Рушниця!
Будь-то спортивні, не спортивні, магічні чи не магічні, мабуть, це справедливо для усіх змагань, але протистояння починається до початку власне змагань. Можна сказати, що ця тенденція була особливо сильною на Турнірі дев’яти шкіл дві тисячі дев’яносто шостого року.
Турнір дев’яти шкіл, в якому кожна школа хотіла кинути виклик престижному Загально національному турніру старших шкіл, всі школи, від першої до дев’ятої старшої, працювали над підготовкою, під провідною роллю студентської ради. Нажаль, не можна сказати що усі старші школи магії прагнуть перемогти в турнірі. Однак їх мозок працював в однаковому напрямку, щоб зробити усе можливе, щоб досягти хоча б трохи кращих результатів.
Відібрати гравців, налаштувати CAD відрегулювати Послідовність активації. З таких стартових пунктів попередньої підготовки починається змагання. Уся підготовка проходила відповідно до характеристик змагань. Тому було зрозуміло, що раптове повідомлення керівного комітету Турніру дев’яти шкіл, про оголошення дисциплін, спричинило безлад.
Перша старша не була винятком. Тим більше президент студентської ради, Накайдзьо Азуса, була настільки шокованою, що робота студентської ради затягнулася на кілька днів.
Але час йшов, нічого не відбувалося. Просто хвилюватися призведе лише до прогалин в реальному змаганні, через недоліки в підготовці. Саме від страху цього, а не через почуття обов’язку перезапустилася Азуса.
Як тільки збадьорилася «верхівка», швидко оговталася й уся Перша старша. Азуса була найбільш шокованою, якщо поглянути з іншого боку, це означало, що інших учнів це зачепило менше.
Шокуюче повідомлення надійшло в понеділок, другого липня. Через три дні, наприкінці обідньої перерви, у четвер, п’ятого липня, список гравців був завершений.
І після занять цього ж дня. У різний час і в різних місцях відбулися зустрічі команд для кожного змагання.
◇ ◇ ◇
– Вибачте.
Акечі Емі, другий «B» клас Першої старшої школи. Назвавшись загально прийнятим прізвиськом «Еймі», зі своїм темно червоним волоссям увійшла до невеликої зали для переговорів корпусу практичних занять.
На цьогорічний Турнір дев’яти шкіл вона була обрана парним гравцем на нову дисципліну Роар енд ганер. Відтепер, у цій кімнаті планувалося проводити зустрічі з іншим гравцем пари та їх інженером.
Однак свого інженера вона добре знала, ще до того як увійшла. Це був її одноліток, якого не назвати звичайним, і тим хто відповідав за неї на минулорічному Турнірі дев’яти шкіл. Її дивувало чому рік тому він був на другому потоці, але цього року, на щастя (?) він переведений на новостворений курс магічної інженерії. (Орієнтовно) він був у підходящому місці для його рук і мізків.
Почувши про це, Емі була настільки щасливою, ніби це було сказано про неї. Якщо чесно, у неї було полегшення. Якби він залишився учнем другого потоку, то це вони, учні першого потоку, не відповідали б рівню теоретичних знань. Деякі однокласники не хотіли цього визнавати. Вони говорили: «ми перемагаємо в загальному заліку. Єдине де ми програємо, це оцінка за письмовий тест», для Емі це звучало як програш.
Якщо брати лише оцінку за тест, чи сам «загальний бал», це ж лише оцінка шкільної системи? Про таке думала вона. Її однокласники не могли повірити, що він виграв Код моноліту в дивізіоні новачків, минулого року, перемігши Третю старшу, в команді якої був один з сім’ї Ічідзьо, з Десяти головних кланів, принісши перемогу в загальному заліку.
Як і очікувала Емі, відповіді з кімнати не було. Ще було десять хвилин до запланованого часу зустрічі. Гравцем, що складала їй пару, була третьокурсниця, а її інженером була президент студентської ради. З погляду загально прийнятого глузду, не можливо було змушувати цих людей чекати. Досягнувши мети, прийти першою, Емі зітхнула з полегшенням.
– Ого, ти вже тут. Рано ти ~
Минуло п’ять хвилин, коли показали обличчя пара старшокласниць.
– О, дякую за роботу.
Емі, котра переглядала правила «Роар енд ганер», скинуті на мобільний інформаційний термінал, вскочила та вдячно вклонилась.
– Я Акечі Емі, клас два «B». Друзі називають мене Еймі. Будь ласка, і ви звіть так, приємно познайомитись!
У відповідь на жваве привітання Емі, трирічки розслабилися.
Учениця з карими очима і коротким, прямим, чорним волоссям, десь того ж зросту, як і Емі, відповіла на її представлення.
– Еймі-чан, так? Я Кунісакі Куміко, третій «B». – Зви мене Ку-чан.
Напарниця-старшокласниця, здавалося, мала більш безтурботну особистість, ніж могла очікувати Емі.
– Ні, ні, це трохи...
– О, вірно. – Але не варто соромитись. Якщо передумаєш, можеш завжди звати мене Ку-чан.
– А...
«Во-вона відкрита людина...!»
Подумки пробурмотіла собі Емі, те, про що зазвичай думають про неї саму.
А її ти знаєш, вірно? Президента студентської ради, А-чан.
– Ку-чан!
Закричала з почервонілим обличчям Азуса, почувши слова, якими Куміко представила її. Емі, яка ніколи не думала що Азуса може підвищити голос, дивилася на це кліпаючи очима.
– Е, що? Так раптово закричала. Навіть Еймі-чан злякалася.
– Це тому, що Ку-чан зробила дивне представлення! Не кажи А-чан!
– Е, я завжди так називаю.
Бо це ти Ку-чан! А коли таке говорити перед молодшокласниками...
Коли в Азуси застрягли слова.
– Ем, президент Накайдзьо? Я, я знаю вас президенте.
Вдалося вставити слово Емі, щоб заспокоїти ситуацію.
– Е? О, так... пані Акечі, дякую.
Азуса, що зібралася у відповідь на ці слова, зжала своє маленьке тіло і дала сором’язливу відповідь. Емі безмовно спостерігала за цим видовищем.
– Дякую за очікування.
В залу для нарад, в якій встигла розслабитись атмосфера, з’явилась остання людина, Тацуя, що змусило атмосферу трохи напружитись.
– Все гаразд! Ти якраз вчасно!
Напруження, в основному, йшло від Азуси.
Залежно від того хто спостерігав за цим, здавалося, що Тацуя щодня знущається з Азуси, але не має потреби говорити, що таких фактів не було. Азуса просто нервувала в односторонньому порядку.
Але ця лякливість змушувала відчувати, «їй потрібно допомогти».
– Шіба-кун, з нетерпінням чекаю співпраці й цього року!
Коли Емі енергійно вклонилася наче це новорічне привітання.
– Приємно познайомитись, я Кунісакі Куміко, третій «B». Буду вдячна за допомогу.
Слідом за Емі, Куміко вклонилась настільки спокійно, наче була іншою людиною. Вона не була схожа на ту саму людину, що при першій зустрічі попросила молодшу ученицю називати її «Ку-чан».
Принаймі так вважала Емі й серйозним поглядом подивилася в обличчя Куміко.
Однак Тацуя не знав про це «перетворення».
– Кунісакі-семпай, і я буду вдячний. Еймі, і я розраховую на тебе. Почнемо зустріч, президенте.
Те що розслаблена атмосфера змінилася напруженою він сприйняв як належне і що Куміко відреагувала на нього саме так, спонукаючи почати зустріч.
– О, так, вірно.
Відповіла Азуса, поглянувши в обличчя Тацуї.
Однак Тацуя мовчав. Навпаки, на його погляд, Азуса відчула сильну знервованість.
– А, ем, ну, Шіба-кун?
– Президент, прошу починайте..
Попросив продовжувати Азусу Тацуя. Це не були утиски чи ось подібне. Тацуя вважав, що Азуса, котра була старшокласницею, президентом студентської ради та керівником команди Турніру дев’яти шкіл, повинна керувати в цьому місці.
Як доказ того, що це було розумне судження, очі Емі та Куміко повернулися на Азусу.
Тоді розпочнемо оперативну нараду жіночої пари Роар енд ганер.
Азуса швидко припинила опиратися і зайняла стілець. Це було набагато легше, ніж знаходитись поряд з Тацуєю.
– Спочатку... Чи не хотіли б належно представитися.
– Зрозумів. Я Шіба Тацуя, технік, що відповідає за пані Акечі.
Він вже представився, відразу як увійшов до кімнати. Однак Тацуя на це не вказав і швидко вставши коротко представився.
Мене звуть Акечі Емі, другий рік.. Була обрана гравцем. Зроблю все можливе, щоб не стати перепоною для Кунісакі-семпай, тож, будь ласка, подбайте про мене.
Помітивши спонукаючий погляд Тацуї, що сів на стілець, не задумуючись продовжила Емі.
Після того як Емі сіла, розгублена Куміко повільно підвелася.
Я Кунісакі Куміко, третій «B»... Мене вперше обрали на Турнір дев’яти шкіл, але я зроблю усе можливе.
Тихо сказавши це, Куміко повернулася до Азуси.
– Ем, А-чан... Пані Накайдзьо? Я вже представилася...
Наступні слова Куміко змусили Азусу розчервонітися. Однак через її характер вона не могла не представитись, після того, як сама це запропонувала.
– Я Накайдзьо Азуса, учениця третього року, виступатиму техніком пані Кунісакі...
Азуса повернулася у своє крісло, виглядаючи абсолютно виснаженою. Вона стомлено опустила своє зніяковіле обличчя, і Тацуя кинув їй рятувальний круг.
– Президенте, чому б не вирішити, хто виступатиме стрільцем, а хто веслярем?
– Згодна.
Азуса настільки швидко відповіла на пропозицію Тацуї, що здавалося прикусила язика.
Навіть якщо Тацуя не переймався ставленням до себе інших, те що його відкрито боялися було не весело. Але це було б контрпродуктивно. Виходячи з цього, Тацуя проковтнув слова, що хотів сказати.
– Однак, обговорити це, не має потреби.
На слова Тацуї,
– Я весляр.
– Я стрілець.
Відповіли без затримки Куміко та Емі.
– Як добре. Навіть якщо мені сказали веслувати, це було б не можливо.
Театрально поклавши на груди руку, показала жест полегшення Емі.
– Веслувати не доведеться.
Відповівши на жарт Емі, тоном, що був, а ні серйозним, а ні жартівливим, Тацуя поглянув на Азусу.
– Президент все в порядку?
– Так, добре.
Азуса вже не виглядала розгубленою. Такий розподіл планувався з того часу, як було вирішено, що Емі та Куміко утворять пару, тож Тацуя сказав що не доведеться більше радитися.
Емі з мисливського клубу.
Куміко з клубу серфінгу.
Емі була б на швидкісній стрільбі, а Куміко була б на Бою на дошках, якби Турнір дев’яти шкіл не зазнав змін. Вони мали навички для стрільби та руху по воді, тому їх обрали для Роар енд ганер. Не було необхідності виходити за область їх спеціалізації.
– Тоді це вирішено.
Азуса, Емі та Куміко кивнули на слова Тацуї.
Азуса перевела погляд на термінал розміром з блокнот і напружено поводила очима в гору та вниз. Читаючи про змагання, щоб обрати, що обговорювати далі. Однак на екрані було занадто багато деталей про Роар енд ганер. Вона не думала брати на себе роль модератора і не продумала про що варто говорити, тому не змогла відразу придумати про що говорити, вивчаючи матеріал.
– ...Що ж є щось, що ви хотіли обговорити сьогодні?
Зрештою запитала Азуса, оглядаючи обличчя трьох інших. Однак з тривалого погляду було зрозуміло, що питання адресоване Тацуї.
– Думаю, вам слід визначитися з типом човна.
Як і очікувалося, саме Тацуя відповів на її питання.
– Тип човна?
На жаль, схоже, Азуса не зовсім зрозуміла, що означала відповідь.
– Буде то вузький човен для швидкості або широкий для стабільної стрільби. Чи повинна бути осадка глибокою, щоб покращити рух в перед, або ж не глибокою, щоб забезпечити керованість на поворотах. Оскільки рух здійснюватиметься магією, не доведеться думати про водостійкість та вигин шляху.
Якщо осадка не глибока, навіть якщо ви повернете кермо, ви ковзатимете по поверхні води, не зачепившись за воду. Однак при керуванні човном магією зчеплення з водою при зміні курсу не потрібне.
– На який ви сподіваєтеся, Кунісакі-семпай?
Сказавши це, Тацуя запитав побажання Куміко.
