Справжній геній

"Чорт! Що сталося?"  
"Небеса! Що ж тут трапилося?"  
Розв'язка бою шокувала всіх. Через велику кількість залишкових образів багато хто не побачив атаку Чу Фена. Вони встигли застати лише момент, коли образи розвіялися, а його супротивник із Школи Ловця Вітру впав на підлогу.  

"Яка сильна атака!"  

Однак порівняно з натовпом, що перебував у замішанні, у правителя міста Фенікса Су Хея загорівся інтерес. Він весь час спостерігав за Чу Феном, аж до моменту, коли той був атакований.  

"Батько, як я й казала. Чу Фен володіє Силою Духа, і подібні бойові навички марні проти нього", — у той момент Су Роу, що стояла за Су Хеєм, заговорила, перебуваючи у піднесеному настрої.  

"Такий результат стався не лише завдяки цьому. Хоч він і володіє Силою Духа, але він лише почав культивувати Таємну Техніку. І таким чином він не повинен бути здатним перемогти супротивника на першому рівні Сфери Витоку, сам при цьому залишаючись лише на восьмому рівні духовного світу. У нього є талант, який і робить його таким сильним".  

"У Блакитній провінції всі, хто культивує хоч трохи швидше за інших, називають себе геніями. Але насправді геній повинен володіти не лише талантом до культивації, а також, як і Чу Фен, робити просто неймовірні речі".  

Погляд Су Хена був зосереджений на Чу Фені. Його очі переповнював захват, і він звернувся до Су Роу:  

"Роу’ер, ви обидві не помилилися. Цей Чу Фен повинен приєднатися до нашої родини. І, можливо, майбутнє родини Су ляже на його плечі".  

"Сильна. Чень Вансі дійсно гідна вважатися основним учнем школи Лінюн. Їй знадобився лише один удар, щоб розгромити свого супротивника".  

Саме в цей момент у натовпі лунали інші крики: на іншій арені Чень Вансі блискавично перемогла свого супротивника, завдавши тому лише одного удару.  

Однак її удар не був таким загадковим, як той, що наніс Чу Фен. Вона зробила це відкрито, на очах у всіх, і кожен із присутніх оцінив, наскільки вона перевершувала свого опонента.  

"Сестричко Вансі, ти дійсно занадто сильна. Схоже, ти головна надія нашого Золотисто-пурпурового міста".  

"Не просто надія. Ми вже можемо вважатися переможцями. Подивись, на бойовій арені лише два учасники знаходяться на другому рівні Сфери Витоку. І сестричка Вансі перемогла свого супротивника з одного удару. А цей хлопець навпроти все ще возиться зі своїм опонентом, який знаходиться лише на першому рівні Сфери Витоку. А його рівень культивації на цілий рівень нижчий!"  

"Це правда. Хоча він і здається сильним, але він явно поступається сестричці Вансі, і йому, швидше за все, не вистачить сил, щоб змагатися з супротивником на другому рівні Сфери Витоку. Дивно, як він зміг досягти такого високого результату на полюванні?"  

"Пфф. Можливо, він теж скористався хитрістю, як Чу Фен".  

Люди з Золотисто-пурпурового міста перевели свої погляди на інших основних учнів школи Лінюн. І зосередили всю свою увагу на цьому поєдинку.  

Адже на полюванні на Примарних Звірів цей хлопець показав найкращий результат. Однак, спостерігаючи за його боротьбою, вони відчули певне розчарування.  

Це було через те, що представники міста Хмарних Вітрів постійно перемагали на попередніх зборах. А цей основний учень школи Лінюн, перебуваючи на другому рівні Сфери Витоку, ніяк не міг закінчити бій із супротивником, який знаходився лише на першому рівні.  

Але якщо порівнювати силу та швидкість, які він демонстрував, то він не сильно відрізнявся від свого опонента. Навіть бойові навички, які він використовував, були звичайними і нічим не виділялися.  

"Хаа!"  

Раптом другий учасник бою, який знаходився на першому рівні Сфери Витоку, виявив свою силу. Його важкі удари, підсилені Технікою Трьохсот Тисяч Пазурів, здригнули всю арену. Це була бойова навичка четвертого рангу. Його атака набула нового вигляду, і цей напад був аж ніяк не жартівливим.  

"Свист"  

Перед лицем наступу супротивника юнак із міста Хмарних Вітрів не був ні швидким, ні повільним. Він, не панікуючи, також скористався бойовою навичкою четвертого рангу.  

