Наречений Су Мей

"Що сталося? Чому Чу Фен ще не повернувся!"  
У одній із частин площі Су Мей сильно нахмурилася. Її очі оглядали околиці, намагаючись знайти Чу Фена.  

"Не хвилюйся. З його рівнем культивації, поки він не зайде в заборонену зону Лісу Примарного Рогу, з ним нічого не станеться. Я впевнена, він все ще полює, намагаючись показати значні досягнення", — сказала Су Роу, стоячи поруч із Су Мей.  

Обидві сестри були одягнені в білі сукні. Су Роу випромінювала витонченість, і кожен її погляд, чи то похмурий, чи радісний, не залишав байдужим нікого. Де б сестри не з'являлися, вони завжди ставали центром уваги, викликаючи у чоловіків прискорене серцебиття, а у жінок — ревнощі.  

"Сестричко Су Роу, Мей’ер, давно не бачилися!" — почувся чаруючий голос, і до них підійшов симпатичний молодий юнак. У руках він тримав віяло і помахував ним на рівні грудей. Він міг вважатися справді елегантним. Багато дівчат перевели свої погляди на нього і ахнули від подиву.  

Причиною такої широкої уваги була не лише його зовнішність, але й те, що він був одягнений у форму основного учня найкращої школи Блакитної провінції — школи Лінюн. Його культивація дорівнювала восьмому рівню Сфери Витоку.  

"О, так це Шаньгуань Я. Ти теж повернувся для Збору Юних Талантів?" — побачивши юнака, Су Роу прищурилася і ввічливо посміхнулася йому.  

Родина Шаньгуань була досить впливовою у місті Фенікса. Хоча нинішнім правителем міста Фенікса була родина Су, але могутність родини Шаньгуань не сильно їм поступалася. А цей Шаньгуань Я був представником молодого покоління цієї родини і був таємно обраний спадкоємцем родини Шаньгуань.  

"А що такого цікавого в нинішньому Зборі Юних Талантів? Це ж лише для того, щоб дати другорядним містам 'хліба і видовищ'", — сказав Шаньгуань Я, помахуючи своїм складним віялом.  

"Якби представникам із міста Фенікса дозволили брати участь, тоді ці жуки з другорядних міст не змогли б увійти не лише в десятку, але навіть у сотню. Але, звичайно, вся ця чернь не йде в порівняння з молодим поколінням міста Фенікса", — додав він, і було видно, що він сповнений гордовитості.  

"Це Збір Юних Талантів, і тому, що тобі вже дев'ятнадцять, навіть якщо ти захочеш, тебе не допустять", — Су Мей стрільнула на нього поглядом, і було видно, що Шаньгуань Я їй не подобався.  

Але слова Су Мей його анітрохи не розгнівали. Він лише слабко посміхнувся і сказав:  

"Мей’ер, як ти можеш говорити такі слова своєму майбутньому чоловікові?"  

"Ха! Ти не мій наречений. Я ніколи не визнаю шлюб із тобою, тож краще стеж за своїми словами. І не називай мене Мей’ер. Мені це настільки не подобається, що аж огидно", — Су Мей зиркнула на нього і, розвернувшись, пішла геть, не бажаючи залишатися поруч із цим чоловіком.  

"Сестричко Су Роу, Мей’ер занадто жорстока. Однак, оскільки вона моя наречена, я не проти, якщо вона розмовлятиме зі мною таким чином. Але через це на нас дивляться як на невдалий жарт", — Шаньгуань Я мав ображений вираз обличчя, виливаючи свої скарги Су Роу.  

"Хо…", — почувши його слова, Су Роу чарівно посміхнулася і відповіла:  

"Оскільки ти знаєш її запальний характер, постарайся не вимовляти при ній таких слів. Зрештою, вона юна, такий темперамент притаманний її віку. Тобі лишається лише пробачити її".  

"Хоча ваш шлюб уже обговорений, ти повинен бути більш щирим. Інакше навіть якщо ти отримаєш її тіло, ти ніколи не дістанешся її серця. Це буде жахливо як для тебе, так і для неї".  

"І як її старша сестра, хоча я й не хочу суперечити рішенню нашого батька, я ніколи не дозволю маленькій Мей вийти за людину, яку вона не кохає".  