– Краще щоб був вужчим з глибокою осадкою...
Куміко кинула погляд на обличчя Емі. Так було легше пересувати човен. Однак навіть якщо це не буде стрільба у прямому розумінні, якщо тряска стане серйозною, буде важко прицілитись у різній мірі.
– Думаю, я можливо впораюсь. На коні також сильна тряска.
Почувши відповіді обох людей, Тацуя проманіпулював терміналом розміром формату А-чотири Цими діями він зробив замовлення необхідного човна.
– Хоча і кажете, що швидкість важлива він не настільки вузький, як човен для змагань. Але я думаю, що стояти в ньому буде важко.
Перша половина цих слів була для Куміко, а друга половина до уваги Емі.
– Стрільба стоячі буде не можлива? На відміну від звичайної стрільби, магічні постріли найлегше здійснювати стоячі, що забезпечувало поле зору. Чи можливі постріли з коліна? В сидячому положенні прицілитися буде важко, чи не так?
– Просторове прицілювання можливе. Чи можна насправді прицілитись з коліна залежить від вашої практики.
– Ухххх. Я не випаду, правда?
Замість того, щоб відразу відповісти на питання Емі з жалісним обличчям, Тацуя звернувся до Куміко.
– Кунісакі-семпай, що думаєте?
– Ви про стійку на коліні в рухомому човні? Це ризик перекинутися...
Від слів Куміко, вираз Емі став більш гірким.
– Тож почнемо з тренування не перекидатися?
І все-таки Емі не висловила жодних скарг чи заперечень щодо позиції Тацуї.
Зустріч зайняла десять хвилин. Тацуя попрямував на наступну зустріч, а Азуса працювала в кімнаті студентської ради. Залишившись наодинці з Емі, Куміко різко потягнулася і завалилася на спинку свого стільця.
– А-х, як я нервувала.
Кунісакі-семпай, ви нервували?
Не було сумніву в тому, що вона сказала, але образ «тихої дівчини», показаний перед Тацуєю, змушував Емі підозрювати, що це досить груба вистава.
– Ку-чан.
– Е, але...
Емі не змогла приховати збентеження від дівчини, що сказала «якщо передумаєш», а тепер раптом почала просити звертатися до неї на прізвисько.
– Вибач. Назвеш мене зараз так? В іншому випадку, я відчуваю, що не зможу розслабитись.
Це була суперскладна теорія, яку Емі взагалі не могла зрозуміти, але виходячи з виразу Куміко, було важко довго опиратися.
– ...Тоді «Ку-чан-семпай».
Це була найбільша поступка Емі.
– Ум, ой, добре.
З певним дозволом, Емі подумки видихнула з полегшенням. Думаючи при цьому про необґрунтованість ситуації й чому вона змушена втомлюватися від цього.
– Тож, Ку-чан-семпай, ви нервували?
У відповідь на повторне запитання, Куміко немов сором›язливо засміялася, «Ха-ха-ха-ха-ха...».
– Я не люблю хлопців.
Від несподіваного зізнання, в Емі змінився колір обличчя.
– О, ні, ні, ні!
З нього Куміко зрозуміла, що її неправильно зрозуміли й в паніці замахала руками.
Я не люблю дівчат, мені просто не подобаються хлопці! Мені ніяково від жорстокості й насильства. Особливо коли ти знаходишся перед лякаючим хлопцем.
– ...Вибачте.
Із загадковим виразом вибачилася Емі, почувши зізнання Куміко.
– Чого це так раптово? Хіба у тебе є за що вибачатись?
– Ні, не хвилюйтесь.
Дівчина-маг відчувала надмірний страх перед насильством. Це не рідкість. І в більшості випадків, це походило з однієї причини.
Емі знала, що Куміко — так зване «перше покоління», маг в результаті мутацій, від батьків що не мали, ні магічних здібностей, ні магічного родоводу. Крім того, є багато магів «першого покоління», що проявляють неприязнь до насильства, а їх психічні тенденції, часто, відображають їх досвід у підлітковому віці. Емі знала про такі історії, мабуть, краще, ніж її однолітки, тай старші, тому що її батько - «перше покоління».
Це не та тема, про яку легко говорити з іншими.
– Ку-чан-семпай, пацифіст.
– Пацифіст, звучить не погано, але.. Я не дуже хочу змагатися. Я рада, що моїм техніком виявилася А-чан.
– То, ви в хороших стосунках з президентом?
– Ну, так, не таких вже й поганих.
– Це добре так говорити.
Емі та Куміко обмінялися хитрими посмішками.
Симпатія співучасника зблизила їх.
– Але Шіба-кун, не той хлопець, що без жодної причини залякуватиме інших, чи не так?
Ці слова, певно, прозвучали через цю комфортність. Емі не знала Тацую досить добре, щоб захищати його. Це було сказано не для допомоги Тацуї, а більше щоб полегшити слабкість Куміко.
Не тому, що Емі мала особливу прихильність до Тацуї. Куміко теж зрозуміла це і правильно розтлумачила її намір.
– Так... Можливо, саме так, як ти й сказала, Еймі-чан. Навіть якщо я боюся, врешті-решт, здається, А-чан покладається на Шібу-куна. Якщо поглянути на доброзичливість дівчат другого року навчання та Еймі, можна зрозуміти, що він не погана людина.
– Доброзичливість?!..
Натомість Емі охопила легка паніка, через розрив у тлумаченні. Вона не могла знайти слів для заперечення і спростування, скільки б не шукала, і була змушена зітхнути, а слова Куміко повертали в спогади про минуле.
– Але коли пригадати, те, в Йокогамі...
Свідомість Емі раптово переключилася.
Куміко говорила про минулорічний Конкурс дисертацій. Через певні обставини Емі не змогла поїхати підтримати команду, і як, результат, їй пощастило не потрапити у те заворушення. Тож Емі знала те, що сталося в Міжнародному конференц-центрі Йокогами та що робив Тацуя, лише з чуток.
Однак навіть просто чути про це, «вчинки» видавалося шокуючими.
«Я чула що він зловив кулю голими руками та відрізав руку терористу».
«Звичайно, я не думаю, що це дійсно були голі руки. Він використав якусь магію».
«Кічідзьодзі Шінкуро-кун з третьої старшої сказав, що це «Молекулярний поділ». Здається це секретна магія армії USNA, але проблема не в цьому».
«Рука терориста була відрізана нещадно, без жодних вагань».
«Страшно. Звичайно мене також це лякає, але...»
– Але він не погана людина.
Все ж Емі видала саме таку відповідь, якби це почув хтось, хто знає характер Тацуї, він би запитав, «мене що втягують якийсь обман!» На відповідь з усмішкою, їй повернули посмішку.
◇ ◇ ◇
Субота, чотирнадцяте липня. День відновлення тренувань до Турніру дев’яти шкіл, що були перервані через поточні іспити.
В тренувальній зоні на подвір’ї Першої старшої знаходилася звивиста траса, що до минулого року використовувалася для практики в Бою на дошках. Ця ж траса використовувалася для вправляння у новому змаганні, Роар енд ганер. Це було зрозуміло, оскільки використання магії поза школою, за винятком надзвичайних процедур, потребує суворих, складних та громіздких процедур.
Водяна траса тренувального майданчика просто неба не була тривимірною, як змагальний маршрут Бою на дошках, однак досить довга і широка. І зараз, на одному різкому вигині маршруту пара першорічок, Касумі та її стрілок-напарник, з жалісливими поглядами пропливли повз Куміко та Емі, що плавали по плечі у воді.
– Еймі-чан, ти в порядку?
Цей водяний шлях мав глибину до трьох метрів, що ускладняло ходьбу, але оскільки Емі та напарниця носили рятувальні жилети, потонути від утоми не вийде. Вже була літня пора, тож при зануренні, холод не відчувався. Однак, неодноразово пірнати у воду у одязі, це зовсім не весело.
– Так, все добре.
Хоч вона відповіла Куміко, що плавала поряд, що все нормально, Емі ставало ще важче. На відміну від короткого стриженої Куміко, Емі мала довге пишне волосся. Як і у випадку з одягом, рубіново-глянцеве червоне волосся поглинало багато води, що робило його досить важким.
«Це правда, що важке волосся змушує відчувати себе надто важкою...»
Не в її характері було нити в слух про свої помилки. Навіть якщо вона про це не говорила, вона розуміла, що просто думки про це, вганяють її в депресію. І все-таки Емі зітхнула не приховуючи це і попливла до перекинутого човна.
Після цього, перекинувшись ще раз, човен досяг кінцевої мети та переткнув фінішну лінію.
Емі, яка зійшла з човна на пристань і висушила магією волосся та одяг, зустрів і окликнув Тацуя.
– Дякую за роботу, Еймі.
– О, Шіба-кун?
На початку, за Емі та рештою спостерігала Азуса. Згідно з сьогоднішнім розкладом, Тацуя повинен був змінити її пізніше.
– Ви вже змінилися.
– Здається, виникли проблеми з постачальниками. Президента покликали розібратися.
Але коли почула про обставини.
– Їй складно.
Саме таке уявлення склалося у неї.
– Певно. Однак, тут, здається, також важка боротьба.
Але Емі не могла сміятися з того що їй важко, ніби це проблема когось іншого.
– Ахаха, ох.
Ні, навпаки, дійшла то тієї межі, коли вона не мала іншого вибору, як сміятися з цього моменту.
Сьогодні вона вперше практикувала стрільбу з коліна, але Емі, що чотири рази перевернула човен була досить пригніченою. Посмішці в бік Тацуї не вистачало яскравості.
– Хіба це не схоже на їзду верхи?
Пригнічене бурмотіння Тацуї ще більше збільшило її пригнічення.
– Ні～, зовсім ні. Якщо стати на коліна на коні, відразу впадеш.
Однак вона не та особистість, щоб опустити голову з похмурим обличчям. Так подумавши, Емі відповіла радісним тоном і недбалою усмішкою.
– Яка поза буде зручнішою?
Однак, Тацуя, схоже, не підтримував її гру в самознущання. Запитав він Емі з серйозним тоном.
– Е, яка поза?
– В якій позі ти не впадеш з бігучого коня?
Для Емі, яка не могла зрозуміти суті питання, він знову ввічливо детальніше повторив його.
Зрозумівши суть питання Тацуї, Емі поклала руку на підборіддя і нахилила шиєю.
Звісно ти маєш на увазі щось інше, ніж просто сидіти в сідлі, вірно? Ум... Окрім акробатичної їзди, в цирку, я знаю лише «їзду боком», «двоточкова», та «мавпяча посадка».
– Існує напрочуд мало варіантів. «Їзду боком» я знаю, але як їздять у двох інших варіантах.
– Простіше кажучи, «двоточкова» це спосіб стояння та катання на коні підвівшись з сидіння. Вона використовується для перестрибування через перешкоди. «Мавпяча посадка», можливо ти зрозумієш, якщо скажу, що це жокейська техніка їзди, нахилившись на коні в перед.
– Це... При «мавпячій посадці», обидва коліна опираються в сідло, вірно?
– Я ніколи цього не робила, але, здається, на коліна стати не можливо. Жокей просто стоїть на стременах, а коліна використовуються, щоб тримати рівновагу.
– Так ось як... Еймі. Ти зможеш прицілитися з обох колін?
– Е, як би?
Пропрацювавши ідею Тацуї в голові, Емі впевнено кивнула.
– Думаю що вийде, але для чого?
Питання «для чого», було в межах очікування Тацуї, тож він не збентежився і відповів.
– Чому б не спробувати стати в човні на два коліна, замість одного. Думаю стійка буде більш стійкою, а висота лінії зору не сильно зміниться.
– Як я можу це зробити?
Схоже, не в змозі уявити, що їй слід зробити, Емі, з однією ногою в човні, підняла обличчя на Тацую.
– Розтав ноги на ширину плечей, щоб коліна гасили коливання човна... Ну якось так це виглядатиме.
У цьому положенні, Емі повернула рушницею праворуч та ліворуч.
– Так... підійде. Я спробую ще раз.
– О, прошу. – Кунісакі-семпай, будьте ласкаві.
Куміко мовчки кивнула і сівши перед Емі, і з легким нахилом ліворуч обернулася на Тацую.
Незабаром після цього, човен обережно відійшов від берега.
– Так їздили в стародавніх гонках на моторних човнах.
Заговорила з Емі Куміко на перший звивині, глядячи в перед.
Хоча це була легка звивина, поведінка човна, явно була стабільнішою, ніж раніше.
– Гонках на моторних човнах?
– Ем? Еймі-чан ти про них не знаєш? Також вона називається гонками на човнах.
– Не знаю.