Зазвичай при різниці в рівні культивації навички володаря більшої духовної сили виявляються потужнішими. Однак у цьому випадку вони залишалися на рівних, що змушувало оточуючих думати, що цьому хлопцю явно бракувало майстерності.  

"Хлоп"  

Нарешті вони приступили до обміну ударами. Їхні кулаки зіткнулися, а їхні аури Сфери Витоку вирвалися назовні, і під таким тиском на арені з'явилися маленькі тріщини.  

"Хаа!"  

Юнак із міста Хмарних Вітрів раптом гучно закричав і використав величезну силу. Він розгромив свого супротивника важким ударом і відкинув його тіло геть. Незабаром той впав на землю.  

Він переміг. Нарешті представник із міста Хмарних Вітрів переміг. Однак порівняно з Чень Вансі, яка розправилася з опонентом одним ударом, він витратив занадто багато зусиль.  

Оточуючі почали думати, що його щільність культивації значно поступалася Чень Вансі.  

"Прихована сила? Цікаво!"  

У той час Чу Фен, перемігши у першому бою, чекав початку наступного. Він також, як і інші, зосередив свою увагу на вихідцеві з міста Хмарних Вітрів. І з першого погляду зрозумів, що той навмисно приховував свою силу.  

Поки цей юнак вів свій бій, Чень Вансі, яка показала відмінний результат у першому раунді, встигла перевести дух.  

Чу Фен знову піднявся на арену. І його наступний супротивник виявився лише трохи сильнішим за попереднього, і він також був учнем школи Лінюн. Хоча обидва його супротивники знаходилися на першому рівні Сфери Витоку, цей створював більш потужну атмосферу.  

"О, я впізнав тебе. Ти ж був із тим товстуном, мером міста!" — із посмішкою промовив Чу Фен.  

"Твої глузування будуть марними, коли я затулю тобі рота!" — тон цього юнака був холодним.  

"Нещодавно я вже зустрічав когось із подібним тоном, але тим, хто опинився на землі, був він".  

Чу Фен не бачив рівного в цьому супротивнику, адже, перебуваючи на сьомому рівні духовного світу, він був здатний перемогти супротивника першого рівня Сфери Витоку. А зараз він був уже на восьмому рівні духовного світу, і майстер другого рівня Сфери Витоку не зможе впоратися з ним. Тому незалежно від того, наскільки грізним хотів здаватися його супротивник, за оцінкою Чу Фена, для його повалення було достатньо лише одного удару.  

"Пфф. Ти думаєш, я виявлюся таким же бездарним, як він? Ти занадто недооцінюєш учнів школи Лінюн".  

Він раптом зробив свій хід. Цей хлопець скористався Таємною Технікою, а також підсилив себе бойовими навичками, випромінюючи золотисте сяйво. Його тіло здавалося сліпучо яскравим, як сонце, але водночас мало золотисто-мідний відтінок.  

Це було не просто тіло, воно здавалося міцнішим за метал. Він міг руками ламати сталеві мечі і розривати навпіл залізні дзвони — такий був результат посилення його тіла завдяки бойовій навичці. Він був не лише втіленням живої зброї, але й його сяйво заважало відстежувати його рухи.  

"Цього разу Чу Фен зазнає поразки. Його супротивник у кілька разів сильніший за попереднього учня Школи Ловця Вітру. Проти прямого нападу його хитрощі не спрацюють".  

"Правильно. Хоча ми й не зрозуміли, чому він переміг учня Школи Ловця Вітру, але проти людини, яка має сталеві сухожилля та кістки з металу, у Чу Фена немає шансів на порятунок".   

Від арени, на якій перебував Чу Фен, відходило золоте світло. Яким би гострим зором не володіли глядачі, вони ніяк не могли розгледіти, що відбувається на сцені.  

Однак вони могли відчути ауру, що виходила від учня школи Лінюн. І знову пророкували, що цього разу Чу Фену не вдасться отримати перевагу. Адже, не маючи абсолютної переваги в силі, було неможливо пробитися крізь посилюючі навички.  

"Ваа…"  

І нарешті пролунав довгоочікуваний жалісний крик. Золоте світло поступово почало згасати. І коли воно повністю зникло, усі роззявили рота від шоку.  

Вони з подивом виявили, що Чу Фен стояв на тому самому місці і не зазнав жодної шкоди. Тоді як учень із школи Лінюн розпластався на землі, випускаючи білу піну з рота, і лежав догори дригом, втративши свідомість.