"Тому навіть якщо ваш шлюб уже обумовлений, поки вона тебе щиро не полюбить, я не дам своєї згоди на ваш шлюб", — сказавши це, Су Роу пішла за Су Мей.  

Посмішка на обличчі юнака миттєво зникла, і в його очах пробіг мороз, після чого він холодно промовив:  

"Ті, ким я захочу володіти, будуть належати мені. І ніхто не стане на шляху моїх бажань!"  

У цей же час усі учасники першого етапу повернулися на головну площу. І організатор Збору Юних Талантів вибрав найкращу дев'ятку учасників, які зібрали найбільшу кількість рогів Примарного Звіра.  

Кожен із них був основним учнем першокласних шкіл. І Ван Веньпень із Золотисто-пурпурового міста посів десяте місце, тоді як інший учень школи Лінюн, Чень Вансі, посіла друге місце.  

Тоді як перше місце посів представник від міста Хмарних Вітрів. Місто Хмарних Вітрів вважалося найсильнішим із другорядних міст. І вони щороку займали перше місце на Зборі Юних Талантів.  

Цей юнак був дуже вражаючим і також був основним учнем школи Лінюн. Хоча він і Чень Вансі перебували на другому рівні Сфери Витоку, атмосфера, яку створював цей представник міста Хмарних Вітрів, говорила про те, що він набагато сильніший за Чень Вансі.  

А різниця між тими, хто посів перше і друге місце, становила двісті дванадцять рогів Примарного Звіра: двісті трьох убила Чень Вансі, і чотириста п'ятнадцять звірів завалив цей хлопець.  

"Час майже вийшов. Тепер усі підніміться на арену", — сказав організатор.  

"Почекайте", — якраз підійшла Су Мей.  

"Третя пані, що сталося?" — Організатор дуже поважно звернувся до Су Мей.  

"Ще один учасник не представив свою здобич. Як ви можете почати без нього?" — Су Мей була незадоволена таким ставленням.  

"Ще один учасник?" — Організатор кинув погляд на охоронця, і той почав вивчати список.  

"Ех…", — охоронець швидко пробігся по списку і гучно оголосив:  

"Дійсно, є ще один учасник, який не представив свою здобич".  

"І хто ж це?" — уточнив організатор.  

"Чу Фен, учасник від Золотисто-пурпурового міста. Він основний учень другоряднї школи, Школи Блакитного Дракона, і його культивація дорівнює восьмому рівню духовного світу", — гучно оголосив охоронець.  

"Ху..."  
Ці слова викликали переполох серед натовпу. Не кажучи вже про те, що він був учнем другоряднї школи, він був лише на восьмому рівні духовного світу і вважався найслабшим серед усіх учасників. Кожен відчував, що немає необхідності чекати на таку людину.  

"Третя пані, навіть якщо цей учасник представить свої результати, я боюся, що він не зможе потрапити до десятки найкращих. І я вважаю, що нам краще розпочати другий етап. Ви згодні?" — організатор, відчувши реакцію натовпу, опинився у скрутному становищі.  

"Звідки вам знати, що він не зможе потрапити до десятки найкращих?" — Су Мей прикусила губи, і її ставлення стало більш різким.  

"Це..." — організатор зблід і втратив мову. Він дійсно не хотів образити третю паню.  

"Давайте просто дотримуватимемося правил. Оскільки встановлений час ще не минув, ми просто почекаємо. І якщо після закінчення часу він не з'явиться, тоді можете розпочинати другий етап", — підсумувала Су Роу.  

"Як побажаєте, друга пані!" — вислухавши її, організатор кивнув. Порівняно з жвавою та вибагливою Су Мей, Су Роу була розсудливою і мала великий вплив у місті Фенікса.  

Хоча натовп попросили лише трохи почекати, на їхніх обличчях читалося невдоволення. Вони міркували, що настільки слабкий учасник все одно нічого собою не представляє. До того ж найсильніша десятка вже була визначена, і, на їхню думку, Чу Фен не зміг би навіть наблизитися до неї.  

"Вибачте, я запізнився!"  

Як тільки натовп ледь не досяг точки кипіння, на середину площі вибіг юнак. Чу Фен нарешті прибув!