Оскільки швидкість була ще низькою, Емі мала достатньо часу, щоб поговорити з Куміко. Це те що вони могли зробити на попередньому колі, лише після того, як падали у воду.
До війни проводили азартні змагання, в яких змагалися на невеликих моторних човнах. Це як кінні перегони, з моторним човном замість коня.
– Хе-е, і таке існувало?
– Так, за даними зі стародавньої літератури, спортсмен сидів у маленькому човні розставивши ноги.
– Зрозуміло, так само як я зараз. Може, Шіба-кун знав про гонки на цих моторних човнах?
– Не знаю. Так не здавалося. Але це був приклад, що був описаний в підручниках, думаю це має спрацювати.
– Згодна. Семпай, спробуємо прискоритися.
– ГАРАЗД!
Куміко швидко збільшила швидкість човна.
У двох людей, що пройшли по водному шляху і повернувся до стартової точки, не було ні мокрого волосся, ні одягу. Ні, вони не були абсолютно сухими, але не було ознак падіння у воду, а лише результат водяних бризок.
– Поглянь, поглянь! Я ні разу не впала!
– О, чудовий прогрес, лише після одного кола.
– У відповідь на вказівку Емі, що підбігла з радісною посмішкою на обличчі котре кричало «ну як!», Тацуя звернувся до Куміко, що ще перебувала в човні.
– Кунісакі-семпай, чи є якісь проблеми в керуванні човном, в такому положенні?
– Так... трохи погана видимість.
Куміко була зовсім іншою людиною перед Тацуєю. Однак Тацуя не був ясновидцем, тому вважав її «ученицею з тихим характером». Тож й не заперечував такого холодного ставлення до себе.
– Так ось як.
У парному Роар енд ганер один керує човном, а інший стріляє в ціль. Тут поле зору є проблемою для обох людей. Якщо двоє сидять один за одним, коли весляр сидить спереду, він перекриває поле зору стрільця, а коли стрілець сидить спереду, весляр не бачить трасу.
Щоб розв›язувати цю проблему, парний човен Першої старшої був забезпечений заниженим сидінням для весляра та вищою платформою для стрільця. Тож, коли весляр займає своє місце, його нижня половина тіла ховається в човні. Це розв›язало проблему перекриття поля зору стільця тілом весляра. Однак, оскільки поле зору весляра нижче, воно неминуче звужується.
– Під час змагання перше коло пробне, а друге буде на час. Ви зможете відзначити маршрут на першому колі, тож вам не доведеться надто нервувати що ви не бачите далеко... Ми обговоримо це з президентом.
Тацуя, здавалося, вже мав план. Можна сказати, що його байдужий і незацікавлений тон трохи напружив Емі, хоча вона і не була учасником діалогу.
Вона все ще пам’ятала шок, або страх від «налаштування», яке Тацуя провів для неї вперше. Вона навіть думала, що ніколи цього не забуде.
Це повинно було бути налаштування її CAD, але вона відчувала, що це її кладуть на панель корегування, швидше кладуть на розділову дошку і готують як страву, було таке відчуття що її досліджували.
Це був погляд що бачив усе.
Не той, що бачив її оголеною крізь одяг.
Ніби він бачив під шкірою, м’язи внутрішні органи, кістки, клітини, гени, усі елементи, що складають її саму.
Здається, він не обмежувався аналізом Області магічних операцій, він також аналізує всю глибину і всю її сутність.
І налаштований CAD, явно, витягав з неї потужність поза її межами.
Ні вона розуміла, що це були межі її попередньої межі.
Емі пережила подібне відчуття, коли отримала настанови від бабусі родини Голді щодо «Магічної кулі Татлум» Відчуття від використання налаштованого Тацуєю CAD, було подібним до настанов її бабусі, тим що магія насильно вбиралася в її тіло. Це могло бути виправданням того, що на минулорічному Руйнуванні льодових стовпів, вона була виснажена вже після кваліфікації.
Вона все ще була втомлена від швидкої стрільби й позаминулої ночі не змогла виспатися від хвилювання, що майже перемогла, що було однією з причин нестачі витривалості. Однак Емі переконана, що саме CAD Тацуї був причиною виснаження, що змусило б відмовитися від участі у фіналі, навіть якби не склалася та ситуація. Коли за вечерею вона сказала, «налаштування CAD у певному сенсі дозволяє побачити, що в тебе в душі», це була не просто загальна теорія, а малося на увазі саме налаштування Тацуї.
Цього разу, можливо, черга Куміко стати коропом на дошці для нарізки.
«...Інженер Кунісакі-семпай — президент Накайдзьо, тож усе буде гаразд, чи не так?»
Налаштування Тацуї не означає нічого шкідливого. Швидше їй пощастило, що вона може використовувати CAD, налаштований Тацуєю. Минулого року Емі вичерпала усю витривалість, але натомість змогла досягти кращих результатів, ніж могла б. У будь-якому випадку, з погляду балансу, вона була у великому плюсі.
І все-таки Емі не могла позбутися страху що, Куміко може стати новою морською свинкою.
◇ ◇ ◇
Неділя, п’ятнадцяте липня. Потрібно відзначити що занять не було, але до проведення Турніру дев’яти шкіл залишилося менше місяця тож усі учасники прийшли до школи й важко тренувалися.
Звичайно пара Емі та Куміко прийшли на тренування. У Роар енд ганер дуже мало можливостей для практики, тому вони разом з учасниками сольного матчу, команди Дивізіону новачків та сольної команди зібралися біля водної траси рано вранці.
– Доброго ранку.
У приміщені на стартовій лінії, що відігравала роль роздягальні, душової та кімнати відпочинку їх зустріла Азуса. Як завжди вона ввічливо віталася навіть з молодшими учнями.
Вони заздалегідь чули що в ранці буде Азуса, а в день її змінить Тацуя, тому те що вона зустрічала Емі та Куміко не викликало здивування. У вагу Емі привернув маленький важкий футляр, розміром з кошик для бутербродів, який Азуса тримала в руці
– Доброго ранку, президенте.
– Доброго ранку, А-чан. До речі, що це?
Оскільки Емі була молодшою, вона віддала перевагу ввічливості, але Куміко не мала причин вагатися, щоб задовольнити свою цікавість.
– Це?
– Так.
– ?
Азуса передала важкий футляр Куміко. Без будь-яких пояснень і перевірок.
Футляр був насильно вкладений в руки Куміко. Першим враженням було те, що він виявився несподівано важким. З зовнішнього вигляду можна судити, що він зроблений з легкого сплаву, але, схоже, у цьому випадку, він зроблений зі смоли.
Її вміст був легким і невеликим.
– Окуляри? Захисні окуляри.
В середині були окуляри, для захисту очей. Однак, на відміну від звичайних, зліва та справа до основи були прикріплені невеликі камери довжиною в один та в п’ять сантиметрів товщиною.
– Можливо це окуляри з навігаційною системою?
– Правильна відповідь. Як і очікувалося від Ку-чан.
Плеснула в долоні Азуса.
– Тадам! В цьому навігаторі є механізм для запису маршруту камерами, прикріпленими ліворуч та праворуч від окулярів, під час першого, тренувального кола та відображення прямої на скельцях на другому колі, фактичного заліку. Це свого роду монітор для сліпих зон.
– А-чан, кому ти це пояснюєш?
Віджартувалася на живе й активне пояснення їм двом Куміко.
– Е, е-е-е...
Причина, чому вона звично не знітилася, а просто удавано засміялася, безумовно в тому, що була в компанії з другом та молодшим тієї ж статі, з якими легко спілкуватися. Навіть якщо вони були однієї статі з Маюмі та Марі усе було не так.
– У будь-якому разі, це розв›язує проблему, важкого огляду курсу. В Роар енд ганер не має противників, що йшли по трасі одночасно в групі, все що вам потрібно зробити, це прокласти курс яким пройдете.
Крім того, через те що тут знаходилася не лише Куміко, але й Емі, вона перейшла в режим пояснень.
– Звичайно знаючи маршрут з керуванням човном проблем не буде.
– Навіть якщо пропускати цілі на воді, проблем з правилами не буде.
– Але вони не порушують правила?
На очевидні побоювання Куміко, Азуса посміхнулася з виразом «я чекала цього».
– Технічні обмеження Роар енд ганер, говорять лише про використання безмоторного транспортного засобу, що рухатиметься по воді. Не має правила, що забороняє використовувати навігатор.
Почувши відповідь, Куміко переконливо кивнула.
– Хо-хо. І цю ідею вигадала А-чан самостійно?
– Ух... Насправді придумав Шіба-кун.
– Зрештою. Шукати дірки в правилах не в стилі А-чан.
Але це я створила навігаційну систему! Шіба-кун не подбав ні про що, окрім основної концепції!
– Хм... Але це яйце Колумба4.
– Вірно!
Азуса ображено обернулася і Куміко посміхнувшись, почала втішати її.
У Емі що спостерігала за ситуацією, виникло відчуття безнадії. Думаючи про те, що Тацуя мав намір використати усе можливе, не лише магію, для перемоги. Однак, розчаровувало те, що на проблему Куміко відповіддю був простий електронний пристрій, який міг придумати будь-хто, а не приголомшлива магія.
«...Чого я очікувала?»
Здивувалась сама собі Емі, зрозумівши про що думає. Хіба вчора вона не думала, що Куміко стане морською свинкою для нової магії? Вона мала б хвилюватися з цього приводу, але в думках з нетерпінням чекала нової дивовижної магії вищого класу.
«Перш за все, навіть якщо скажуть додати нову магію у свою тактику, це стане проблемою для самих гравців».
Можливо у Тацуї можуть легко виникати ідеї нової магії. Однак, до змагання залишилося менше місяця. По суті, необачно вигадувати нову магію у такий короткий проміжок часу. Це можна зрозуміти, якщо оглянутися на минулий рік.
«Навіть Шізуку сказала, що їй знадобилися усі зусилля, щоб вивчити Активну повітряну міну, а Фононний мазер був неповноцінним. Яким би не був Шіба-кун, не думаю що він з тих людей, що будуть безладно вигадувати нову магію».
«Якщо можна перемогти лише магією, до якої звикла, це приємніше. Я також повинна зробити все можливе, лише моїми поточними навичками».
Переконала себе в цьому Емі та сіла в човен, щоб почати тренування.
– Вам знадобиться певний час, щоб звикнути до навігації, тому давайте в першу годину зосередимося на тренуванні переміщення.
– Прийнято.
Заскочила на переднє сидіння Куміко, кивнувши на вказівки Азуси.
– Якщо це виявиться не проблемою, додавайте тренувати постріли. Пані Акечі, так буде краще.
– Зрозуміла!
Одночасно з тим, як Емі енергійно відповіла, стоячи на колінах на задньому місці, човен помчав в перед.
◇ ◇ ◇
Як кажуть, небезпека проходить і про Бога забувають. Можливо, ви навіть маєте досвід «небезпеки», це може бути швидкоплинна річ, наприклад, рішучість лише у вашій уяві.
– Шіба-кун, допоможи мені ~.
Принаймні, Емі забула про свої наміри «боротися лише власними силами».
– Неочікувано. В чому саме проблема, Еймі.
Незабаром, після початку тренувань, після обіду, як тільки помітила наближення Тацуї, вискочила з човна і в благанні закричала Емі. Поглянувши на Емі, він не помітив Куміко, що криво посміхалася і показала жест прохання лиш однією рукою.
– Незручно говорити стоячи. Поговоримо в середині.
Тацуя вирішив вислухати Емі в зоні відпочинку.
– Полювання — це, в основному, спортивне переслідування однієї здобичі.
– ? ...Ну, напевно, так і є.
Кивнув Тацуя Емі, що без всіляких прелюдій перейшла до проблеми.
Варто зазначити, що говорячи про здобич, Емі мала на увазі один «об’єкт», а не «істоту», оскільки в цю епоху замість живих тварин, таких як кролики й лисиці, «здобиччю» виступали роботи.
– На Швидкісній стрільбі, теж багато цілей, але все не так заплутано, оскільки точка огляду фіксована.
– Іншими словами, ти хвилюєшся, що не зможеш впоратися з такою кількістю цілей.
– Саме так! Шіба-кун, ти відразу все зрозумів?
Здивовано запитала Емі. Куміко також округлила очі, але Тацуя подумав, що вони перебільшують. Врахувати природу Роар енд ганер, було достатньо щоб зрозуміти з чим у стрільця, Емі, виникли проблеми, в цій розмові. За мірками Тацуї, однак.
– Шіба-кун, що я можу зробити?
