Сходинка

"Яке парі?" — посміхаючись, запитала Су Роу.  

"Чень Вансі, напевно, не в змозі перемогти Дін Чжоу, тож її поразка — це лише питання часу".  

"Тому цілком природно, що Дін Чжоу зійдеться в бою з Чу Феном. Я ставлю на те, що Дін Чжоу переможе Чу Фена. І якщо я виграю, то я буду вирішувати, за кого ти вийдеш заміж", — промовив Су Хен.  

"Батько, чому ти знову заговорив про мій шлюб? Я ж і раніше казала, що сама оберу собі чоловіка".  

Почувши ці слова, Су Роу виявила незгоду.  

"Ну, якщо ти не згодна..." — Су Хен байдуже посміхнувся.  

"З чим не згодна? Та чому б і ні? Але якщо виграю я, то ти розірвеш шлюб між маленькою Мей і Шаньгуань Я. Як щодо цього?" — серйозно заявила Су Роу.  

"Це..." — у цей момент Су Хен трохи нахмурився, і було видно, що він відчуває труднощі.  

"Що, вже здаєшся?" — Су Роу прищурилася, і її очі нагадували два півмісяці, і вона посміхалася, насолоджуючись тим, що її власний батько опинився у скрутному становищі.  

"Та ти, мабуть, жартуєш. З якого боку я здаюся? Пам'ятай свої слова: якщо Чу Фен переможе Дін Чжоу і зможе стати найкращим у цьому Зборі Юних Талантів, то я особисто навідаюся до родини Шаньгуань і розірву шлюб. Звичайно, якщо тільки маленька Мей погодиться", — урочисто пообіцяв Су Хен.  

"Хех, мій дорогий батько, не хвилюйся. Маленька Мей мріє про те, щоб ти розірвав цей договірний шлюб", — щиро радісно посміхнулася Су Роу.  

Вона спочатку оглянула Су Мей, що знаходилася поруч, а потім перевела погляд на Чу Фена і тихо промовила:  

"Чу Фен. Тепер щастя маленької Мей залежить лише від тебе".  

Ніхто з оточуючих не чув розмови між батьком і донькою, тому що в цей момент усі їхні погляди були зосереджені на битві Дін Чжоу з Чень Вансі. Їхній бій нарешті наблизився до розв'язки.  

Чень Вансі безперервно посилала потужні атаки, використовуючи різноманітні бойові навички. Однак найбільше шокувало те, що Дін Чжоу відповідав їй тими самими бойовими навичками. І кожного разу все більше тиснув на Чень Вансі.  

Вони помітили, що Дін Чжоу був дуже сильним. Під час такого тривалого бою Дін Чжоу бився аж ніяк не всерйоз. Він ніби постійно загравав із Чень Вансі.  

Перед обличчям Дін Чжоу Чень Вансі не випромінювала ту атмосферу, яку демонструвала перед попереднім супротивником. Її колись відсторонене і гордовите обличчя наповнилося краплями поту, і вона переривчасто ловила ротом повітря. І вона практично опинилася загнаною в кут під натиском свого супротивника.  

"Вансі, ти можеш це зробити".  

Зараз Чень Хуей закатав свої рукава, а його кулаки були щільно стиснуті. Він просочився холодним потом, спостерігаючи за Чень Вансі. Їхнє Золотисто-пурпурове місто обов'язково має перемогти в цьому Зборі Юних Талантів, інакше вони будуть відповідати за нестачу податкових коштів.  

Не кажучи вже про те, яке покарання призначить їм місто Фенікса, вони також стануть посміховиськом для інших міст. І їхня планка в очах громадськості впаде на рівень нижче, і після цього буде дуже важко знову реабілітуватися.  

"Пані Вансі, ви повинні перемогти!"  

"Ви зможете це зробити!"  

Порівняно з Чень Хуеєм, який мовчки співчував, охоронці Золотисто-пурпурового міста почали відкрито вболівати за Чень Вансі, тому що честь Золотистого міста, як і їхня власна, стояла на кону цього поєдинку. Їм залишалося вірити лише в перемогу.  

Однак реальність була не такою райдужною. Як тільки Чень Вансі повністю видихнулася, Дін Чжоу розпочав свій наступ. Його люта атака перевершила всі очікування.  

