збагнути. Не міг зрозуміти, чому він не зміг схопити зап'ястя Чу Фена і побити його.
"Він вивчив навички?"
"Неможливо. Абсолютно неможливо. Він увійшов у внутрішній двір лише десять днів тому. Як він може використовувати навички?"
Чу Ченг відчував, що щось показане Чу Фэном, не може бути бойовою навичкою, тому що протягом десяти днів було неможливо вивчити бойові навички.
Але, якби він знав, що Чу Фен не тільки використовував бойову навичку, але й те, що ця навичка була найсильнішим умінням у внутрішньому дворі, Ілюзорна Долоня, хто знає, як би він себе відчував.
"Брат." Якраз у той час Чу Чжень підбіг і підтримав Чу Ченга і хотів було втекти.
Він по-справжньому панікував. Він тільки подумав, що, якщо Чу Ченг не зміг перемогти Чу Фена, він міг думати лише про втечу.
"Ви двоє, вам немає потреби йти так рано."
Але саме в цей момент, навіть не видавши і звуку, з'явився Чу Фен і перегородив їм шлях.
"Чу Фен, що ти робиш?"
Обличчя Чу Чженя було спокійним, але він не міг приборкати страх у своєму серці.
Це тому, що нинішній Чу Фен повністю відрізнявся від того, яким він його пам'ятав. Здавалося, що це зовсім інша людина. Ці зміни справді лякали його.
"Я не планую нічого, просто діставайте все, що є у ваших кишенях, встаньте на коліна і просіть вибачення, тоді я відпущу вас." На обличчі Чу Фена була невелика посмішка, але ця посмішка робила його ще страшнішим.
"Чу Фен не перегинай." Сказав Чу Ченг, стиснувши зуби.
"Я перегинаю? Ви всі своїми вустами казали, що я невдаха. Принижували і ображали мене перед іншими."
"Ви навіть потай йшли за мною, хотіли пограбувати і побити. Тепер ти кажеш, що я перегинаю?"
"Я знаю, що ти не бачиш мене як частину сім'ї Чу, але це не має значення, тому що я ніколи не дивився на тебе як на свою сім'ю."
"Образи для мене ніщо, але таке ставлення до Чу Юе неприпустимо, тому що Чу Юе моя сім'я, і ​​вона одна з тих небагатьох, кого я хочу захищати."
Після цих слів, обличчя Чу Фена похололо, і він раптом простяг руки. З двома чіткими "ляпами", два ляпаси приземлилися на обличчя Чу Ченга та Чу Чженя.
Ті два ляпаси були дуже потужними і обидва брати впали на землю. Після цього Чу Фен раптом простяг ногу і жорстоко вдарив Чу Ченга в груди.
"Що з твоїм ротом? Чому ти досі нічого не кажеш? Говори. Скажи... будь ласка, пробач мені." Поки Чу Фен говорив, він двічі ляснув Чу Ченга.
Після цих двох ляпасів, щоки Чу Ченга залишилися з двома мітками долонь і сліди крові текли з його рота.
"Я не збираюсь благати невдаху на зразок тебе, мрій" Чу Ченг здавався дуже непоступливим.
Але Чу Фен тільки посміхнувся і змахнув своєю рукою. Декілька ляпасів приземлилися на обличчя Чу Ченга.
У цій ситуації щоки Чу Ченга почали швидко набрякати, і його голова стала схожою на свиняче рило.
"Чу Фен!" Бачачи, що його брат був настільки жорстоко побитий, Чу Чжень нарешті вибухнув.
"Замовкни." Тільки-но змахнувши його великим рукавом, і з ляпасом Чу Чжень упав на землю, навіть не маючи сил на те, щоб встати назад.
Тієї миті Чу Чжень по-справжньому зрозумів різницю між ним і Чу Феном. Виявилося, що він справді не може прийняти навіть однієї атаки Чу Фена.
"Чу Фен, убий мене якщо посмієш!" Чу Ченг показав зловісні відблиски в очах і почав ревіти від болю.
"Ти думаєш я цього не зроблю?" Як тільки він сказав це, Чу Фен зняв кинджал з талії Чу Ченга і прицілився в його дантянь і сказав.
"Я рахую до одного. Якщо ти не вибачишся, я знищу твій дантянь, і ти більше ніколи в житті не будеш здатний до культивації."
"Як ти смієш?!?" Почувши слова Чу Фена, обличчя Чу Ченга миттєво змінилося. Там не було більше агресії і читався тільки незрівнянний страх.
Він відчував те що й Чу Чжень. Він також вважав, що Чу Фен перед ним повністю відрізнявся від того Чу Фена якого він пам'ятав.
Він дійсно не міг бути впевнений, чи справді Чу Фен не знищить його дантянь, чи справді він хотів убити його.