Схилившись над столом і вставившись в нього поглядом, запитала Емі. Зараз вона, певно, очікувала, що Тацуя матиме «нову зброю» та «секретну зброю», яка могла б вирішити ситуацію прямо.
– Заходи вже підготовлені.
Однак без активності Емі, Тацуя передбачав, що вона матиме проблему з багаторазовим прицілюванням. Тому план реагування вже був розроблений. Він не планував цей план, з самого початку, через навантаження від вивчення нової магії. Думаючи, що краще його не використовувати.
– Е, у тебе є рішення?
Підготовка обладнання для перемоги спортсмена була його роботою. Тацуя здивувався, побачивши такий подив на її обличчі, але цього не показав.
– Зачекай хвилинку.
Сказав Тацуя, зникнув в роздягальні й повернувся з продовгуватим кейсом в руці.
Можна було сказати, що в кейсі був CAD. Формою ствол був таким же, як той, який Емі щойно використовувала на треновані.
Цей CAD містить послідовності активації Невидимої кулі, модифікований під рушницю.
– Е-е?!
– Невидимої кулі?!
Тацуя поглянув на двох, що так раптово закричали, нахмуривши брови.
– ...Чому ви такі здивовані? Кунісакі-семпай, думаю, що ви вже занадто здивовані.
– Ні-ні-ні-ні!
Куміко втупилася на Тацую. Посмішка незвично зникла з її обличчя. Мало того, вона, схоже, тимчасово забула про свою слабкість до Тацуї (а точніше — до хлопців).
– Ви здивовані? Ви здивовані? Я однозначно здивована!
Шукаючи допомоги, Куміко заозиралася навколо, а Емі закивала головою.
– Що вас так здивувало?
– Невидима куля — це ж магія на основі Кардинального коду!
– Звичайно, це магія що вимагає високої майстерності, але послідовність активації відкрита для публіки, чи не так?
– Навіть якщо послідовність активації відкрита для публіки, її не можливо налаштувати під конкретного мага, якщо не розумієш деталі матеріалів опису?! Ось чому Кічідзьодзі Шінкуро-кун досі залишається єдиним користувачем?!
Аргументи Куміко були поширеною думкою. Тацуя не був занудливою людиною, щоб виправляти помилку.
– Невидима куля не є популярною, оскільки це магія з обмеженою областю використання. Її магічний об’єкт лише створює тиск у зазначеній області у заданій точці, вона не змінює стан об›єкта безпосередньо. Тому існує обмежене коло ситуацій, в яких їх можна ефективно використовувати як для бою, так і для не бойових дій. В академічному застосуванні — це можливо, але поза лабораторією ефективніше використовувати іншу магію.
Почувши пояснення Тацуї, двоє дівчат, схоже, охололи.
Однак його коментар викликав у Емі нове питання.
– То чому ти хочеш використовувати таку магію? До того ж «тип рушниці»... Навіть витратив час, щоб змінити послідовність активації невидимої кулі.
Куміко закричала, «змінив послідовність активації?!», але для Емі дії за межами зорового глузду Тацуї, вже були звичні.
– Звісно, тому що це магія підходить для Роар енд ганер.
– ...Невже це правда?
– Так. Однак оригінальна версія не ефективна. Тому я змінив її під постріли дробом... Цікаво, чи помітить це Кічідзьодзі Шінкуро?
Вуста Тацуї скривилися в легкій посмішці.
Помітивши, це Емі подумала, «зрештою у Шіби-куна злий характер».
◇ ◇ ◇
П’яте серпня дві тисячі дев’яносто шостого року, перший день Турніру дев’яти шкіл.
– У кімнаті очікування гравців Роар енд ганер інженери закінчили остаточне налаштування CAD, і лише чекали початку.
– Нарешті почалося. Першими починаємо гонку, чесно кажучи, хотілося б цього уникнути, але оскільки це лотерея, нічого не поробиш.
Склала руки перед обличчям з закритими очима Куміко, що і витягнула жереб.
Поглянувши на це, Тацуя подумав, «Кунісакі-семпай, гарно розслабилася».
– Однак не знаючи часу інших шкіл, ми не матимемо чисел, що чинитимуть тиск. Нумо рухатися у власному темпі.
Азуса і Куміко кивнули на слова Тацуї.
Однак основному ці слова були адресовані Емі. Було видно як тремтять її ноги. Настільки пам’ятав Тацуя, вона не була настільки знервованою минулого року.
– Еймі-чан, ти можеш це зробити як зазвичай.
Похлопала по плечу Емі, Куміко.
Її голос був тихим, а тон скромним, почасти тому, що за нею спостерігав Тацуя (не через те, що брала до уваги чоловіків, вона не могла бути розслабленою, через свою фобію), а от хлопки були відчутними.
Емі вигукнула «Ук’я!». Відступивши на два кроки, надувшись вона відвернулася від Куміко.
– Ку-чан-семпай, боляче ж!
– Вибач, вибач. Просто, Еймі-чан, здавалося, ти дуже знервована, що на тебе не схоже.
– А, злюка! Що значить не схоже! У мене ніжний характер!
– Так, так, ніжна, делікатна.
Куміко відповіла монотонним тоном, Емі відійшла ще далі й сказала «Куміко-чан-семпай!».
Коли втрутився Тацуя.
– Еймі, твої ноги почали тремтіти.
– Е, А-а-а..!
Обманюючи інших не можливо обманути самих себе. Все що можна зробити це відводити погляд. Емі знала, що нервує. Тому одразу зрозуміла, на що вказував Тацуя.
– Це як позбутися напруги через крик?
– ...Правда?
За Емі, що розгублено опустила голову, Куміко показала задоволене обличчя, що говорило «і вся проблема!» Для Тацуї ця поведінка видавалася незвичною, але якби він на це зреагував, це, здавалося, буде клопітним, тому він удав що нічого не помітив.
– Цілком прийнятно нервувати, коли ти перший учасник, у першому змаганні. Але будь більш впевненою. Еймі, ти добре оволоділа Невидимою кулею, модифіковану під дріб.
– Дійсно?
– О, дійсно.
Куміко за Емі пробурмотіла: «звучить як самовихваляння Шіби-куна, що модифікував цю послідовність активації», але Тацуя і це проігнорував.
– Еймі, ти та Кунісакі-семпай головні герої. Вразьте аудиторію.
– Вірно, Еймі-чан. Вдармо якомога голосніше!
– ...Так, правильно.
Нарешті, звичайне сяйво повернулося на обличчя Емі.
– Так, навіть якщо думати про провал, це малопродуктивно! Зробімо все можливе, з вибухом!
– Оце бойовий дух та ентузіазм! А-чан, Шіба-кун, ми йдемо!
Двоє показали великі пальці Тацуї та Азусі та попрямували до човна, що вже був готовий до гонки.
Дивлячись їм в слід, Тацуя подумав, «чи не прикидається спокійною Кунісакі-семпай?».
– Що, це таке?
Вигукнув, у штабі Третьої старшої, технік, який спостерігав за монітором, що показував трасу Роар енд ганер.
– Перша старша... Той хлопець. Знову ці дешеві трюки.
Саме окуляри Куміко, привернули увагу персоналу Третьої старшої.
– Це... Навігаційна система з камерою?
– Е? Хіба це не порушення правил?
Під поглядами дівчат третього року з персоналу, Кічідзьодзі прикусив губу.
– …Технічні обмеження полягають в тому, що слід «використовувати безмоторний транспортний засіб, який плаває по воді». Це означає, що використання електронних пристроїв, окрім тих, що забезпечують рух, не є порушенням правил. Доказом того є, човен Першої старшої на стартовій лінії.
На плече Кічідзьодзі лягла рука Ічідзьо, що стояв позаду.
– Весляр сидить на опущеному сидінні, а стрілець розміщений на злегка піднятій платформі за ним, стоячи на обох колінах. Такий же стиль як і у нашої школи. І човен того ж стилю, глибоко занурений і вузький. Схоже, Джордж та той хлопець дійшли до одного висновку.
– Масакі…
– У нас не було мотивації шукати дірки в правилах, тому що у нас не було необхідності в жодному обладнані, що б допомогти нашим спортсменам з керуванням. От і все.
– Так, вірно… Вибачте, думаю я занадто думаю.
Побачивши як Кічідзьодзі киває, Масакі зняв руку з його плеча.
– Натомість нам слід звернути увагу на те, яку гонку вони покажуть. Це нове змагання для пар та соло. Гонка Першої старшої буде корисною.
Почувши слова Масакі, не лише Кічідзьодзі, але й старшокласники спостерігали за монітором.
На стартовому сигналі загорілося світло. У той момент, коли засвітилося і згасло три сигнали, човен Першої старшої рвонув з місця.
– Хо? Швидко.
– Однак перше колом було пробним. Яким би хорошим не був старт, це не має сенсу.
– На першому колі цілі не з’являться, вірно?
– Вірно. Першим колом просто проходять маршрут. ...Але вони дуже різко рвонули.
– Чи не через те, що якщо вони й перекинуться на першому колі, це не матиме значення? Думаю вони перевіряють наскільки швидко вони можуть пройти оптимальний маршрут.
– Нам слід наслідувати цю тактику. Давайте наша школа теж цим скористається.
– Добре, що наша черга після Першої старшої.
– Рух човна стабільний.
– Здається вони надмірно використовують магію, що послаблює опір води.
– Швидше вони добре використовують зчеплення з водою. Вони обрали гравця, віддавши пріоритет навичкам керування човном над магією?
У той час як техніки Третьої старшої критикували роботу Першої старшої по цей бік монітора, пробне коло завершилося і мало початися друге.
– Нарешті.
Човен Першої старшої пройшов лінію старту і годинник почав свій біг.
Одразу після цього спокій учнів в наметі Третьої старшої й не лише її, а й інших шкіл, що спостерігали за гонкою Першої старшої, випарувався.
– Швидко!
– Що це за магія?! Це зовсім не постріли!
Те що їх здивувало, не швидкість човна, а магія стрілка, що стріляла по цілях, одну за одною, що генерувалися програмою у випадковому порядку.
– Саме так! Дивіться! Сліди видно і навколо цілей!
– Це не схоже на льодові кулі. Повітряна куля?
– Приблизьте ціль!
Коли прозвучав голос, Кічідзьодзі вже керував монітором.
Невеличка модель човна, що плавав на поверхні води, затонула від влучання Першої старшої.
Зупинене зображення на цьому моменті, було виведене на інший монітор.
– ...Безсумнівно. На поверхні води були сліди пострілів.
– Я не бачу твердих чи рідких куль. Зрештою, це повітряна куля?!
– ...Не правильно
Тоном, ніби ось-ось заскрегоче зубами, Кічідзьодзі заперечив здогадку старшокласника
– Це... Невидима куля.
Пара Першої старшої знищила майже усі цілі. Це не був стовідсотковий результат, однак заявка на вище місце.
Однак погляди учнів у наметі Третьої старшої були зосереджені на Кічідзьодзі, а не на зображені їх суперників.
– Правда? Ні, Джордж не може помилитися.
Лише Масакі зміг відповісти на висновок, зроблений Кічідзьодзі.
– О, без сумнівів. До того ж не оригінальна Невидима куля.
– Хіба вона не оригінальна?
Однак здається Масакі, був не зовсім спокійним і лише безглуздо повторив слова Кічідзьодзі.
– Моя невидима куля снайперського типу, що націлена лише на одну ціль. Однак гравець Першої старшої використовує дробовий тип, що вражає кілька точок. До того ж Невидима куля запускається циклічним викликом, що створює загороджувальну стіну, яку можна назвати кулеметною чергою. За правилами цього змагання, не має штрафу за промах по мішені, це чудова адаптація.
Здавалося, що однолітки та старшокласники в наметі, чули скреготіння стиснутих зубів Кічідзьодзі. Принаймі у Кічідзьодзі був такий вираз, що міг викликати таку галюцинацію.
– ...Ти зробив це, зробив це, зробив! Не лише відтворив мою Невидиму кулю, але й модифікував її!
Цього разу Масакі не зміг знайти слів, щоб звернутися до Кічідзьодзі.
Той час, коли в наметі Третьої старшої панувала тиша, пара Першої старшої на моніторі перетнула фініш та за часом і влучністю набраними, балами, що перевершили усі прогнози.
Емі, що вийшла з човна, ніби збираючись стрибнути на нього, кинулася до Тацуї.
Виходячи з досвіду минулого року, він не став виставляти руки у перед, щоб зупинити її.
Чи спрацював самоконтроль, чи все-таки спрацював страх, Емі раптово зупинилась перед Тацуєю.
– Ура, ура! – Бачив, бачив?!
Натомість вона почала виливати своє хвилювання.
– О, звичайно. Гарна робота, Еймі.