Хоча це була проста пряма атака, без використання бойових навичок, вона змушувала глядачів зітхнути від захвату. Перед нею будь-який опір Чень Вансі був марним. Їй залишалося лише спостерігати, як Дін Чжоу крок за кроком наближався до неї.  

У цей момент усі усвідомили, наскільки сильним був цей юнак. Хоча Чень Вансі сильно виділялася на тлі своїх однолітків, але перед Дін Чжоу навіть вона блідла.  

"Ця дівчинка програла!"  

Нарешті Дін Чжоу підійшов до Чень Вансі, її жіночні акуратні долоні були опущені, він поклав свої руки на її плечі. І хоча вона здавалася такою жіночною і слабкою, Дін Чжоу силою поставив її на коліна. І притиснув її до землі, але в неї не залишилося сил не лише на те, щоб піднятися, але навіть для того, щоб чинити якийсь опір.  

"Сволоч!"  

Дивлячись на те, як його власна донька опустилася на коліна перед Дін Чжоу, Чень Хуей люто різко підвівся, і на його обличчі читався гнів. Однак він стерпів, точніше, у цій ситуації йому довелося стерпіти.  

Програла. Чень Вансі зазнала повної поразки. Фінал перевершив усі очікування глядачів, вони б ніколи не подумали, що Дін Чжоу приховує у собі стільки сили. Він був просто непорівнянний з іншими майстрами того ж рівня Сфери Витоку.  

Одночасно радісні вигуки рознеслися по всій площі. Незалежно від того, яким був результат останнього бою, бій між Чень Вансі і Дін Чжоу був бенкетом для очей, і Дін Чжоу по праву заслужив перше місце в цьому змаганні.  

Найбільше раділи представники міста Хмарних Вітрів. Особливо правитель цього самого міста, його посмішка була надзвичайно гордовитою, адже місто Хмарних Вітрів знову стало чемпіоном Збору Юних Талантів, і воно займе провідне місце серед двадцяти другорядних міст.  

На відміну від людей із міста Хмарних Вітрів, представники Золотисто-пурпурового міста були сильно пригнічені. Вони спочатку вважали, що завдяки силі Чень Вансі займають виграшну позицію, але поразка в бою з Дін Чжоу все перекреслила.  

Враховуючи всі минулі Збори Юних Талантів, вони знову програли. Втративши останню надію на перемогу, загроза величезного сорому нависла над їхнім містом.  

Чень Вансі зійшла з бойової арени, її обличчя все ще випромінювало холодну витонченість, але її очі наповнилися сльозами. Було ясно видно, що вона засмучена своєю поразкою.  

А на обличчі Дін Чжоу з'явилася щаслива посмішка, поки він спостерігав за пригніченою Чень Вансі. І наостанок, залившись з самозадоволеною посмішкою, він уже почав повільно покидати арену.  

"Збір Юних Талантів ще не закінчено. Куди це ти поспішаєш?"  

Але його перервав раптовий дзвінкий голос, що лунав позаду нього.  

Озирнувшись, легке занепокоєння пробігло по спокійному обличчю Дін Чжоу, тому що він зневажливо виявив юнака, який раптом з'явився на арені. Але найбільше дивувало те, що він не знав, як той там опинився.  

Ця зміна знову прикувала увагу людей до бойової арени. Майже ніхто не відчув появи там молодої людини. Звичайно, це був Чу Фен.  

"Чу Фен? Навіщо він піднявся на арену? Він хоче померти?"  

Представники Золотисто-пурпурового міста були наповнені люттю. Навіть Чень Вансі, яка зазнала поразки від Дін Чжоу, розуміла, що у Чу Фена немає жодного шансу на перемогу. Швидше, він ще більше втратить обличчя.  

"Ти кидаєш мені виклик?" — оцінивши Чу Фена, Дін Чжоу злегка посміхнувся.  

"Виклик? Мені ж не обов'язково це говорити, правда? Я просто зацікавлений у тому, щоб стати чемпіоном цього Збору Юних Талантів. Ну а ти... ти виявишся лише однією зі сходинок до моєї кінцевої мети".  

Вираз обличчя Чу Фена випромінював легку посмішку, і його погляд був сповнений ліні. Оцінивши бій Чень Вансі з Дін Чжоу, він не бачив у ньому рівного супротивника.