– Я змогла, я зробила це!
– Вірно. Трибуни та персонал інших шкіл будуть здивовані.
– Я не впала! Я змогла закінчити, не впавши!
– Так, вірно.
Намагаючись позбутися Емі, Тацуя поглянув з проханням про допомогу на Куміко.
Однак Куміко також тримала Азусу за руку, зі сльозами на очах.
Думаючи, «це звичайна особливість учениць старших шкіл, плакати у такі момент», Тацуї довелося терпіти, доки не прийшов клерк, щоб сказати, що час наступних учасників.
◇ ◇ ◇
Кічідзьодзі Шінкуро, що виступив в чоловічому сольному Роар енд ганер, був головним претендентом на перемогу, але впустив її.
Багато аналітиків стверджували, що провал був зумовлений хитрістю Сьомої старшої.
Однак, за лаштунками лунали чутки, що його шокувала «Невидима куля», яку продемонструвала жіноча пара Першої старшої, на передодні.
Далі
Том 13.5. Розділ 3 - Я здатна зробити це самостійно
Я здатна зробити це самостійно Під час підготовки до Турніру дев’яти шкіл дві тисячі дев›яносто шостого року, раптова зміна спортивних дисциплін, викликала в учнів усіх старших шкіл магії розгубленість. Однак саме ведення нового парного формату, а не нові дисципліни, збентежили спортсменів, що почали тренуватися відповідно до нових правил змагань. Після занять в суботу, сьомого липня дві тисячі дев’яносто шостого року. Чійода Канон, що була обраною представницею на Руйнування льодових стовпів Першої старшої школи, перебувала у дуже поганому настрої. І причина цього не в тому, що вона змушена бути окремо від свого коханого нареченого Ісорі Кея. Ні, це також вагома причина для обурення. Але найбільшою і найважливішою причиною став результат тренувального матчу до Турніру дев’яти шкіл. Хоч це і був тренувальний матч, тож все було лише в масштабах першої старшої. Тренування у формі матчу, можливо буде більш точною назвою. Змагалися парна команда з Шізуку й Канон та представниця сольного змагання Міюкі. Рахунком цього матчу, що проводився у відкритому басейні п›ятдесят на сорок, у глибині лісу, наразі склав нуль чотири. Чотири перемоги Міюкі та чотири поразки пари Канон-Шізуку. Наразі, підготовлювали льодові стовпи для п’ятого матчу. Підготовкою займалася не команда підтримки, а сама учасниця матчу, Міюкі. Крижані брили та бурульки, що залишилися від попереднього матчу, нагрівалися і танули всі відразу. Замість створення джерела високої температури, басейн заповнювався холодною водою з температурою вище нуля. Що перетворювалася на двадцять чотири льодових стовпи магією руху. Магія руху — це магія що змінювала координати об›єкта. За заданими тривимірними координатами, одночасно утворювалися прямокутні призми води, однакових розмірів. І миттєво замерзали. За настільки короткий час, що аж лякало, було створено двадцять чотири льодові стовпи метр на метр та два метри за вишки, розміщені з рівним інтервалом через центральну лінію. Глядячи на льодові стовпи однакового розміру, в яких не можна було розгледіти жодної різниці, просто дивлячись на настільки гладку поверхню, що здавалося вирізаною водою з криги, задаючись питанням, чи варто було заходити так далеко, Канон жахнулася магічній силі Міюкі. Наскільки ж високою повинна бути придатність, що двадцять чотири шматки льоду, по одній цілій вісімдесят три сотих тонни кожен, розраховувалися й утворювалися за одну мить. Канон не уявляла, яка потужність та сила втручання в подію для цього потрібна. Тільки обмірковування інформації, необхідної для формування та вирівнювання, призведе до того, що її голова вибухне. А вона робила все це перед кожним матчем. І після цього здобувала чисту перемогу. Навіть при тому, що лише одна вже гнітила, їх було чотири поспіль. Навіть якби це була не Канон, у кого завгодно буде поганий настрій. – Старший брате, все готово. – Хороша робота. Тож на позиції. Останні слова, в основному, адресувалися Канон та напарниці. Міюкі вже попрямувала на протилежну платформу (споруду, що нагадує вежу з плоскою вершиною, як платформа на фестивалі), на якій стояли гравці змагаючись в Руйнуванні стовпів. Тацуя не пропонував Міюкі зробити перерву. Так, ніби Канон це противник на один зуб. Звичайно, ні Тацуя, ні Міюкі не мали подібних думок, але Канон почувалася саме так. «Я більше не можу програти. Цього разу переможцем буду я». Ігноруючи той факт, що не змогла знищити жодного льодового стовпа під захистом Міюкі, впродовж у сіх чотирьох раундів, в п’ятому раунді, бойовий дух Канон був максимальним. Після закінчення п’ятого раунду. Канон була зовсім пригніченою. Вона гепнулася у розкладний стілець, відвернувши погляд в протилежний бік і не дивилася на Тацую, що намагався підбити підсумки тренувального змагання. Попри таке недоброзичливе ставлення, вона заслуговувала лише на співчуття. У п’ятому раунді, вона зазнала поразки не маючи змоги навіть подряпати стовпи Міюкі. Кількість стовпів, що були знищені за п’ять раундів, дорівнювала нулю. Внаслідок чого, Канон, що відповідала за атаку, тільки так і могла поводитися. Тацуя заговорив до неї, в той час, як Міюкі та Шізуку дивилися одна на одну зі спантеличеним поглядом «що мені робити?» – Чійода-семпай атакує, а Шізуку захищається. Я не думаю, що тактика в основному не правильна. Тацуя теж не дивився у її бік. Він проводив підлатування CAD Канон, з огляду на результати попередніх тренувальних раундів. Власне, це одна з причин, чому Канон відчувала незадоволення. До речі, «це» не означало, що Тацуя не помічав Канон, а те що він налаштовував її CAD. В парних змаганнях, кожен учасник мав свого інженера. В парному, жіночому Руйнуванні льодових стовпів за Канон відповідав Ісорі. Тим часом Тацуя виступав інженером Шізуку і Міюкі в сольному змаганні. Тацуя відповідав за двох з трьох учасниць Руйнування льодових стовпів, тож його і призначили спостерігачем за підготовкою до цього змагання. Звичайно, остаточним налаштуванням CAD Канон займатиметься Ісорі, але Тацуя збирав необхідні дані під час тренувань і передавав їх Ісорі. Розумом Канон це розуміла. Першочергово Ісорі чистий теоретик, а на практиці він спеціалізувався в розробці та виготовленні символів, які використовуються для гравірування магії. Окрім покращень послідовностей активації, він не дуже добрий в коригуванні CAD. Вона це знала і не хотіла обтяжувати Ісорі роботою з налагодження. Однак її розум був затуманений незадоволенням, що вона не може бути поряд з коханим. Особливо коли перед нею Міюкі крутиться біля Тацуї, «чому це Шіба-кун, а не Кей!» Вона не могла не думати про це. – Кажеш ми програли не через магію? Тоді що було не так В результаті, вона була насуплена і стала сварливою. – Не те що щось було не так, це відсутність практики взаємодії.. Це нормально, бо сьогодні перший день. Однак Тацуї було байдуже до її проявів гніву на його адресу. Це просто показувало, що йому варто говорити офіційно. Не тому, що він дорослий, а тому, що хвилювався про психічний настрій Канон. Хоча піклуватися про це, було роботою Ісорі, тож розділяти їх просто безвідповідально. Протилежністю «любові» зазвичай називають «байдужість». Як і в приказці «від кохання до ненависті один крок», «ввічливість» не завжди означає «байдужість», але люди зазвичай сприймають «байдужість» за «неприязнь». Ставлення Тацуї ще більше дратувало Канон. – ...Що ми робимо не так. Тон Канон був колючим, але реакція Тацуї не змінилася. ...Наче повноцінний робот. – Ваша магічна область, семпай, та область посилення інформації Шізуку трохи перекрилися. Почувши пояснення Тацуї, Шізуку стала перед Канон і схилила голову. – Вибачте, семпай. Це моя помилка. Від цих слів, Міюкі здивовано поглянула на Шізуку, з виразом «що?!». Наскільки бачила Міюкі, все навпаки. Від початку Шізуку розширювала Зміцнення інформації індивідуально, на кожен свій льодовий стовп. А магія Коливання Канон поширювалася не лише на поле Міюкі, але й на їхнє, тому Шізуку змінила ціль Зміцнення інформації від окремого стовпа на все поле. Однак Шізуку ні як не відреагувала на погляд Міюкі, а Тацуя кивнув на її вибачення. – Вірно. Щоб пересилити область магії Міюкі, ти, схоже, розширила діапазон цілей для зміцнення на всю територію команди. Але в Руйнуванні стовпів не програєш, якщо залишиться хоча б один стовп, тож варто розглянути можливість звуження цілей підсилення. Слухаючи з боку Шізуку пораду свого брата, Міюкі зрозуміла, що той помітив те саме. Схоже, це був діалог, що враховував психічний стан Канон. Шізуку розтлумачила усе, так само як Міюкі. З тієї ж причини вона вибачилася перед Канон. – Так, зрозуміла. Тому Шізуку і змогла кивнути на більш суворі, ніж потрібно, зауваження Тацуї, Скоріше вона була рада, що підтримали її намір розв›язати проблему спокійно. Ось чому, хоч зазвичай вона мала прохолодний вираз, зараз в неї була і слабка, але мила посмішка, що нагадувала цуценя, яке чекало коди її погладять. Можливо, завдяки цій усмішці, вуста Тацуї трохи зігнулися. Раптово Міюкі з посмішкою втиснулася перед Шізуку. – Старший брате, а мені ви не дасте жодної поради? У Шізуку виникло відчуття дискомфорту, яке вона приховала за своєю звичною невиразністю. Тацуя поглянув зі звичайною посмішкою, з домішкою гіркої, що говорило «нічого з вами не поробиш». – Я дам пораду, якщо Міюкі програє. Однак сваритиму, якщо працюватимеш абияк. – Сваритимете... Навмисно я не програю. Це буде грубо відносно семпая і Шізуку. Розлючено відповіла Міюкі, а навколо її очей трохи почервоніло. У Канон виникла ядовита шпичка, вони більше схожі на собачку, що грається зі своїм улюбленим господарем, а не на закоханих (в першу чергу, Тацуя та Міюкі це брат і сестра, а не закохані). Спостерігаючи за ставленням Міюкі та Шізуку до Тацуї Канон подумки посміхнулася, «чи витримаю я до початку змагань». Не помітивши того гніву, що вже вилила на Тацую. ◇ ◇ ◇ – Ох, я зла, я така зла! Вечір, того ж дня. Канон влетіла в кімнату Ісорі, виливаючи обурення накопичене за день. – Канон, що не так? Навіть серед наречених, що розуміли серце один одного, неможливо зрозуміти, що сталося. Питання Ісорі було природнім. – Кей, послухай! Канон, схоже, очікувала це питання і просто вчепилася в нього. – З мене робили дурепу! Цей Шіба-кун! Це справді так злить! – Шіба-кун? Здивовано промовив Ісорі. Тацуя, якого він знав, не став би займатися даремною провокацією. – Точно! Під час сьогоднішнього тренування! Сказавши це як вступне слово, Канон розказала про те що сталося після п’яти поразок. – Перекриття магічних областей — моя вина! Він не настільки дурний, щоб не помітити мою помилку! Невже думав, що я буду щасливою, якщо він перекине вину на пані Кітаяму! – ...Гадаю, що Шіба-кун проявив турботу. – Як же жахливо думати, що до тебе проявляють турботу, бо ти жінка! – Напевно, але я не думаю, що він турбувався про тебе Канон. – Е!? Відчуваючи, що наречений не просто втішає її, Канон розгублено поглянула на Ісорі. Хвилювання, що існувало до останньої хвилини, раптово вгамувалося, від несподіваної реакції коханого. – Шіба-кун, можливо, боявся, щоб не виникла незручність. Ні, не так. Він боявся, що це викличе не зручну атмосферу і тренування затягнеться. Шіба-кун дуже стурбований тим, що через зміну дисциплін не вистачить часу. Це були слова, з яких Канон могла зрозуміти, що якби їй стало незручно перед Шізуку чи Міюкі, її тренування зазнало б негативного впливу. Однак Канон було неприємно, що Ісорі став на сторону Тацуї. – Шіба-кун — не єдиний, хто хвилюється про тісні строки. Навіть я, Кей, Хаторі-кун та пані Накайдзьо переживаємо. Ні, думаю, що пані Накайдзьо найбільше переживає за строки. – Вірно. Ісорі не заперечив слова Канон. Також не проігнорував і не перетворив на сміх. З серйозним поглядом він зазирнув в очі Канон, стримуючи рефлекторне бажання сказати, але й продовжив. – Мабуть, Шіба-кун найбільш серйозно ставиться до того як освоїти нові дисципліни та правила. Цього року Шіба-кун буде відповідати за жіноче парне Руйнування льодових стовпів, жіночне сольне Руйнування льодових стовпів, жіночне парне Роар енд ганер, чоловіче парне Падіння щита, сольне чоловіче Падіння щита, чоловіче Роар енд ганер, дивізіону новачків, жіноче Падіння щита, дивізіону новачків, Ілюзорну битву, Код моноліту, жіночий Біг з перешкодами. Це десять змагань та одинадцять учасників. Він найбільш завантажений серед нас, шести техніків другого і третього року навчання. У мене теж багато людей, та все ж це шість змагань та вісім людей. – Різниця лише в три людини. На контраргумент Канон, Ісорі посміхнувся і проігнорував його. Тому, що Канон також повинна розуміти, що це лише безглуздий аргумент. – Ось чому Шіба-кун хоче провести тренування максимально ефективно. Поглянь на це. Ісорі потягнувся і дістав з ящика стола, електронний папір. І показав його Канон. – ...Ух. Так детально. Там були детально описані дані Канон, вимірювань після кожного тренувального матчу. – Шіба-кун, відправив їх на мій термінал ще в школі. Я був вражений, наскільки добре все структуровано. Поглянувши на них, можна відразу зрозуміти, які налаштування потрібно зробити. Цього разу Канон, здавалося, не мала наміру опиратися. Хоч вона і не була добре обізнана в магічній інженерії, могла зрозуміти, навіть якщо вона так вчинить, вона програє. – Тому я думаю, що не потрібно робити поспішних висновків... Навіть якщо Шіба-кун не висміяв тебе, Канон. Однозначне лише одне. Він не така людина, щоб робити безглузді речі. Ісорі не міг здогадатися чому Тацуя насправді поспішав виграти час. Єдине, що він знав на цьому етапі, це те, що Тацуя дуже поспішав завершити підготовку до Турніру дев’яти шкіл. Цього було достатньо, щоб переконати Канон на цю мить. ◇ ◇ ◇ Ранок неділі, п’ятнадцяте липня. Під час тренування до Турніру дев’яти шкіл, що відновилися з вчорашнього дня, після проміжних іспитів, пара Канон та Шізуку продовжували програвати Міюкі. Канон розуміла, що причиною була вона сама. Оскільки її «Мінне поле» впливало на льодові стовпи в першого ряду її пари, Шізуку витрачала зайву магічну силу Зміцнення інформації, не лише проти зміни температури, але й проти дії вібрації. Тому не можливо було захиститися від магії Міюкі, що була сильнішою завдяки силі втручання. Більше атаки не закінчувалися без єдиного не пошкодженого стовпа. Вібраційну схему, розроблену Ісорі, оптимізовану для знищення льодових стовпів, що поєднувала вертикальні та горизонтальні коливання, повністю не могла заблокувати навіть Міюкі. Але поки що найкращим результатом було три стовпи з двадцяти. Після цього, всі льодяні стовпи на стороні Канон були знищені. Ще швидше, ніж матч Шізуку проти Міюкі в Дивізіоні новачків минулого року. Міюкі виросла, але й Шізуку не була тою ж, що і минулого року. Те, що результат гірший, ніж сам на сам, зумовлений нічим іншим, як тим що на шляху Шізуку була Канон. Від самого початку, Канон не дуже добра в точному контролі зони дії магії. Потужність, швидкість та витривалість — на найвищому рівні, а от точність досить погана. Цей її недолік був усім добре відомий. Канон не підходила для парних змагань, але «Інферно» Міюкі, магія що демонструвала максимальну силу саме в соло. Міюкі мала потужнішу і швидшу магічну силу, тому Канон довелося виступати в парі. Ще на етапі відбору учасників, Канон хотіла відмовитися від участі в цьогорічному Турнірі дев’яти шкіл. – Зробимо перерву. Запропонував відпочити Тацуя. Не турбуючись про погляди кохаїв, Канон понуро опустила погляд. – Чійода-семпай, змінімо спосіб мислення. Тацуя підійшов до Канон, що присіла на лавку, щоб перевести подих, і заговорив без будь-яких прелюдій. – Мислення? Вона бачила, як Тацуя підійшов і став перед нею, тож Канон не здивувалася, що він заговорив. – Шізуку, ти теж послухай. Тацуя почав роз›яснювати Канон, що підняла погляд і Шізуку що спостерігала за ним. – Я хотів би, щоб Шізуку змінила свій спосіб мислення, а не змушувати Чійоду-семпай змінювати свій, але в Руйнуванні стовпів перемагає той, хто знищує всі стовпи противника. Навіть якщо залишиться лише один стовп, проблем не буде. – Вірно. Озвалася Канон, а Шізуку мовчки кивнула. Канон особисто перемогла, завдяки цій тактиці. Не було потреби в роз’ясненнях. – Тож перестаньмо захищати всі льодові стовпи. – ...Забудемо про свій захист? Запитала Шізуку. Канон захоплена думкою «о ні», не змогла відреагувати. – Частково. Ви не відмовитесь від оборони повністю. – Що. Одночасно прозвучали голоси Канон та Шізуку. Навіть однаково протягнули вимову, що збоку звучало досить дивно. Насправді Міюкі виглядала усміхненою. – Зокрема. Можливо дбаючи про Канон та Шізуку, Тацуя й бровою не повів і почав пояснювати стратегічний план. – Відмовимося від двох передніх рядів та зосередимося на зміцнені інформації чотирьох останніх. Тацуя поглянув на Шізуку. Та кивнула у відповідь, на його погляд. – Чійода-семпай, ви повинні зосередитися на захоплені ворожої території, не думаючи про власну. – Я ж це досі й робила? Канон твердо поглянула прямо в очі Тацуї. – Тоді робіть як ніколи. Тацуя ж не відступив. – Зрозуміла. Правду кажучи, Канон не була впевнена, що зможе цілковито зосередитися на нападі. Вона завжди хвилювалася, що по її вині, магія союзників заважатиме одна одній. Однак якщо оборонної магії на перших двох рядах не буде, вона розсудила, що не потрібно й хвилюватися про перешкоди магії союзника. Наскільки б вона незграбною не була, її атаки навіть випадково не дістануть до останнього ряду власного поля. Канон відчула полегшення, ніби камінь з плечей упав. – І припинімо тренуватися цією трійкою. – Старший брате, можна запитати вас, чому? На таку несподівану пропозицію змогла відреагувати лише Міюкі. Однак, схоже, цього разу вона не розуміла справжнього значення слів свого брата. Звичайно, Тацуя і без запитань збирався пояснити, чому. – Адже між парним і сольним змаганням є різниця. Пара програє, якщо не матиме доброї злагодженості. В соло такої проблеми не існує. Якщо ти звикнеш до простого способу виграти, використовуючи недоліки парної співпраці, під час змагань можуть виникнути проблеми. Тацуя запропонував змінити формат тренувань не лише через Міюкі – З іншого боку, в парному змаганні, ключовим моментом є помилки у співпраці партнера, особливо в нападі. Ви повинні це відчути ще на тренуваннях. Цього разу Канон чесно кивнула, певно, показуючи що це те, з чим вона може погодитись. – Тоді ви тренуватиметеся з командою хлопців? На гарну здогадку Міюкі Тацуя кивнув зі слабкою посмішкою. – Так. – Зараз я переговорю з ними. Вибачте, я трохи відійду. Продовжуйте тренуватися за старим планом. – Так. – Угу. – Зрозуміла. Троє людей почергово відповіли Тацуї, який легенько вклонився. – Інженер чоловічого сольного змагання, Ісорі-семпай, надалі, я та семпай будемо слідкувати за тренуваннями по черзі. Додавши це, Тацуя попрямував до будівлі підготовки. Після цих слів, Міюкі продемонструвала незадоволений вираз, а у Канон навпаки піднявся настрій. ◇ ◇ ◇ Неділя, двадцять друге липня. Тацуя та Міюкі мали нагальні справи, тож планували взяти участь у тренуваннях сьогодні в день. Вранці, у відкритому басейні, тренувалася пара обрана на Руйнування льодових стовпів, під наглядом Ісорі. – Шізуку, я прийшла тебе підтримати. – О, Хонока. Хонока була учасником Ілюзорної битви, а її техніком досі залишався Тацуя. Хоча вона могла тренуватися без техніка, та, як і очікувалося, їй не вистачало концентрації. Біля басейну, група підтримки створювала льодові стовпи. Це здається досить легко, коли це робить Міюкі, але спостерігаючи з якими труднощами те саме роблять інші учні, легко зрозуміти наскільки видатна сила Міюкі. – Як справи? Звикли до нової тактики? На запитання Хоноки, Шізуку злегка посміхнулася гіркою посмішкою. Якби це була не Хонока, її, мабуть, не помітили б. Хонока зрозуміла, що це вона повинна з цим розібратися. – Сама Магія здається легша, але відчувається якийсь дискомфорт. – Якийсь дискомфорт? Незручність від того, що захищено не всі льодові стовпи? – Угу. Я знаю що це не впливає на результат матчу. – Шізуку, ти не любиш програвати. Тобі не подобається, що твої стовпи руйнують. Засміялась Хонока, і Шізуку відвернула погляд. Колір обличчя Шізуку не змінився, але в очах Хоноки обличчя близької подруги розчервонілося. А під час її розмови стовпи були голові. – По позиціях. Пролунав голос Ісорі. Шізуку підвелася з лавиці. – Я пішла. – Удачі Шізуку... До речі, де Чійода-семпай? – Там Хонока перевела очі за лінією зору Шізуку. Там була Канон, що висіла на руці Ісорі. – Міюкі так не могла б. Видала колючість Шізуку. Звичайно, незалежно від того, наскільки близькі відносини вони демонстрували з Тацуєю, Міюкі не обнімала його на публіці. Можливо, не можливо порівнювати брата й сестру та наречених, але в цьому сенсі Міюкі здавалася скромнішою за Канон. Однак, поведінка, що нагадувала любовний флірт, не викликала негативного почуття. – Ахаха... Я трохи заздрю. Дивлячись на Канон, видала свої справжні почуття Хонока. – В бій. Розвіяла негативну атмосферу Шізуку. Це був матч між хлопцями та дівчатами, та стежачи за ним, в межах одного матчу, різниці між ними у цьому змаганні не було. Його поділяли на чоловіче та жіноче з огляду на виснаження фізичних сил, в наслідок повторення матчів. У тренувальних матчах, різниці між дівчатами та хлопцями не було. Але все ж. Результат його залишив у хлопців не приємний осад. – Перемога! З іншого боку, від Канон що пальцями показала переможний знак «V», переможена пара гірко стиснула зуби. – Канон, припини це робити на тренуванні. Тим, кому Канон показувала знак «V», був Ісорі, а не конкуруюча пара. Навіть якщо вважають, що Канон мала нахабну особистість, насправді вона не була настільки не чуттєвою. Однак це не змінювало той факт, що вона вихвалялася перемогою перед опонентами. Відсутність делікатності не міг заперечувати навіть її коханий Ісорі. – Та-ак. Опустила плечі Канон, після докору Ісорі. Однак виглядала вона не вилаяною, а досить веселою. Схоже, вона була рада, таким ставленням до неї. Зараз, загально прийнята фраза «солоденька парочка» виникла не лише в голові колючої Шізуку. – Шізуку, гарна робота. Настав час черговий раз відновити поле бою і Шізуку повернулася на лавку. Насправді вона мала отримати дані свого CAD, але Ісорі був цілковито зайнятий Канон. Мало того. – Це було неймовірно.. Як і очікувалося. Як і сказала Хонока, захисна тактика Тацуї була повноцінно функціональною. Поки Тацуя був відсутній, не відчувалося необхідності зберігати дані для налаштувань. Ісорі також коротко поговорив з Канон і, схоже почав збирати дані й проводити налаштування. На відміну від сторони чоловічої пари, де гравці та техніки, метушливо носилися, зі сторони жіночої пари усі розслабились. ◇ ◇ ◇ П’яте серпня, перший день Турніру дев’яти шкіл. Цього дня відбулася кваліфікація Руйнування льодових стовпів серед хлопців та дівчат, а також в Роар енд ганер. – Якщо час змагань співпаде, вам буде незручно Ісорі-семпай. – Здається, що вам вже не варто про це турбуватися. З ранку, в наметі Першої старшої, вивчаючи сторінку турнірної таблиці, з полегшенням пробурмотів Тацуя, на що Ісорі відповів з посмішкою. Вони розглядали розклад сьогоднішніх матчів. Тацуя відповідав за Шізуку в Руйнуванні льодових стовпів і за Емі в Роар енд ганер. Це було наполегливе прохання двох учасниць, але якби перегони Емі та матч Канон та Шізуку перекрилися б, потрібно було попросити Ісорі простежити за матчем пари Канон та Шізуку. Від самого початку, Руйнування стовпів та Роар енд ганер потребували не так вже багато налаштувань, тож техніки могли зробити усе під час матчу. Тому не буде жодних проблем, якщо в змаганні пар буде лише один технік, але Тацуї не подобалася думка передати гравців, за яких відповідав, комусь іншому. Якби ця можливість стала реальністю, йому б було б дуже ніяково. За фактичним графіком, змагання в Емі була перша гонкою зранку, а Шізуку змагатиметься в четвертій та сьомій грі. Час матчів не перетинався. Тацуя перекинувся кількома словами з Ісорі та попрямував до траси «Роар енд ганер». Саме Шізуку, а не Ісорі, зітхнула і видихнула. – Ти задоволена, що Шіба-кун встигне вчасно? Озирнувся і з посмішкою запитав Ісорі. Шізуку, яка не очікувала що це помітять, сором’язливо відвела погляд і прошепотіла «Ні». – Невже? А от я задоволений. Мені соромно говорити, що я не можу налаштовувати CAD так добре, як Шіба-кун. Я звик проводити налаштування для Канон, тож тут все гаразд, але я трохи хвилююся щодо того, щоб узяти на себе відповідальність за пані Кітаяму. Чим більша магічна сила, тим складніше налаштовувати CAD. – Що ти таке кажеш! Якщо це ти Кей, то все буде в порядку! Кажучи це, Канон похлопала по спині Ісорі. Це звучало досить голосно, тож мало бути досить болісно, але Ісорі розгублено посміхнуся. Спочатку, він насправді не жалівся, скоріше жартував, щоб розслабити кохая. В результаті цього грубого заохочення, він відчув незручність, думаючи «в цьому уся Канон». – Пан Тацуя... Якщо Шіба-кун не встигне вчасно, все буде гаразд. Сказала Ісорі Шізуку, те що мала на думці. – CAD Шіби-куна відповідає мені настільки добре, що мені не потрібні тонкі налаштування перед матчем. Інакше, ні я, ні пані Акечі, не пішли б на подібне з самого початку. – Хахаха, вірно. На серйозні слова Шізуку, Ісорі відповів сухим сміхом. Можливо Шізуку намагалася позбавити Ісорі тривоги. Того самого прагнув Ісорі. Однак, залежно від інтерпретації слухача, слова Шізуку можна зрозуміти як «я з самого початку не сподіваюся на Ісорі-семпая» і Ісорі це розумів. А от Шізуку не усвідомлювала. Навіть Канон не помітила. Двоє почали дружню розмову. «Не помічайте цього. До завершення завтрашнього фіналу» З щирого серця помолився Ісорі. Коли Тацуя, після завершення Роар енд ганер, повернувся до намету Першої старшої, все ще була перерва перед другим матчем жіночого Руйнування льодових стовпів. – Гарна робота. Схожу у вас хороші результати. Ісорі, що спостерігав за змаганням Емі, на моніторі, з посмішкою подякував Тацуї за важку роботу. – Дуже дякую. Кунісакі-семпай та пані Акечі доклали всіх зусиль. Позаду Тацуї збудженим голосом приєдналася Азуса. – Хоч робота тих двох була чудова, техніка Шіби-куна і цього разу була дивовижна. Намір Тацуї швидко закінчити обговорення результатів змагання був знищений третьою стороною. – Я знала що використовуватиметься Невидима куля, але в комбінації з Циклічним викликом, це щось неймовірне. Наче кулемет. – Я теж здивувався ефективності Циклічного виклику, але більше шокує людина, що додумалася використати Невидиму кулю, у формі дробовика. Основою цієї магічної послідовності є «створення тиску в одній точці»? Ти гарно зберіг цю концепцію. Можна лиш сказати, як і очікувалося. – Справа не в основній частині. «Кардинальний код» магії створення тиску унікальний, але частина прицілювання, така ж, як в іншої магії. Кічідзьодзі Шінкуро добре замаскував свою магію. – О, справді? Після неочікуваного розкриття фактів Тацуї вигукнула Канон, яка не збиралася втручатися в розмову, бо погано в цьому розбиралася. – Можливо це настанови Інституту магічних наук Каназави. Досить часто, публікуючи Магічну послідовність, основну частину переписують, щоб ускладнити її розуміння. Мабуть, замість Кічідзьодзі, якому на той час виповнилося лише тринадцять, публікацією, як його представники, займалися старійшини інституту. – Зрозуміло ~. Навіть щось подібне не спрацює на Шібі-куну. Азуса ненавмисно наступила на міну. Тацуя не підірвав її лише через те, що потрібно було йти на місце проведення Руйнування льодових стовпів. Цього року, окрім введення парних змагань, в Руйнуванні льодових стовпів, змінився регламент. До минулого року, у форматі турніру, змагалися двадцять чотири учасники, а троє кращих виходили до фіналу. А цього року дев’ять команд поділялися на три групи, у відбіркових іграх, в кожній групі визначався кращий, що і виходив до фінального раунду. Сьогодні, в перший день, на одному полі буде проведено дев’ять відбіркових ігор. Перший матч пари Канон-Шізуку буде четвертою грою. Супротивник — це команда Сьомої старшої, в якій бере участь учасниця минулорічного, проблемного Бою на дошках. Ні для кого не секрет, це було справою злочинного синдикату, а вона свого роду жертвою. Канон також розуміла, що не правильно звинувачувати Сьому старшу в аварії, в якій постраждала Марі. Але розум і емоції — різні речі. Канон була сповнена бойового духу і з нетерпінням чекала цієї битви. – Отже... вийдете в цьому вбранні? З підозрою запитав Ісорі у Канон. Тацуя, що з минулорічного досвіду знав, що Шізуку серйозно ставиться до таких речей, розглядав їх комбіновані костюми, що відрізнялися лише кольорами. – Точно. Хіба не мило. Сказавши це, Канон почала крутитися. Приємно зазвучав стукіт гет. Костюмами цих двох були вихідні юкати (точніше, зараз їх називають фестивальними). Ісорі поглядом попросив Тацую про допомогу. Тацуя знав, що вже пізно щось говорити, але Ісорі, здається, не розумів, що варто ігнорувати, тому йому довелося заговорити. – Шізуку, і цього року маєш чудовий вигляд. – Покладись на мене. ...Мені личить? – Так. Торік синій був гарний, але цьогорічний пурпурний теж чудовий. – Ху-ху, дякую. На обличчі Ісорі відобразився відчай. Погляд Канон говорив, «Шіба-кун так багато сказав, а ти». Коли гравці вийшли на арену, глядацькі трибуни закипіли. Можливо на сьогодні, це були найпалкіші овації. Пара Сьомої старшої, що з’явилася на платформі, була в однострійних матросках. І не військового зразка, а специфічній дівчачій шкільній формі двадцятого сторіччя. Біла блуза з коміром і короткими рукавами, знизу темно синя плісирована спідниця. Не холодний синій колір, а темно-синій, що підкреслював морський напрямок Сьомої старшої. ...Хоча не відомо чому гравці вибрали її. Пара Першої старшої з’явилася на протилежній платформі, в різнокольорових юкатах. Темно-синя юката дорослого стилю з візерунком феєрверка на Канон, і той же феєрверк на червонувато-фіолетовій юкаті жіночного стилю Шізуку. Це відповідало сезону і демонструвало ортодоксальну, здорову привабливість. Популярність пар Першої та Сьомої старшої була на одному рівні. – Ну, наскільки б збудженою не була аудиторія, на результат матчу це не вплине. У кімнаті моніторингу для технічного персоналу, позаду платформи, пробурмотів Тацуя, те чого і не потрібно було говорити. В парному, жіночному Руйнуванні льодових стовпів за Канон відповідав Ісорі. – Я думаю, все в порядку, якщо гравцям весело. «Веселощі» - невіддільна частина Турніру дев’яти шкіл. До цього моменту Ісорі нервував, але зараз наче отримав якесь просвітлення. – О, здається, нарешті починається. На стовпах, що стояли з обох боків поля, засвітилось червоне світло. Матч почнеться, коли вогні зміняться на жовті, а потім сині. Тацуя та Ісорі дивилися на спини та поле гравців, більше не відволікаючись. Колір вогнів змінився. Спочатку жовтий Тоді, синій. Місцем проведення прокотився гуркіт. А саме звук руйнування льодових стовпів масою по одній цілій, вісімдесят три сотих тонни. Звуки удару, коли льодові стовпи переднього ряду Сьомої старшої падали назад і зіштовхуючись з іншими стовпами, ламали і їх. Перший, другий, один за одним, льодові стовпи Сьомої старшої збивалися. Пара Сьомої старшої не просто спостерігала, як їх стовпи падають. У той момент, коли їх чотири стовпи збили, вісім, що залишилися, сконцентрувалися в центрі останнього ряду, щоб утворити глибу. – Так ось що. Ви так вчинили? Пробурмотів Ісорі з певною надмірністю в голосі. Безумовно, зібрати льодові стовпи в одному місці досить важко. – Але це поганий хід. Перед ними «Мінне поле» Канон. Ніби почувши голос Ісорі, Канон посилила втручання в подію. Зміцнивши свою оборону, об’єднавши вісім льодових стовпів, Сьома старша перейшла в атаку. Стовпи Першої старшої почали падати один за одним. Перший, другий, третій. Однак опору не було. З боку групи підтримки Першої старшої залунали крики тривоги. А з боку Сьомої старшої — крики радості. «Це випадковість!» Лунало серед тривожного гулу.» «Оце пощастило!» Чулося серед овацій. Однак натиск Сьомої старшої припинився, коли було знищено вісім льодових стовпів. Дев›ятий ніяк не руйнувався. Задній ряд Першої старшої навіть не затремтів. Раптова зміна ситуації змусила пару Сьомої старшої, що вірила у свою швидку перемогу, поквапитись. Гравець, що відповідала за оборону Сьомої старшої, перейшла на атаку. Але навіть так, вони не змогли перевершити Зміцнення інформації Шізуку. І, випадково, саме в цю мить була завершена магія Канон. – Вони недбалі. Ні, вони так прагнуть перемогти, що втратили терплячість. Слова, що пробурмотів Тацуя, стосувалися психічного самопочуття пари Сьомої старшої. – І це перемога. Слова Ісорі вказували на те, що Канон завершила свою магію. «Мінне поле» - це магія, в якій спеціалізувалася вся родина Чійода. Магія, яка передає потужні коливання через землю. Сили яких було більше ніж достатньо, щоб перевершити міцність льоду. Тактика, збирання льодових стовпів в одному місці, лиш створила одну чудову ціль для Канон. Поле Сьомої старшої затремтіло. «Мінне поле» родини Чійода — це магія, яка коливає землю вперед-назад, вправо-вліво, тим самим здіймаючи-опускаючи хвилі. Техніка, при якій утворені на землі спучення змінюються за короткий цикл, щоб створити спотворення у твердому матеріалі та знищити його. Льодяна глиба загальною масою чотирнадцять цілих, шість десятих тонн, лиш короткий час витримувала цю вібрацію. Все людяне скупчення розсипалося з різким ревом. Після єдиного удару пролунав сигнал завершення матчу. Канон розвернулася і з широкою посмішкою показала знак «V» Ісорі. Шізуку, яка стояла поруч, приховано показала той же жест Тацуї, вказівним і безіменним пальцем. У другій кваліфікаційній грі Руйнування льодових стовпів, Перша старша також перемога за короткий час, залишивши чотири льодові стовпи. Тепер іншим школам стало зрозуміло, що це частина стратегії учениць Першої старшої. – В першому матчі це теж зробили навмисно... У наметі Третьої старшої, Ічідзьо Масакі, заговорив до Кічідзьодзі Шінкуро, чия увага була повністю захоплена Тацуєю. – Вірно. В Руйнуванні стовпів не програєш, якщо на вашому полі залишається хоча б один. Однак, щоб залишилося лише чотири, потрібно повністю відмовитися від восьми... Досить смілива тактика. Відповів Кічідзьодзі, дещо відстороненим голосом. Він ще не відійшов від шоку, від того що побачив як в першому запливі жіночої пари Роар енд ганер, стрілок Першої старшої скористався модифікованою «Невидимою кулею». – Чому він, ні, чому Перша старша вибрала таку стратегію? – Чому? Оскільки думки Кічідзьодзі були загальмовані він не зміг зрозуміти суті питання Масакі. Масакі відповів на запитання свого найкращого друга, дивуючись незвичній не метикуватості Кічідзьодзі. – Звужуючи цілі для оборони, сила оборони кожної збільшується, і одна або кілька льодових стовпів безумовно залишаться. На перший погляд, це здається розумною стратегією, але цей спосіб підходить для магів у яких не достатньо сил, щоб захищати всі дванадцять стовпів. Якщо сторона, що захищається, концентрує свої сили на чотирьох цілях, значить атакуючі теж мають зосередитися на них. Відповідно до принципу диференціації ризику, бажано захищати всі дванадцять льодових стовпів, а не лише чотири. Судячи з минулорічних показників, Кітаяма має таку магічну силу. Масакі мав на увазі минулорічний матч Руйнування льодових стовпів між Міюкі та Шізуку. Тоді, Шізуку змогла подолати натиск «Інферно» Міюкі. І тій довелося скористатися «Ніфльгейм», щоб здолати Шізуку. Тому Масакі вважав, оскільки Шізуку змогла протистояти атаці «Інферно» Міюкі, вона здатна захистити дванадцять льодових стовпів у парних змаганнях, де могла сконцентруватися лише на обороні. – Звісно... Так. Кічідзьодзі розмірковував не довго. Як тільки він почав, розмірковувати, його думки стали швидкі й гострі. – Ти правий, Масакі. Тактика Першої старшої не ґрунтується на відсутності магічної сили Кітаями, яка відповідає за оборону. Проблема в Чійоді, що відповідає за напад. – Але в чому проблема? Чійода, з Першої старшої, минулорічний переможець. Кічідзьодзі без жодних вагань відповів на питання старшокласників. – Магія Чійоди це «Мінне поле», родинна магія Чійода. Це техніка що руйнує тверді речовини вібрацією поверхні. Через характер цієї магії, що коливає землю, важко визначити область дії. Можливо тактика Першої старшої полягає в тому, щоб запобігти втручанню «мінного поля» в оборонне зміцнення інформації. – Зрозуміло. Закивали хлопці трирічки. Після чого інша старшокласниця звернулась до Кічідзьодзі з питанням. – Навіть з цією силою, магія пані Чійоди загроза.. Виходить, щоб перемогти Першу старшу, потрібно зламати захист пані Кітаями, перш ніж «Мінне поле» знищить всі льодові стовпи, але чи є для цього, якийсь хороший спосіб? Кічідзьодзі впевнено посміхнувся. – Так, є такий. Я придумав гарну стратегію. Ця магія, не надто складна для Сакума-семпай, яка відповідає за оборону, так що думаю, вона встигне її освоїти. До завтра тактика і послідовність активації будуть готові. – Невже? Як і очікувалося від Кічідзьодзі. У той час як третьокурсниця вихваляла Кічідзьодзі, Масакі стежив за ним з хвилюванням. – З тобою все буде в порядку? У тебе ж завтра сольний матч Роар енд ганер? – Усе добре, Масакі. Цього разу я задам йому жару. Похитав головою Кічідзьодзі, безтурботно посміхнувшись Масакі. ◇ ◇ ◇ В другій половині дня, сьомого серпня, фінальний етап Руйнування стовпів серед жінок. До фіналу вийшли Перша, Друга та Третя старші. Поки пройшли два матчі: пара Першої старшої — одна перемога, у Другої старшої — дві поразки, Третьої старшої — одна перемога. Переможець жіночого парного Руйнування стовпів визначиться у наступному поєдинку Першої старшої проти Третьої старшої. – Зранку хлопці Третьої старшої взяли перемогу. Хоча наші хлопці перемогли в парному Падінні щита, подальший відрив по очках Третьої старшої не бажаний. Тому ми хочемо, щоб ви перемогли в цьому матчі. У залі очікувань Першої старшої, з незвичним запалом сказав Ісорі. – Звичайно, ми такі й зробимо. Ми обов’язково виграємо наступний матч! Рішуче кивнула Канон, що була сповнена запалом і ентузіазмом. – Тепер про стратегію, Чійода-семпай — без змін. Як і в попередніх матчах, зосередьтесь на атаці. На противагу спокійним тоном сказав Тацуя. – покладись на мене! – Прошу, зробіть це. Далі, Шізуку, твоя стратегія трохи зміниться. До чотирьох цілей в задньому ряду, додаються два крайніх в середньому, загалом захищатимеш шість. Дані координат вже внесені в послідовність активації, тому ти не повинна відчути різниці. – Покладаюсь на тебе, Тацуя. Остання зміна тактики не засмутила Шізуку. Як вона і сказала, в сьогоднішньому матчі, вона повністю покладається на Тацую. – І сховай це у рукаві. Тацуя протягнув Шізуку CAD у формі короткого пістолета. Він містив вдосконалену послідовність активації «Фононний мазер», що використовувалася у дивізіоні новачків минулого року. – ? – Пані Кітаяма атакуватиме? Поки Шізуку демонструвала здивування, колючим голосом запитала Канон. Те, що Шізуку передали Фононний мазер, означало, що Тацуя вважав, ніби у Канон недостатньо сил для атаки. Не дивно що Канон образилася. – Є ймовірність, що Третя старша застосує деякі хитрощі. Однак, я думаю, що проти Чійоди-семпай вони марні, але не хочеться витрачати багато часу на атаку. Якщо це Кічідзьодзі Шінкуро, у нього може бути фокус, який я не можу уявити. Заспокоїв Тацуя і роз›яснив ймовірні «маленькі хитрощі» Третьої старшої. Вислухавши, його, Канон не змінила свого насупленого виразу, але погодилася з тим, що Шізуку використовуватиме Фононний мазер. Пари Першої та Третьої старшої, стояли одна проти одної на своїх платформах. Канон і Шізуку були в юкатах, що швидко стали популярними. Пара Третьої старшої була у формі з піднятим коміром військового стилю. – Третя старша, здається, дуже впевнена. Цікаво, Кічідзьодзі-кун щось приготував? – У них не може не бути нічого не підготовлено. У нас те саме. – Вірно. Сказав Ісорі й засміявся. – Чи може Кічідзьодзі-кун насправді перевершити очікування Шіби-куна? Тацуя, якого не хвилювало очікування, не надто переймався словами Ісорі. Однак він не зміг зараз жартувати. Не тому, що той старшокласник. А, тому що засвітилися вогні початку матчу. Від червоного до жовтого. Від жовтого до синього. У цей момент вже звичний ґвалт сколихнув трибуни. Льодові стовпи обох команд почали валитися один за одним. Для Першої старшої це було очікуваним. Але несподіванкою для Третьої старшої. – Чому льодові стовпи в середньому ряду не можна зруйнувати! – Вони змінили конфігурацію оборонної магії! Як завжди хитрощі! У наметі Третьої старшої всі були здивовані, що правий і лівий льодовий стовп не знищуються. – Жодних проблем. Все в межах очікувань. Спокійним голосом заспокоїв засмучених старшокласників Кічідзьодзі. – Кімната моніторингу, у гравців спостерігається якесь хвилювання? – Усе гаразд. Кічідзьодзі-кун повідомив нас, що таке можливо. Твердим голосом повідомили техніки з кімнати моніторингу. – Як і очікувалося від Джорджа. Ти прорахував що він змінить послідовність активації? – Те саме він зробив минулого року. Кічідзьодзі відповів на питання Масакі розслабленим тоном. – Але це ніяк не вплине на нашу стратегію. Просто розіб’ємо їх по черзі. – Вони пробили Зміцнення інформації пані Кітаями... Третя старша досі досить сильна. Пробурмотів Ісорі, коли був зруйнований сьомий льодовий стовп – Магія супротивників — це системи Коливань «без вогняного нагріву», Дивергенції «плавлення» та Ваги «таран». Вони вірні основам, щоб пересилити Зміцнення інформації сильнішого за тебе супротивника, потрібно її легенько розхитати, перемикаючись на магію різних систем. – Іншим словами, бути вірним основам це правильно й ефективно. Наче вони навчилися цього у Шіби-куна. – Ні, мені боляче це чути. Я надаю перевагу хитрощам, щоб компенсувати нестачу магічної сили. – Справді? Я думаю, що стратегія Шіби-куна дійсно раціональна. Слова Шіби-куна дають мені зрозуміти, що якщо ти досить сильний, найкращий спосіб перемогти, це скористатися грубою силою. Бо я постійно стримую Канон, щоб вона не перестаралася і не виснажилася завчасно. – Я думаю, в минулорічному жіночому Руйнуванні льодових стовпів дійшло до виснаження. – Це тому, що Канон мене не послухала. Як тільки Ісорі гірко посміхнувся, зламався восьмий стовп Шізуку. Проте Тацуя та інші, схоже, не панікували. – У Канон ще дві штуки? Цікаво, чи виправдаються очікування Шіби-куна? Що думаєш? – Було б простіше, якби вони могли нормально захищатися. Від егоцентричного висловлювання Тацуї, Ісорі раптом вибухнув сміхом. – Залишилось два... А у супротивника чотири. – Але складностей уникнути не вдалося. Якщо не скористаємося ним, то нічого не зміниться. На бурчання Масакі, гірким голосом відповів Кічідзьодзі. Відразу після цього в наметі Третьої старшої піднявся крик. На екрані монітора було видно як впав одинадцятий стовп Третьої старшої. А останній, окрім тонкої нижньої частин, висів у повітрі. Почувши рев глядацьких трибун, Ісорі посміхнувся. – Дивовижно! Дивовижно, Шіба-кун! Не можу повірити, що все так, як ти сказав. Останній стовп Третьої старшої майже висів в повітрі, за винятком однієї точки в низу Наче гімнастка, що стоїть на одній руці. Правила Руйнування льодових стовпів забороняли повністю піднімати льодові стовпи в повітря. Іншими словами, хоча б одна точка повинна торкатися поля. – «Мінне поле» Канон недостатньо ефективне, якщо «поверхня» не контактує з землею. Річ у тім, що вертикальні коливання не спричиняють спотворень. Як і очікувалось, Кардинал Джордж, вжив ідеальних заходів проти «Мінного поля». Лише проти «Мінного поля». – Здається, що Кічідзьодзі Шінкуро не дуже в гарній формі. Він не з тих людей, які допускають такий простий недогляд. Зітхаючи сказав Тацуя, спостерігаючи, як лівою рукою, з правого рукава Шізуку, дістала CAD у формі укороченого пістолета. В ньому записана послідовність активації «Фононний мазер» Однак, замість того, щоб виникати в на кінці ствола CAD, це був вдосконалений тип, що створює вогневу точку за довільними координатами. Звук, квантової ультрависокої вібрації, перетвореної на теплові промені, виник приблизно по центру частини поля Третьої старшої, в точці, де не заважали уламки, зруйнованих льодових стовпів, звідки поширювався горизонтально землі й поцілив в точку контакту стовпи та землі. Навіть Фононний мазер Шізуку не може пробити льодовий стовп з фронту. Однак щоб розплавити лише одну грань, вистачить часу одного кліпання ока. Льодовий стовп Третьої старшої втратив контакт із землею. В цей момент магія, що вказувала, «стояти одним кутом на землі», розпалася. Льодовий стовп, що стояв у не природньому стані, швидко втратив рівновагу. Результат лише один. З гуркотом льодовий стовп упав на землю. Прозвучав сигнал завершення матчу. На моніторах прямої трансляції в приміщеннях, показували двох дівчат в юкатах, які щасливо трималися за руки. Кічідзьодзі застиг, не в змозі повірити в побачене. – ...Джордж, це. Незграбний голос Масакі, був сигналом. Кічідзьодзі підскочив і, не оглядаючись, вилетів з намету. Масакі не мав слів, щоб підтримати свого найкращого друга. – Е-хе-хе, перемога! Коли вони зустрілися в кімнаті очікування, першим ділом, Канон повернулася до Ісорі з посмішкою і та знаком «V». – Перемога. З легкою посмішкою, підняла праву руку Шізуку. Її права кисть, ховаючись в рукаві, сором’язливо демонструвала такий же знак «V». Наприкінці третього дня Турніру дев’яти шкіл, сьомого серпня, Третя старша все-таки випереджала Першу старшу на сто очок. Однак багато хто визнавав, що результати цієї жіночої пари Руйнування льодових стовпів, що перемогла у прямому протистоянні, фінального матчу, стала передвісником контратаки Першої старшої, що почалася наступного дня.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!